Цей розділ у кнайпі української Вікіпедії використовується для обговорення питань щодо авторського права, зокрема, ліцензування файлів Вікіпедії (оформлення, отримання дозволів на файли тощо). До конструктивної розмови запрошуються усі дописувачі. Частина Вікіпедія:Проєкт:Ліцензування файлів, де є більше довідкової інформації.
Найсвіжіший коментар: 4 місяці тому2 коментарі2 особи в обговоренні
Нещодавно помітив у списку спостереження, декілька завантажених мною невільних зображень у низькій якості були стиснуті до ще більш низької якості у 350 пікселів. Наприклад, Файл:Opryshky-1.JPG був зменшений двічі, у 2021 році до 420 пікселів і до 350 пікселів на минулому тижні. Все з суттєвою втратою якості. Можливо приклад невдалий, бо цей файл скоріше за все у суспільному надбанні як тривіальне зображення, але не дуже зрозуміло який сенс стискувати файл з 420 до 350 пікселів? Відповідно до Вікіпедія:Критерії добропорядного використання 3(б) «Роздільність/якість повинні бути мінімальними з можливих для виконання в ролі ілюстрації» У той же час, стиснення файлу до 300 пікселів ботом у форматі jpg відбувається з суттєвим погіршенням якості, порівняно з прев'ювізацією. Це видно неозброєним оком, навіть з моїм вже далеко не 100% зором. Це питання вже кілька разів обговорювалось і тоді всі учасники обговорення погодились із тим, що якість стиснутих файлів набагато гірша за прев'юви однакового з ними розміру. У прийнятих спільнотою правилах нема умови про стиснення до 300 пікселів, як на мене, це довільне трактування правил, яке не відповідає ні їх духу, ні букві, і варто ці критерії стиснення змінити, скажімо, стискувати файли більші за 1000 пікселів. Хоча це теж досить невеликий розмір порівняно навіть з фотографією знятою на найдешевший смартфон, але багато користувачів вважає, як показало недавнє обговорення, такі файли невідповідними КДВ. Я думаю, що стиснення файлів більших 1000 пікселів десь до 500-600 було б розумним компромісом, який відповідав би духу і букві чинних правил. --yakudza01:27, 5 березня 2025 (UTC)Відповісти
@Yakudza та почитайте Ви вже той судовий позов, навіть у нього 250-450пкс, де Ви взяли 1000 пкс. en:Wikipedia:Non-free content/Definition of "low resolution" — там і про компакт-диски. І це ми абсолютно не аналізуємо НОВІ судові позови. На чому ґрунтується Ваше трактування юридичної політики?
Щодо стиснення це проблема справді, але розмір та стиснення це дві різні речі.
Найсвіжіший коментар: 3 місяці тому2 коментарі2 особи в обговоренні
Прошу пояснити. За життя художник подарував кілька картин музею. Після смерті багато картин залишились у вдови художника. Кому належить авторське право в одному й іншому випадку? Taradajko (обговорення) 18:53, 18 березня 2025 (UTC)Відповісти
Схоже, містить порушення АП, оскільки є скопійованим зі статті https://www.museum.dp.ua/uk/article0623/, котра під ліцензією СС BY-ND, несумісною з Вікіпедійною.
Якщо хто має хист, час і натхнення, міг би створити окрему статтю «Історія футболу Дніпропетровщини», але у статті Асоціація футболу Дніпропетровської області цей вміст, як на мене, недоречний. Також варто поспілкуватися з адміністрацією сайту museum.dp.ua на предмет зміни ліцензії. Може Goo3 чи хто з Дніпра допоможе? --Perohanych (обговорення) 13:02, 21 березня 2025 (UTC)Відповісти
Авторські права на зображення оброблені ШІ
Найсвіжіший коментар: 2 місяці тому2 коментарі2 особи в обговоренні
Загалом, є сторінка їхньої політики стосовно ШІ: commons:Commons:AI-generated media. В більшості країн робота ШІ без внеску людини вважається такою, що не підлягає копірайту. На сховищі закликають бути обережними, аби робота не була похідною від чогось захищеного авторським правом, але це можна вважати похідною роботою від вільної роботи, тому проблем бути не має, як на мене. --MonAx(обговорення)18:20, 30 квітня 2025 (UTC)Відповісти
Збереження авторського права при публікації
Найсвіжіший коментар: 1 місяць тому4 коментарі3 особи в обговоренні
Шановні добродії допоможіть, будь ласка, розібратися в такому питанні.
Я написав статтю Електронний промінь та в розділі Електронна пікоскопія розмістив
власне зображення, де на малюнку b розміщений руденіт із посиланням на журнал[15]: Rud AD, Kornienko NE, Kirian IM, Kirichenko AN, Kucherov OP (2018) Local heteroallotropic structures of carbon. Mater Today: Proc 5:26089–26095. https://doi.org/10.1016/j.matpr.2018.08.035.
