Фабрикант Світлана Самуїлівна

Народний депутат України
	7-го скликання ; Партія регіонів, № 25 у списку

Світлана Самуїлівна Фабрикант
Світлана Самуїлівна Фабрикант
	Світлана Фабрикант у 2014
Народилася	16 червня 1967 (57 років); м. Одеса
Громадянство	Україна
Діяльність	політик
Знання мов	українська
Членство	Верховна Рада України VII скликання
Посада	народний депутат України
Партія	позапартійна
	; ; Медіафайли у Вікісховищі ;

Світлана Самуїлівна Фабрикант ( • 16 червня 1967, Одеса;) — колишня народна депутатка України, ексзаступник голови Одеської ОДА.

Освіта

1984 вступила до Одеського державного університету імені Мечникова, але так і не закінчила університету, через що є єдиним народним депутатом 7-го скликання від Партії регіонів без вищої освіти^[4]. У поданій до ЦВК біографії на виборах зазначила, що має лише загальну середню освіту^[5].

Трудова діяльність

1998 — 2009 — головний редактор Одеської телекомпанії «Ріак-інформ».

2009 — генеральний директор ТК «Моя Одеса».

2010 — кандидат на посаду Одеського міського голови.

2012-2014 — народний депутат України

2021-2022 — Перший заступник голови Одеської ОДА

Політична діяльність

2009 р. — керівниця Одеської обласної організації партії «Сильна Україна».

На парламентських виборах 2012 р. була обрана народною депутаткою України за списком Партії регіонів.

Колись голова підкомітету з питань регулювання трудових відносин та зайнятості населення Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці^[6].

Громадська діяльність

Переможниця і дипломантка Міжнародних та Всеукраїнських телевізійних фестивалів і конкурсів («Золота ера», «Золота хвиля», «Україна Єдина», «Радонеж»)
Організаторка благодійних марафонів по збору коштів на відродження історичних пам'яток міста
Нагороджена почесними відзнаками міського голови «За внесок у розвиток Одеси»
Член наглядової ради благодійної організації
За труди на духовному поприщі відзначена орденами Української православної церкви Московського патріархату
Очолювала ініціативну групу з порятунку членів екіпажу судна «Свята Софія», що втратив управління в Червоному морі. Моряки були доставлені додому.^[7]