Брага (Кам'янець-Подільський район)
Бра́га — село в Україні, у Жванецькій сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. Наддністрянське село Брага розкинулося на лівому березі Дністра між селами Жванець і Бабшин за 21 кілометрів від Кам'янця-Подільського та за 3 кілометри від автошляху національного значення Н03. На протилежному березі — місто Хотин, Чернівецької області. КліматБрага знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом у так званому «теплому Поділлі», тут весна настає на 2 тижні раніше. Але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. ІсторіяЗ «Історії міст і сіл України. Хмельницька область» взнаємо, що у Бразі було знайдено залізоплавильні горна черняхівської культури. Вперше в документах село Брага з'являється у середині XVI століття, як власність Ластовецьких. У 1575 році село належало воєводі руському Юрію Язловецькому, і перебувало в заставі у каштеляна галицького Єжи Струся і його брата Якоба, у власність яких воно й перейшло пізніше. Після поділу маєтків Єжи Струся Брага разом з іншими навколишніми селами Подністров'я дісталася його донці Гелені. У 1595 році в Бразі зупинявся коронний гетьман Ян Замойський, проводжаючи Єремію Могилу на молдавський престол. У 1621 році будують нову земляну фортецю, що отримала назву «Олександрівське укріплення». Під час Хотинської війни 1621 року в селі, по особливо збудованому для цієї мети мосту, переправлялись король Владислав IV Ваза та Ян-Кароль Ходкевич з військом. 1642 року тут відбувався з'їзд польських та волоських послів для укладання договору між двома державами. Цим договором, зокрема, було вирішено залишити переправу через Дністер у Бразі в загальному користуванні для обох прикордонних країн. На початку XVII століття власником села стає Кам'янецький староста Валентій Калиновський. З 1699 року Брага разом із Жванцем — власність Лянцкоронських. В останніх Брагу успадкували Скоповські, а пізніше вона належала Йорданам та Комарам. У Бразі, згідно з договором між Росією та Польщею, 1769–1793 була поштова станція, утримувана російським урядом. Тут перебував російський козачий загін, який забезпечував пересилання кореспонденції між Петербургом і Константинополем, супроводжував послів тощо. 1845 року царський уряд викупив у поміщика Комара Жванець разом з селами Гаврилівцями та Брагою. У 1848 році село у власності Гіжицьких і перебуває в них до ХХ століття. Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури. 1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом. У 1909 році побудовано мавзолей Антонієм Янишевським. На фасаді зберігся герб Жебровських.  На території села знаходився палац Гіжицьких, будівлі та панський маєток були знищені більшовиками в 1917-18 роках. Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками. Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, селяни зазнали репресій. В 1932–1933 роках селяни села пережили сталінський Голодомор. По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод. В 1981 році почалось заповнення басейну Дністра водою, яке тривало шість років, внаслідок цього частина села Брага затоплено в долині річки Дністер. З 1991 року в складі незалежної України. 8 вересня 2017 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Жванецької сільської громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей. Олександрівське укріпленняКолись Олександрівське укріплення було цілком модерновою потужною земляною оборонною спорудою. Складалося воно з чотирьох бастіонів та равеліну. З'явилося укріплення далекого 1621 року з ініціативи тогочасного власника Жванця Валентія Олександра Калиновського. Саме на його честь бастіони і отримали своє ім'я. Відразу по завершенню спорудження укріплення почали використовувати за призначенням: йшла польсько-турецька війна. У серпні 1621 р. тут стояло об'єднане польсько-козацьке військо під проводом Яна Кароля Ходкевича й Петра Сагайдачного. Через Дністер зводиться міст для переправи. У другій половині XVII—XVIII ст. укріплення використовувалось як військовий табір. 1653 р. тут два місяці перебував з військом король Ян ІІ Казимир. І пізніше тут стояли табором турецькі, українські, польські та російські солдати. 1793 року Олександрівське укріплення в переліку «Укріплень, замків і старовинних валів у Подільській губернії» зазначено під назвою «Бастіоний шанець», а на мапі середини XIX ст. — як «Жванецьке укріплення». 1828 і 1853 року вали переробляють на польові батареї. Можливо, інженери хотіли втілити в життя задум 1844 р.: зведення нового прикордонного форту. На зламі ХІХ-ХХ століть укріплення відвідав подільський краєзнавець Віктор Ґульдман, який писав про цю «польову батарею»: «Розміщена на скелястому лівому березі Дністра й займає площу близько двох десятин; форму має чотирикутну; оточена з чотирьох боків насипними валами й ровами, які в довжину мають по 70 сажнів; ширина валів — 1 сажень, а ровів — 2 сажні. Вхід на цю батарею зі східного боку». Зараз важко відтворити навіть в уяві планування укріплення за козачих часів: вали частково розорані. НаселенняЗа переписом населення України 2001 року в селі мешкало 170 осіб.[1] Згідно перепису 2015 року в селі мешкало 148 осіб, населення села скоротилось на 12,94 % порівняно зі 2001 роком. МоваУ селі поширена південноподільська говірка, що належить до подільського говору, який своєю чергою належить до південно-західного наріччя. 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову за даними перепису 2001 року. Пам'ятки
Також, зі села Брага відкривається найкращий вид на Хотинську фортецю по той бік Дністра. Природоохоронні територіїСело лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри». Цікавий фактУ світі існує ще одна Брага місто і муніципалітет в Португалії, адміністративний центр округу Брага і центр старійшого архієпископства. Сьоме за населенням місто Португалії, населення становить понад 175 тис. мешканців. У місті проживає чисельна українська діаспора. Галерея
Див. також
Примітки
Література
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
_%D1%81._%D0%91%D1%80%D0%B0%D0%B3%D0%B0.jpg)
Portal di Ensiklopedia Dunia