Видавництво журналу декларує: Open access at Elsevier.
На обкладинці цього номеру журналу вказано:
11th International Conference “Carbon: Fundamental Problem, Material Science, Technology.
Крім того, повні доповіді були опубліковані в матеріалах конференції: Rud, A.D.; Kornienko, N.E.; Kiryan, I.M.; Kirichenko, A.N.; Kucherov, O.P. (2016). Local-allotropic structures of carbon (PDF). Thesis "Carbon: the fundamental problems of science, materials science, technology". Troisk.(англ.).
Питання: ми (автори наукового дослідження, доповіді на конференції та статті в журналі) позбавлені
авторського права, чи ні?
Що нам робити?
- Залишити все як єсть.
- Поміняти посилання під зображенням з журналу на матеріали конференції.
- Прибрати це зображення з Вікіпедії. --Samsiq (обговорення) 07:12, 18 травня 2025 (UTC)Відповісти
По-перше це вже погано, що Ви в зображеннях у полі "Джерело" вказуєте, що це Ваша робота, коли вона такою не є. Щодо авторських прав, то я не бачу чому автори наукового дослідження мають бути позбавлені авторських прав. Якщо не зазначено інше, увесь матеріал дослідження захищений авторським правом і його публікація у Вікіпедії можлива лише якщо це буде відповідати критеріям добропорядного використання (див. ВП:КДВ). Конкретно у випадку зображення Файл:Electron cloud densitometry-Example 2.png воно можливо й може використовуватись через ДВ (не впевнений на усі 100%), але йому безумовно не місце на Вікісховищі. --Andriy.v (обговорення) 07:50, 18 травня 2025 (UTC)Відповісти
Дивіться, авторське право - це сукупність майнових і немайнових прав. Немайнова частина авторського права вона довічна. І так само і всі тексти, створені вікіпедистами, і зображення, завантажені на Вікісховище, захищені авторським правом. Питання полягає у майновій частині авторських прав - тобто у механізмі використання цього зображення.
Існує традиційне авторське право (на основі якого опубліковані ті 2 публікації, і, як я розумію, в них розміщене і це зображення - я правильно Вас розумію, чи ні?), яке визначає, що використання такого зображення у творах з комерційного метою може бути лише за письмової згоди автора (авторів). Існують вільні ліцензії, які спрощують цей процес (не всі, але ті, які дозволяють комерційне використання). У Вікіпедії весь вміст може бути використано будь-ким у світі з комерційною метою, оскільки на це дає право вільна ліцензія CC BY-SA 4.0, яку Ви використали при завантаженні цього зображення.
Що робити:
а) оскільки зображення було опубліковано раніше, ніж було завантажено (право першопублікації), то мають бути письмові дозволи від усіх співавторів зображення (див. ВП:дозволи)
б) інший варіант - за умови, що жоден із співавторів не проти, то зазначити співавторство всіх авторів публікації, а в описі додати, що зображення завантажено з дозволу всіх співавторів (загалом, таке можна робити в певних випадках)
Ну і зрозуміло, що Вам на своїй сторінці користувача і в укр-вікі, і на вікісховищі треба розкрити своє ім'я, що Ви є конкретним науковцем.
Але варіант б) спрацює, якщо Ви є співавтором згаданих Вами публікацій, а інші співавтори не проти, щоби Ваше зображення було у Вікісховищі і могло бути використаним будь-ким у світі з комерційною метою за умови вказання авторства, зазначеного на сторінці файлу у Вікісховища, у т.ч. ліцензії.
Добрий день, @Kharkivian, Ваші тлумачення конкретні та зрозумілі, яких мені не вистачало. В зазначених публікаціях кожен співавтор робив свою частку: приготування вугілля; млин; Raman спектри. Отримати зображення - це моя особиста робота, яку інші співавтори поважають. У мене ще є питання і я звернусь до Вас через фейсбук. --Samsiq (обговорення) 13:16, 24 травня 2025 (UTC)Відповісти
Малюнки з радянської книжки 1952 року
Найсвіжіший коментар: 23 дні тому2 коментарі2 особи в обговоренні
Добрий день, товариство. Чи можна розмістити у Вікіпедії зображення з радянської книжки 1952 року? Якщо так, то що писати у поясненнях щодо прав? Дані книжки нижче, разом з посиланням. --Serhiy Boyko (обговорення) 02:52, 22 червня 2025 (UTC)Відповісти
В адмінській практиці неодноразово стикався з тим, що дописувачі копіюють по кілька речень із сайтів і без змін додають до Вікіпедії. Також кілька разів бачив посилання на Закон України «Про авторське право і суміжні права» (2022) де сказано: «повідомлення про новини або інші факти, що мають характер звичайної прес-інформації не є об'єктом авторського права» з заявами, що це нібито надає право копіювати. Я думаю, що пора цю проблему закріпити в правилі ВП:Авторське право.
