Транспорт Святої Єлени, Вознесіння і Тристан-да-Кунья

Транспорт Островів Святої Єлени, Вознесіння і Тристан-да-Кунья
Транспорт Островів Святої Єлени, Вознесіння і Тристан-да-Кунья
	Транспортна система Островів Святої Єлени, Вознесіння і Тристан-да-Кунья (англ.)
Територія
Площа	308 км² (209-те)
Рельєф	гористий
Найвища точка	гора Квін-Мері-Пік (2060 м)
Повітряний
Аеропортів	2 (232-ге)
Наземний
Автошляхів	198 км (210-те)
Водний
Узбережжя	100 км
Головний порт	Джеймстаун
Адміністрування
Орган	Державний секретаріат транспорту
Голова	держсекретар Кріс Грейлінг

Транспорт Святої Єлени, Вознесіння і Тристан-да-Кунья представлений автомобільним , повітряним , водним (морським) , у населених пунктах та у міжміському сполученні громадський транспорт пасажирських перевезень не розвинений . Площа країни дорівнює 308 км² (209-те місце у світі)^[1]. Форма території країни — архіпелажна; відстань від головного острова (Святої Єлени) до північного острова Вознесіння — 1300 км, до островів Тристан-да-Кунья на півдні — 2400 км; розміри головного острова — 9 x 16 км^[2]^[3]. Географічне положення островів дозволяє контролювати морські та повітряні транспортні шляхи в Південній Атлантиці між Європою, Америкою, Африкою та Азією; транспортні коридори з Атлантики до Південного, Тихого й Індійського океанів^[4].

Історія становлення і розвитку

Автомобільний

Докладніше: Автомобільний транспорт Островів Святої Єлени, Вознесіння і Тристан-да-Кунья

Загальна довжина автошляхів на Островах Святої Єлени, Вознесіння і Тристан-да-Кунья, станом на 2002 рік, дорівнює 198 км, з яких 168 км із твердим покриттям і 30 км без нього (210-те місце у світі)^[1]. 138 км на Острів Святої Єлени 118 і 20 км, відповідно; острів Вознесіння — 40 км із твердим покриттям; острів Тристан-да-Кунья — 10 і 10 км, відповідно.

Повітряний

Докладніше: Цивільна авіація Островів Святої Єлени, Вознесіння і Тристан-да-Кунья

У країні, станом на 2015 рік, діє 2 аеропорти (232-ге місце у світі), Острови Святої Єлени, Вознесіння і Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються наступним чином (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 1 (літовище Вайдвейк на острові Вознесіння);
від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 1 (на острові Святої Єлени, з 2016 року відкритий для комерційних польотів)^[1].

Острови Святої Єлени, Вознесіння і Тристан-да-Кунья не є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — VQ-H, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)^[5]^[1]. Аеропорти Островів Святої Єлени, Вознесіння і Тристан-да-Кунья мають літерний код ІКАО, що починається з — FH^[1].

Див. також: Авіакомпанії Великої Британії та Аеропорти Островів Святої Єлени, Вознесіння і Тристан-да-Кунья

Водний

Докладніше: Водний транспорт Островів Святої Єлени, Вознесіння і Тристан-да-Кунья

Морський

Головні морські порти країни: Джеймстаун на острові Святої Єлени; Джорджтаун на острові Вознесіння; Единбург Семи Морів на острові Тристан-да-Кунья.

Міський громадський

Докладніше: Міський громадський транспорт Острова Святої Єлени

Державне управління

Велика Британія здійснює управління транспортною інфраструктурою залежної країни через державний секретаріат транспорту. Станом на 28 липня 2016 року департамент в уряді Терези Мей очолювала державний секретар Кріс Грейлінг^[6].

Див. також

Економіка Островів Святої Єлени, Вознесіння і Тристан-да-Кунья

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г ^д Saint Helena, Ascension, and Tristan da Cunha : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 23 May. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
↑ Атлас світу, 2005.
↑ Дубович І. А., 2008.
↑ Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.
↑ (англ.) Convention on International Civil Aviation.
↑ United Kingdom : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 23 May. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література

Українською

Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
Головченко В., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
Дорошенко В. І. Географія транспорту : Навчальний посібник / В. І. Дорошенко, К. Д. Діденко. — К. : Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2010. — 183 с. — ISBN 978-966-439-329-1.
Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
Економічна і соціальна географія країн світу : Навчальний посібник / За ред. С. П. Кузика. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
Зарубіжна транспортна географія : навчальний посібник / уклад. : Петрашевський О. Л. и др. — К. : Національний транспортний університет, 2015. — 95 с. — ISBN 978-966-632-227-5.
Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни : Підручник. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — ISBN 966-06-0092-5.

Англійською

(англ.) Modern Transport Geography / Hoyle, B. and R. Knowles (eds). — Second Edition,. — London : Wiley, 1998.
(англ.) Rodrigue, J-P. The Geography of Transport Systems. — Fourth Edition. — N. Y. : Routledge, 2017. — 440 с. — ISBN 978-1138669574.
(англ.) Taaffe E. J., Gauthier H. L. and O'Kelly M. E. Geography of transportation. — Second Edition. — N. Y. : Prentice Hall, 1996. — ISBN 0-13-368572-1.
(англ.) Black, W. Transportation: A Geographical Analysis. — N. Y. : Guilford, 2003.

Російською

(рос.) Остров Святой Елены // Африка: энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / гл. ред. А. А. Громыко. — М. : Советская энциклопедия, 1986. — Т. 2. — 672 с.
(рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
(рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
(рос.) Страны Африки. Политико-экономический справочник / ред. В. Солодовников, В. Румянцев. — М. : Издательство политической литературы, 1969. — 318 с.
(рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
(рос.) Шаповал Н. С. Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : Центр учбової літератури, 2006. — 188 с. — ISBN 000-0000-00-4.
(рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : Гардарики, 2002. — 928 с. — ISBN 5-8297-0039-5.
(рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.