Прибутковий будинок Покровського

Прибутковий будинок Покровського
50°00′23″ пн. ш. 36°14′31″ сх. д. / 50.006310137057° пн. ш. 36.24193487797° сх. д. / 50.006310137057; 36.24193487797
Тип	пам'ятка культури і будівля
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Регіон	м. Харків
Розташування	Чернишевська вулиця, 66
Тип будівлі	прибутковий будинок
Архітектурний стиль	північний модерн
Архітектор	Покровський Володимир Миколайович
Побудовано на кошти	Покровський Володимир Миколайович
Засновано	1909
Будівництво	1912 — 1913
Прибутковий будинок Покровського (Україна)
Прибутковий будинок Покровського у Вікісховищі

Прибутковий будинок Покровського, також прибутковий будинок Пітри — пам'ятка архітектури та містобудування місцевого значення, колишній прибутковий будинок початку XX століття у центрі Харкова, розташований на перетині вулиць Чернишевської та Ярослава Мудрого. Зведений в 1912—1913 роках за проєктом архітектора Володимира Покровського в стилі романтичного модерну.

Попри те, що будівля відома серед харківців як «будинок Пітри», ініціатором будівництва став харківський єпархіальний архітектор Володимир Миколайович Покровський, який у 1909 році придбав земельні ділянки у вдови псаломника Олександри Федорівни Попової для зведення власного прибуткового будинку^[1][2]. Архітектор планував оселитися з родиною в одній із квартир, а решту, 11 квартир — здавати в оренду^[3][4]. Будівля споруджена у 1912—1913 роках і вважалася однією з найсучасніших та найрозкішніших у місті. Чотириповерховий будинок з мезоніном мав усі технічні новації свого часу: центральне водяне опалення, електрику, водогін, каналізацію, ванні кімнати, телефони^[2]. Кожна квартира була оснащена кухнею, балконом, паркетними підлогами та декоративним оздобленням^[2]. У дворі були облаштовані льодовик, стайня, каретні сараї та гараж для автомобілів архітектора^[2].

Загальна вартість будівництва становила понад 93 000 рублів^[3]. Через перевищення бюджету Покровський у 1911 році був змушений закласти будинок у Полтавському земельному банку, а згодом взагалі виставити на продаж, бо будинок попри вигідне розташування не приносив достатньо заробітку^[2]. У 1913 році будівлю придбали опікуни малолітнього дворянина Георгія Євгеновича Пітри як вигідне інвестиційне вкладення спадкового капіталу^[2]. Сума угоди склала 144 000 рублів, з яких понад 80 000 були спрямовані на погашення банківського боргу. Архітектор залишив за собою квартиру на другому поверсі, яку надалі орендував у нових власників. Сім'я Пітри оселилася в просторій восьмикімнатній квартирі на першому поверсі^[3][2]. У 1914 році річна дохідність від оренди квартир сягала понад 13 000 рублів^[2]. Крім того, опікуни Пітри придбали ще одну прилеглу ділянку.

У 1920 році будинок націоналізовано^[2]. У радянський період у ньому діяли державні установи, зокрема Центральна контрольна комісія КП(б)У, Народний комісаріат робітничо-селянської інспекції та НДІ ливарного машинобудування^[3][5][1]. Пізніше частину приміщень зайняли офіси та комерційні структури. У XXI столітті будівлю реставровано^[4].

Колишній прибутковий будинок є пам'яткою архітектури та містобудування місцевого значення (охоронний № 7490-Ха), а також пам'яткою історії місцевого значення (охоронний № 79)^[6].

Прибутковий будинок виконаний у стилі романтичного модерну, характерного для початку XX століття. У плані будинок Г-подібний, має два головні асиметричні фасади, що виходять на Чернишевську та Ярослава Мудрого. Композиційно цікавим є рішення із частковим тинькуванням першого та останнього поверхів і еркерів, тоді як другий і третій поверхи оздоблені під цеглу. З боку Чернишевської вулиці домінує закруглений еркер на чотири вікна. Між поверхами розміщено декоративні вставки з абстрактною ліпниною, а на четвертому поверсі — колонада, що підтримує антаблемент із карнизом. Над еркером розташований щипець, прикрашений ліпниною у вигляді симетричних композицій з орлами серед листя. Вхідна група акцентована двома невисокими півколонами, які перетікають у кронштейни, що підтримують широкий балкон. На третьому та четвертому поверхах — ще по одному балкону. Сандрики вікон, як і карниз, прикрашені ліпниною з рослинними мотивами. Наріжна композиція виділена витягнутою вгору вежею з куполом і флюгером на еркері. Вона прикрашена вставками з рустом, ліпниною та карнизами. Деталі з боку вулиці Ярослава Мудрого повторюють перший фасад. Однак з цієї сторони будинок ширше, еркер зроблено прямокутним з відкритими балконами. Колони та стіни також прикрашені рослинною та квітковою ліпниною. Правий край фасаду підкреслено ризалітом із балконом і фронтоном у завершенні. Частина будинку з боку Ярослава Мудрого перекрита прибудовою ресторану.

• 
  Купол і щипець
• 
  Ліпнина з орлом серед листя
• 
  Деталі щипця
• 
  Купол
• 
  Ліпнина з крихітними деревами
• 
  Абстрактна ліпнина
• 
  Фасад з боку Чернишевської
• 
  Деталі фасаду