Що можна та не можна робити з текстом
На думку ІМІ, під «повідомленням» у законі мають на увазі саму новину або подію, але конкретний матеріал (стаття, відеосюжет) є об'єктом авторського права. Таким чином, дізнатись про подію та написати власний матеріал не є порушенням АП, але копіпаст матеріалу є використанням захищеного твору, тобто, порушенням. Тобто, матеріали з українських новинних сайтів копіпастити не можна. Подібно це працює і в американському законодавстві, див. статтю NYT. Отже, просто так не можна копіювати текст у жодному обсязі.
Я не сильний в законодавстві США (яке важливе з тієї причини, що Вікіпедія передусім дотримується його), але не маю жодних сумнівів, що англомовний розділ із цим дуже добре попрацював. Якщо наше правило ВП:КДВ описує лише файли, то англомовне правило en:Wikipedia:Non-free content описує добропорядне використання в широкому сенсі, включно з цитуванням тексту. Там описано, що можна використовувати невеликі дослівні фрагменти тексту, чітко показані як цитати з атрибуцією, що використовуються для забезпечення контексту чи демонстрації погляду. Українське законодавство, до речі, каже те саме:
Без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право), але з обов'язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення, допускається: 1) використання цитат (коротких уривків) з опублікованих творів в обсязі, виправданому поставленою метою, в тому числі цитування статей з газет і журналів у формі оглядів преси, якщо воно зумовлено критичним, полемічним, науковим або інформаційним характером твору, до якого цитати включаються»
Копіювання навіть окремих речень із невільних джерел без перефразування в загальному випадку неприпустиме. Це стосується в тому числі й новинних сайтів: хоча новини (тобто, сама інформація про події) не є об'єктами авторського права, текст повідомлення про новину захищений авторським правом.
Однак прийнятно використати без перефразування фрагмент тексту, якщо він задовольняє всі ці умови:
Скопійований текст подано як цитату, оформлену в ламках або одним із шаблонів цитат, з чіткою атрибуцією автора/джерела безпосередньо в тексті.
Перефразування може призвести до втрати інформативності або нейтральності: наприклад, коли необхідно передати емоційне забарвлення або точний дослівний зміст вислову.
Використання скопійованого тексту мінімальне, тобто, не більше, ніж достатнє для передання специфічного погляду.
Критерії про інформативність цитати та мінімальне використання не можуть бути чітко формалізовані й мають визначатись із позицій здорового глузду — з оцінкою цінності конкретної цитати для конкретного контексту.
Зауважу, що я не пропоную жодних нових обмежень чи заборон. Це те, що «завжди так було», однак не було прописано правилами.
Судячи з перших речень теми, йдеться все ж про копіювання тексту з новинних сайтів без атрибуції як цитата. Якщо це так, хоча прийнятні способи цитування існують, тут вказувати їх не треба, це відвертатиме від основної думки. Яка, своєю чергою, має бути приблизно такою:
Дослівне копіювання текстів з джерел, що охороняються АП, в тексти статей без атрибуції та форматування як цитата, неприпустиме, незалежно від того, чи вони є новинними, чи ні.
Дописувач має докладати розумних зусиль для адаптації текстів з джерел, переписувати текст своїми словами. Причому чим ближчим до "енциклопедичного стилю" є оригінальний текст, тим меншими можуть бути зміни. <можна навіть вказати поширені способи переписування: об'єднання речень, перестановка слів, заміна слів на синоніми тощо>.
Якщо оригінальний текст є близьким до енциклопедичного стилю, навіть при переписуванні "по пам'яті" ймовірність дослівного співпадіння фрагментів є вищою, ніж зазвичай. Поодинокі співпадіння у внеску користувача не мають вважатися свідомим порушенням АП. Лапідарний текст повідомлення на Головній в розділі "Новини" може співпадати із заголовком новини на новинному сайті, якщо він є коротким та нейтральним, містить сухі факти і його важко переписати по-іншому.
Разом з тим, якщо такі співпадіння є масовими (дописувач регулярно вносить масштабні тексти, які повністю та дослівно співпадають із джерелами), або якщо є інші ознаки копіювання (залишаються унікальні особливості скопійованого тексту, як-то помилки або одруки, або нетипові для набраного вручну тексту елементи форматування, такі як нерозривні пробіли, довгі чи короткі дефіси, незвичні лапки) - це може вважатися свідомим порушенням АП.
Копіювання окремих речень із новинних джерел без перефразування в загальному випадку небажане. Для новин іноді допускаються винятки, коли користувачі додають інформацію про недавні чи поточні події.
