143-й об'єднаний навчально-тренувальний центр
143-й Об'єднаний навчально-тренувальний центр «Поділля» (143 ОНТЦ «Поділля») — військова частина, що організаційно входить до складу Командування Сил підтримки Збройних Сил України. ІсторіяІсторія 143 Об'єднаного навчально-тренувального центру «Поділля» бере початок від Центру розмінування. У 2001 році Центр розмінування був створений як структурний підрозділ Військово-інженерного інституту з метою підготовки фахівців для гуманітарного розмінування як на території України, так і за кордоном, зокрема в Південному Лівані. Основною його задачею було навчання особового складу відповідно до міжнародних стандартів. У 2007 році Центр розмінування був реорганізований в окрему військову частину, що стало важливим кроком у розвитку підготовки саперів та фахівців з інженерних робіт для Збройних Сил України. Протягом наступних років Центр накопичував досвід і посилював свої можливості, готуючи фахівців для участі в миротворчих місіях та внутрішніх операціях. Восени 2020 року відбулося об'єднання із 201 Навчальним центром Командування Сил підтримки, внаслідок чого утворився 143 Об'єднаний навчально-тренувальний центр.[2] З моменту реорганізації Центр виконує наступні завдання:
На підставі Грамоти Президента України військовій частині 6 грудня 2021 року вручено Бойовий Прапор.[3][4] Відповідно до Указу Президента України № 609/2023 від 29.09.2023 143 Об'єднаному навчально-тренувальному центру присвоєно почесне найменування «Поділля».[5] Російсько-українська війнаБойові традиції колективу заклалися ще в миротворчих місіях в Лівані, Конго, Ліберії, Ісламській Республіці Афганістан та Косові[1]. Участь в обороні територіальної цілісності та державного суверенітету від повномасштабного російського вторгнення 2022 року колектив Центру взяв вже у перші години війни. Зокрема, включений до сил і засобів ООС зведений загін розмінування, не допустивши втрат особового складу під час перших авіаційних і ракетних ударів по районах зосередження та оборони українських військ, вже зранку 24 лютого підготував до руйнування (методом керованого підривання) ряд ключових об'єктів військової інфраструктури. Згодом основні зусилля груп розмінування у зоні проведення ООС були спрямовані на організацію взаємодії та виконання завдань в інтересах сухопутних та десантно-штурмових військ практично по усьому периметру бойових зіткнень на Ізюмському, Лиманському, Сєвєродонецькому, Попаснянському напрямках. Впродовж перших днів від початку ворожого наступу з півночі зведені підрозділи Центру вирушили на виконання завдань із оборони Києва. При цьому на саперів покладалися завдання інженерної розвідки, облаштування системи мінно-вибухових загороджень, руйнування критичних об'єктів інфраструктури тощо. Також військовослужбовці військової частини виконували завдання за призначенням на Запорізькому, Херсонському, Харківському, Ізюмському напрямках. Водночас, саперів військової частини залучають до виконання завдань з розмінування місцевості та об'єктів на деокупованих територіях, зокрема, у Харківській області та на Херсонщині. Структура
КомандуванняКомандири
Втрати
ПриміткиПосилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
