Вільховець (Кам'янець-Подільська міська громада)
Вільхове́ць — село в Україні, у Кам'янець-Подільській міській громаді, Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області. НазваУ першій половині XVIII століття носило назву Кармеліти, найймовірніше проходить від назви річки Кармалітанка чи ордену Кармеліти. Сучасна назва пояснюється досить просто, мовляв, походить від назви дерева вільха. ГеографіяСело Вільховець розташоване за 6,3 кілометрів від Кам’янця-Подільського вздовж річки Кармалітанка. На відстані 1,5 кілометра від центру села проходить автошлях національного значення Н03. КліматВільховець знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. ІсторіяПід час розвідки вчених-археологів у цій місцевості знайдено 13 курганів на східній околиці і один у центрі села; кам'яного ідола та скарб срібних литовських монет. Перша письмова згадка про село датується 16 жовтня (25 липня за новим стилем) 1403 року, пізніше згадується 2 вересня 1424 року.[1] Село також згадується в першій половині XVIII століття під назвою Кармеліти. Про це поселення краєзнавець Юхим Сіцінський писав: «Виселок Вільховець або Кармеліти, Кармелітська Юридика, виник у ХVІІІ столітті на двох земельних ділянках: Вільховець, що належав францисканському кляштору міста Кам'янець та хутору Кармелітів, що відносився до власність Кам'янецького кармелітського кляштора». Після приєднання Поділля до Росії імперії всі землі і маєтки кам'янецького єпископа за царським указом були конфісковані. Внаслідок поразки Перших визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками. Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, селяни зазнали репресій. В 1932–1933 селяни села пережили Голодомор. Після війни Вільховець перетворився у звичайне бригадне поселення й потрапив до списку неперспективних. З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України. У 2020 році шляхом об'єднання сільських рад село увійшло до складу Кам'янець-Подільської міської громади[2]. НаселенняНа початку XX століття тут мешкало 264 жителя. Станом на 2015 рік населення становить 250 осіб. МоваУ селі поширена західноподільська говірка, що відноситься до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя. Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
Відомі людиПроживали, перебували
Охорона природиСело лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри». Галерея
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