Авторське право «Список об'єктів, що «не є об'єктом авторського права»[1]:
a) повідомлення про новини дня або поточні події, що мають характер звичайної прес-інформації;»
Ви пропонуєте додати дозвіл на порушення авторських прав. Копіювання без перефразування в загальному випадку суворо заборонене. Можна тільки в цитатах. Нещодавність подій не має жодного значення. -- RajatonRakkaus⇅18:25, 18 червня 2025 (UTC)Відповісти
Ні, пропоную для новин іноді допускати винятки. Тому що новини пишуть сотні сайтів. Усі перевірити неможливо звичайному користувачу. Це вже справа патрульних. --Володимир18:45, 18 червня 2025 (UTC)Відповісти
Вікіпедія:Критерії добропорядного використання:Винятки з правил Винятки з цих правил можуть бути зроблені тільки на основі індивідуального підходу і за консенсусом спільноти, що підтверджує відповідність таких дій основній меті, — створенню вільної енциклопедії. Закон: «Не є об'єктом авторського права: a) повідомлення про новини дня або поточні події, що мають характер звичайної прес-інформації;» Тобто це норма закону. --Володимир20:20, 18 червня 2025 (UTC)Відповісти
Скоріше проти пропозиції у такій формі. По-перше, Алі Сафаров, судячи зі всього, не фахівець у галузі авторського права, його трактування лише його особиста позиція. Його фраза "під «повідомленнями про новини» мається на увазі не стаття про певну подію, а сама по собі подія" дещо суперечлива. Тут не сказано, що факти не охороняються авторським правом, про це йдеться в іншому місці Закону, а саме про "повідомлення про новини, що мають характер звичайної прес-інформації" , тобто це значно більше ніж факти. Тут йдеться саме про те, що авторським правом охороняється саме творчий внесок автора, але якщо стаття не містить творчого внеску, а є звичайною прес-інформацією, то це вже не підпадає під захист АП. Крім того, ми бачимо як різні ЗМІ передруковують такі такі "повідомлення про новини, що мають характер звичайної прес-інформації" але нічого не чути про якісь судові рішення чи навіть позови з цього приводу. Тобто, для того, щоб стаття захищалась авторським правом вона має мати певні ознаки оригінальності і творчого внеску. Якщо сама прес-інформація не є об'єктом авторського права, її літературне, художнє чи інше творче вираження вже може бути захищене. Це досить тонке питання, але виглядає так, що ознаки оригінальності може мати цілісна стаття у ЗМІ або якийсь значний її фрагмент. Якщо ж хтось бере у Вікіпедію якесь повідомлення про новини, дещо перефразовує його в енциклопедичному стилі, то тут не буде жодних порушень, навіть якщо таке перефразування мінімальне. Інша річ, коли хтось копіює текст з очевидним авторським (публіцистичним) стилем, то тут вже є певний творчий внесок. На жаль, саме такі копіпастери складають найбільшу проблему для укрвікі. Пропоноване ж формулювання передбачає, що й буде захищеним будь-який текст, що має характер звичайної прес-інформації, а це, на мою думку, суперечить закону і юридичній практиці. --yakudza20:17, 18 червня 2025 (UTC)Відповісти
Це питання дуже складне, і тут нема простих відповідей. Скоріше підтримую трактування Yakudza. Я маю певні сумніви щодо того, як сприймати статтю від ІМІ. Разом із статтею NYT у мене складається враження, що вони пишуть в першу чергу про цілковите копіювання матеріалів: «Posting an entire news story [..]». Про це детальніше подано після речення «When determining if you can use content under fair use, you must consider the following factors», і з нього випливає, що коротка цитата до Вікі не тягнутиме на порушення АП — лише повне копіювання матеріалу.
Особливо запитання до матеріалу ІМІ у мене викликає речення «Тут треба розуміти, що під «повідомленнями про новини» мається на увазі не стаття про певну подію, а сама по собі подія.» Можливо, я не розумію, що хотів сказати автор, але подія взагалі не може бути під копірайтом. Наприклад: десь ухвалили закон, спіймали зловмисника, хтось потрапив в аварію тощо, — це сама подія. Ніхто не може захистити це копірайтом, це ж не винахід, і не мистецький твір. Тому і розуміти таким чином Статтю 10 Закону України «Про авторське право і суміжні права» навряд доцільно.
