Чабанівка (Кам'янець-Подільський район)
 Чабані́вка — село Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. НазваМісцева легенда про походження назви засвідчує:
ГеографіяПодільське село Чабанівка розкинулось на подільській височині в південно-західній частині України, за 43 кілометра автошляхами від міста Кам'янець-Подільський. Біля села протікає річка Ушиця. КліматЧабанівка знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, у так званому «теплому Поділлі», тут весна настає на 2 тижні раніше. Але діяльність людини досить часто призводить до екоциду, поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження. ІсторіяСело відоме із середини XVI століття. У Чабанівці знайдено знаряддя праці трипільської культури.
Селом володіли Степан з давнього литовського роду Токарів та княгиня пані Лаура Токаржевська з роду Янішевських. 1910—1918 роках їх син Ян Токаржевський-Карашевич мешкав та управляв маєтностями в селі Чабанівка.[1] На початку ХХ століття священиком сільської церкви був Петро Ступницький[джерело?]. 7 (20) листопада 1917 року, відповідно до Третього Універсалу Української Центральної Ради, село Чабанівка увійшло до складу Української Народної Республіки.[2] Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками. Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. Як засвідчували старожили, хрести та надмогильні плити зі старого цвинтаря місцеві комуністи за вказівкою вищої більшовицької влади забрали на будівництво колгоспної комори в роки колективізації.[джерело?] В 1932–1933 селяни села пережили жахливі події — Голодомор. Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках село вчергове пережило голод. Радянський період у Чабанівці знаходилась центральна садиба колгоспу, який в свій час обробляв 2,8 тис. гектарів орної землі. У ньому були основні галузі виробництва — рільництво та м'ясо-молочне тваринництво. В 1981 році почалось заповнення басейну Дністра водою, яке тривало шість років, внаслідок цього затоплено долину річки Ушиця поблизу села та ряд сіл на цій річкі: Ушиця, Кривчани, Раколупинці, Чугор, Яр Косиковецький. З 1991 року село в складі незалежної України. 7 вересня 2017 року шляхом об'єднання сільських рад село увійшло до складу Староушицької селищної громади.[3] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей. Колишній орган місцевого самоврядування — Чабанівська сільська рада. НаселенняНа 1893 рік в селі нараховувалось 154 двори та 975 мешканців[джерело?]. За станом на 1998: дворів — 267, мешканців — 671 особа. За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 652 особи.[4] МоваУ селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя. Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Інфраструктура
На території села працюють: два магазини, пошта, дитячий садочок, ліцей, бібліотека, ФАП, будинок культури. Неймовірною окрасою є повноцінний народний музей історії села «Чабанівка».[5] 2021 року меморіальну дошку Яну Токаржевському-Карашевичу відкрили на стіні Чабанівського ліцею у селі.[6] ЕкономікаМісцеві мешканці на життя заробляють важкою працею, лікарські трави збирають, гриби у місцевому лісі, кожен має город та невеликий садочок біля обійстя. На території громади працюють 4 підприємства, займаються вони вівцями, сіють зернові.[7]
Відомі людиНародилися
Перебували, проживали
Охорона природиСело лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри». Див. також
Примітки
Література
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