Другим фактором є ознаки оригінальності, художності матеріалу, творчого внеску від автора. Ми приблизно уявляємо як звучить нейтральний енциклопедичний текст: сухі факти, проста і пряма структура речень тощо. Тому якщо так сталося, що джерело подає це в такому стилі, що практично збігається з енциклопедичним, то немає потреби псувати текст, змінюючи його тільки в угоду тому, щоб він не був дослівним. Але і зловживати цим не варто. Тобто тільки якщо нема кращого способу подати це як енциклопедичний текст, то не зайвим буде цитувати майже дослівно. Як правило, це стосується кількох речень. Копіювати ж цілими абзацами майже ніколи не доцільно: неможливо, щоб воно було подано енциклопедичним стилем.
Таким чином, я не певен, що ВП:АП потребує доповнення.
Але якщо й є потреба доповнення правила, то вона має конкретизувати межу між порушенням АП чи відсутністю такого. Можна використати три пункти із чотирьох із статті NYT
Степінь порушення АП визначається кількома факторами: * степінню художності твору. Чим більшою є мистецька складова використаного матеріалу і чим оригінальнішим є матеріал, тим менш доречно його копіювати до Вікіпедії. * об'ємом скопійованого. Чим більше скопійовано — тим імовірніше, що ви порушуєте АП. Якщо ви копіюєте цілий абзац — це імовірно вже забагато. * ринкова вартість матеріалу. Якщо використання матеріалу має приносити автору винагороду, копіювання до Вікі може бути проблемою.
Утримуюсь з ухилом до позиції VoidWanderer. Тлумачення справді досить неоднозначне. Можу точно сказати, що ця норма дозволяє нам використовувати заголовки новин (ті, які ми показуємо в посиланнях) — протилежне звучить смішно, але британські суди вважають, що деякі заголовки новин захищаються АП, а Іспанія та Німеччина намагалися збирати кошти за використання заголовків новин (невдало). Тому треба показати прямо, що ми можемо подавати заголовки новин у посиланнях, а також за потреби цитати (які мають відповідати загальним вимогам до цитат, щоб підпадати під американські КДВ). А от щодо використання більше, ніж цитати, то я зважав би передусім на оригінальність. Якщо це суха подача матеріалу («посадовець такий-то відвідав таке-то місто, зустрівся з тим-то, обговорив те-то») — скоріш за все, це припустимо як з точки зору енциклопедичності, так і з точки зору захисту АП. Якщо це нетривіальна подача (відрізняється від подання тієї ж новини іншими виданнями) — скоріш за все, це водночас і творча робота з елементами, які виходять за межі «звичайної прес-інформації», і невідповідність стилю Вікіпедії (як у бік промоції, якщо йдеться про чийсь пресреліз, так і у бік художності, якщо це емоційна публіцистична колонка). І згоден з іншим критерієм VoidWanderer щодо комерційної цінності — я б ставився менш толерантно до цитат з публікацій, закритих пейволом — їх би я допускав строго лише в оформленні цитат — NickK (обг.) 21:10, 23 червня 2025 (UTC)Відповісти
Утримуюсь із схилянням до підтримки пропозиції RajatonRakkaus та рішуче Проти пропозиції Volodymyr Lensky. Як журналіст та член НМПУ, хочу зауважити, що за останні кілька років умови використання сайтами Інтернет-медіа істотно змінилися, і тепер часто наявні детальні норми щодо можливості використання таких матеріалом як «третіми особами», так і Інтернет-виданнями, так і з комерційною та не комерційною метою. Наведу низку формулювань щодо умов користування сайтами у провідних українських ЗМІ:
«Вся інформація, розміщена на цьому веб-сайті, призначена тільки для персонального використання і не підлягає подальшому відтворенню і/або поширенню в будь-якій формі, інакше як за письмовим дозволом „Інтерфакс-Україна“.» (Інтерфакс-Україна)
«Всі права захищені. Цитування та відтворення будь-яких матеріалів або їх фрагментів в Інтернеті з веб-сайтів інформаційного агентства „Українські Новини“ дозволено лише за умови відкритого для пошукових систем гіперпосилання не нижче першого абзацу на відповідний матеріал сайту Ukranews.com. Цитування, використання і відтворення матеріалів в офлайн-медіа (в тому числі друковані видання), мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмового дозволу редакції.» (https://ukranews.com/ua Українські новини])
Обмеження на використання матеріалів, які поширюються через угоди (платну підписку) на матеріали інших ЗМІ. Користувачі платних підписок «Інтерфаксу» та «Українських новин» зазначають:
«Будь-яке копіювання, публікація, передрук чи наступне поширення інформації, що містить посилання на „Інтерфакс-Україна“, суворо забороняється.» (УП)
«Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство „Інтерфакс-Україна“, не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства „Інтерфакс-Україна“. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство ИнА „Українські Новини“, в будь-якому вигляді суворо заборонено, гіперпосилання на логотип „Українські Новини“ обов'язкове. Цей ресурс — для користувачів віком від 21 років і старших. Матеріали, в тексті (після тексту) яких міститься заборона на повне републікування (передрук, копіювання, відтворення або інше використання), або матеріали, доступ до яких є платним, дозволяється використовувати частково. Обсяг використання не може перевищувати 25 % від загального обсягу тексту. Таке часткове використання дозволяється виключно за наявності гіперпосилання в кінці текстових матеріалів з підписом: „Повну версію читайте на nv.ua“. Будь-яке копіювання, передрук та відтворення фотографічних творів та/або аудіовізуальних творів правовласника Getty Images — суворо забороняється.» (NV)
Багато сайтів зараз обмежують комерційне використання контенту сайту в принципі:
«Забороняється будь-яке комерційне використання інформації, відтворення текстів чи їх фрагментів з метою комерційної реалізації права доступу до цієї інформації.» (УП)
«Контент Сайту не може бути використаний третіми особами для публічного перегляду і в комерційних цілях, без письмової згоди Компанії або власника контенту.» та «7.3. Матеріали, в тексті (після тексту) яких міститься заборона на повну републікацію (передрук, копіювання, відтворення або інше використання), або матеріали доступ до яких є платним, дозволяється використовувати частково. Обсяг використання не може перевищувати 25 % від загального обсягу тексту. Таке часткове використання дозволяється виключно за наявності гіперпосилання в кінці текстових матеріалів з підписом: „Повну версію читайте на nv.ua“. 7.4. При використанні матеріалів Сайту — обов'язкове пряме відкрите для пошукових систем гіперпосилання на сторінку копійованого матеріалу. Гіперпосилання має бути розміщено в будь-якому випадку використання матеріалів Сайту і повинно бути розміщено в підзаголовку або в першому абзаці матеріалу.» (NV)
«При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання не нижче першого абзацу на „ukrinform.ua“ — обов'язкові, крім того, цитування перекладів матеріалів іноземних ЗМІ можливе лише за умови гіперпосилання на сайт ukrinform.ua та на сайт іноземного ЗМІ. Цитування і використання матеріалів у офлайн-медіа, мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди „ukrinform.ua“.»Укрінформ
«Інтернет-виданням, мобільним додаткам дозволяється безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на Сайті, за умови відкритого гіперпосилання та згадки першоджерела не нижче першого абзацу і обсягом не більше півтори тисячі знаків оригінального тексту. Використання більшого обсягу тексту можливе лише за умови отримання письмового дозволу Компанії. Для SmartTV використання матеріалів Компанії дозволяється на платній основі та лише за письмової згоди Компанії. Іншим видам ЗМІ дозволяється використовувати інформацію, розміщену на сайтах Компанії, обсягом до півтори тисячі знаків, за умови посилання на першоджерело. Використання більшого обсягу тексту можливе лише за умови отримання письмового дозволу Компанії. Під використанням інформації мається на увазі будь-яке відтворення, републікація, поширення, переробка, переклад, включення його частин до інших творів та інші способи, передбачені Законом України „Про авторське право і суміжні права“.» (ТСН.ua та УНІАН)
«Інтернет-виданням дозволяється безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайтах Компанії, за умови відкритого гіперпосилання та згадки першоджерела не нижче першого абзацу. Для друкованих видань передрук матеріалів Компанії дозволяється на гонорарній основі та лише за письмової згоди редактора. Для мобільних додатків та SmartTV використання матеріалів дозволяється на гонорарній основі та лише за письмової згоди Компанії. Для ЗМІ дозволяється використовувати інформацію, розміщену на сайтах Компанії, за умови посилання на першоджерело. Під використанням інформації мається на увазі будь-яке відтворення, републікація, поширення, переробка, переклад, включення його частин до інших творів та інші способи, передбачені Законом України „Про авторське право та суміжні права“.» (24tv.ua)
«У разі повного чи часткового відтворення матеріалів пряме гіперпосилання на LB.ua обов'язкове! Передрук, копіювання, відтворення або інше використання матеріалів, що містять посилання на агентство „Українськi Новини“ й „Українська Фото Група“, заборонено.» (LB.ua)
обмеження використання матеріалів інтернет-видань: а) є видання, які забороняють використання іншими всіх своїх матеріалів" (інші використовують платну підписку і платний дозвіл), б) є видання, які дозволяють републікацію власних матеріалів лише інших ЗМІ (Вікіпедія під це не підпадає), в) є видання, які дозволяють некомерційне використання для інших з певними обмеженнями, в) є платний доступ (за таких умов, інші в деяких випадках можуть обмежено використовувати інформацію). В усіх випадках комерційне використання заборонене.
Інтернет-ЗМІ копірайтять і той контент, який з точки зору закону міг би бути вільним. Приміром, матеріали «Інтерфаксу» та «Українських новин», навіть якщо це прес-інформація, все одно заборонено використовувати, бо вони встановили такі норми. Проблему я бачу в тому, що немає чіткого тлумачення норми закону про прес-інформацію ані з боку законодавців, ані компетентних правників у сфері інтелектуальної власності в медіа. Насправді, зараз практично ніхто не має права на офіційне тлумачення норм законів (КСУ це право втратив ще у 2016 року).
До слова, шановний Yakudza, от саме тому, що в умовах використання сайтами є дозвіл на копіювання матеріалів іншим ЗМІ за умови гіперпосилання в першому/другому абзаці, то це не є порушення АП. Якщо уважно прочитати умови користування сайтами онлайн-ЗМІ, не буде зайвих питань, що «різні ЗМІ передруковують…, але нічого не чути про якісь судові рішення чи навіть позови з цього приводу». Передруковують, бо умовами користування сайтами їм це дозволили. А Вікіпедії не дозволено через дозвіл на комерційне матеріалів цієї онлайн-енциклопедії.
Для того, аби зрозуміти, чи користувач не порушує нічиї права, необхідно дивитися уважно на умови користування сайтом, відслідковувати первинне авторство матеріалу, чітко розуміти різницю кому можна і на яких умовах використовувати ті чи інші матеріали і т. ін. Навряд чи всі дописувачі укр-вікі здатні на це і можуть зрозуміти нюанси і тонкощі авторського права. Зазвичай, у нашому суспільстві є стійка думка, що якщо воно «десь в інтернеті», то можна копіювати — і все.": Тому, для уникнення навіть імовірного порушення авторського права, я би використав простіший та універсальніший підхід:
заголовки можна копіювати, за умови, якщо вони не перекручують зміст публікації, не вирвані з контексту і дотримуються всіх правил Вікіпедії, не є хайповими та клікбейтними
текст публікацій ЗМІ можна використовувати лише у якості цитат і у межах допустимого (максимум 1,5-2 речення, але краще менше) і з відповідним оформленням у лапках (хоч із шаблоном, хоч без). Водночас, кількість цитат у статті не може складати більше приблизно +/- 10-15 %.
публікації у ЗМІ, взяті з релізів сайтів органів влади чи місцевого самоврядування, правоохоронних органів, які містять мінімальне втручання редактора я би дозволив копіювати за умови посилання через виноску і на публікацію в ЗМІ (як вторинне джерело), і на публікацію на сайті органу влади чи місцевого самоврядування, правоохоронного органу (первинне джерело без порушення АП). При цьому необхідно пересвідчитися, що сайт органу влади чи місцевого самоврядування, правоохоронного органу поширюється на засадах вільної ліцензії Creative Commons By Attribution 4.0.
Як відповідальний редактор сайту «Майдан», де зазначено «This website is distributed according to GNU Free Documentation License. It means in short — you can copy and share anything from this site with attribution, however you cannot change the texts.» (тобто без зміни тексту, лише дослівно). Як автор, я розумію текст як певну послідовність слів, визначену автором. А з точки зору правил унікального тексту для копірайтерів, неунікальним текстом є не більше трьох-чотирьох слів підряд. Все інше — вже неунікальний текст.
Ну і останнє, навіть оте «безкоштовне використання для Інтернет-видань» досить умовне, бо це визнання факту, що все одно всі один в одного крадуть і передруковують. Умовне хоча би тому, що ЗМІ отримують дохід від реклами та кількості переглядів сайту, тому комерційна цінність в новинах, розміщених на Інтернет-сайтах, все ж існує. І про це варто завжди пам'ятати.
Тому в мене десь такі думки. Розумію, що вони можуть бути для когось бути жорсткими, але я орієнтуюся на юридичні норми, які використовують наші ЗМІ і яких ми маємо неухильно дотримуватися. А в умовах, коли будь-який правник може тлумачити закон як йому вигідно, це вдвічі важливо. Тому ми маємо вдвічі чи тричі обережнішими. --Kharkivian (обг.) 13:02, 24 червня 2025 (UTC)Відповісти
Ліцензійні договори (до яких відносяться і правила передруку) в частині, що суперечать законам України, є нікчемними.
Все що Ви написали, Kharkivian, підтверджує мою пропозицію та норму закону про новини: «Не є об'єктом авторського права: a) повідомлення про новини дня або поточні події, що мають характер звичайної прес-інформації;», тощо, в контексті написаного вище, що стосуються одного речення з посиланням на джерело відповідно правилам Вікі. Одне речення про новини дня або декілька речень про поточні події, що мають характер звичайної прес-інформації з посиланням на джерело не є об'єктом авторського права. Це пряма норма закону. --Володимир13:49, 24 червня 2025 (UTC)Відповісти
На жаль, тлумачення цього поняття немає. І ніхто не може дати офіційного тлумачення йому. І це одна із сутнісних проблем, про яку я написав, що будь-хто може інтерпретувати цю норму закону будь-як у будь-який бік. Як варіант, до цієї дискусії треба залучати правників відомих ЗМІ, спілки журналістів тощо. Але хз хто це має зробити. І навіть, якщо припустити, що ВМ УА, то чи потягне вона все це, коли навіть незрозуміло чи матиме це якийсь результат чи учасники процесу під час дискусії між собою пересваряться? --Kharkivian (обг.) 14:30, 24 червня 2025 (UTC)Відповісти
Мені здається, що в цих умовах найефективніше тлумачити за найбезпечнішим варіантом. По-перше, щоб не розбиратись у тому, з яких сайтів скільки можна копіювати — краще дозволити копіювати тільки з таких, де вільні ліцензії. По-друге, в абсолютній більшості випадків немає жодної потреби копіювати текст дослівно, оскільки він переважно випадків публіцистичний. Тож те, що я пропоную, мені видається безпрограшним варіантом, хоча формулювання змінити варто. -- RajatonRakkaus⇅14:57, 24 червня 2025 (UTC)Відповісти
в цій публікації ще 2017 року я би звернув увагу на це "«Коли мова йде про уривки і цитати – можна вільно використовувати із зазначенням автора і джерела. Якщо мова йде про використання цілого твору – автор може виставляти спеціальні вимоги щодо погодження і отримання дозволу на використання або взагалі – заборони. І зазначених вимог необхідно дотримуватись, щоб не потрапити під санкції, про які йшлося вище. Зазначені правила, умови та/або вимоги мають бути опублікованими в легкодоступному місці, якщо мова йде про сайти, та міститись безпосередньо в кожному номері газети, якщо мова йде про друковані ЗМІ», – сказав експерт."
А ще є Директива ЄС, яка встановлює, що навіть агрегетування новин - це суміжні права на 2 роки. Див. цей коментар. У найближчі кілька років її ще не буде імплементовано, але імовірність такого через наближення нашого законодавства до законодавства ЄС існує.
Одне — півтора речення, за принципами, здорового глузду не порушують авторське право. А от 2 і більше — вже порушують. При цьому треба розуміти як це оформлювати. Якщо це поодинока вставка тексту (умовно 1,5 речення на 7-10 речень) — то ок, якщо цитований у лапках текст — це ок (але знову ж, ми не маємо перетворювати текст статті на суцільний цитатник джерел), а якщо просто стаття із 30 речень містить 10 речень, які дослівно скопійовані з 7-10 джерел, то не ок. Тут справді треба розуміти контекст і теми, і статті і обмежень мовних засобів щодо рерайту тексту.
Проблема в тому, що багато користувачів під звичайною прес-інформацією розуміють всю публікацію у стрічці новин, тому уточнення щодо рамок 1/1,5/2 речення — дуже важливе та конче необхідне. Ми маємо у такий спосіб формулювати правила щодо авторського права, аби вони не могли витлумачитись двояко і не призводили до величезних обговорень. Тому я і проти Вашого надзвичайно широкого формулювання. Якщо Ви сформулюється обмеження і випадки застосування — то тоді треба буде дивитися на відповідні зміни. --Kharkivian (обг.) 14:24, 24 червня 2025 (UTC)Відповісти
Саме так, розмова була про Одне речення, що небажано теж з точки зору енциклопедії!
«Копіювання окремих речень із новинних джерел без перефразування в загальному випадку небажане. Для новин іноді допускаються винятки, коли користувачі додають інформацію про недавні чи поточні події.»
Тоді треба говорити про окреме речення, бо з "окремих речень" може скластися думка, що мова про якийсь шматок тексту невизначеного об'єму. "якесь одне речення" краще додати у друге речення Вашої пропозиції. --Kharkivian (обг.) 15:26, 24 червня 2025 (UTC)Відповісти
Можливо, треба говорити про окреме речення. Це ж обговорення іншої ремарки. Уточню, що мається на увазі причина, що все це не є об'єктом авторського права. Відповідно, якщо дописувач додав якесь одне речення в свою статтю, а ми вже прийняли ремарку RajatonRakkaus, то наслідки незрозумілі. --Володимир15:47, 24 червня 2025 (UTC)Відповісти
Подивився ще Директиву Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2019/790 від 17 квітня 2019..., там сказано: "...використання окремих слів або дуже коротких витягів із публікацій у пресі надавачами послуг інформаційного суспільства не може підірвати інвестицій, здійснених видавцями публікацій у пресі в ході створення контенту" і "Права, надані видавцям публікацій у пресі, не повинні поширюватися на надання гіперпосилань. Вони також не повинні поширюватися на самі факти, що про них повідомлено у публікації в пресі.". Тому межа в 1/1,5/2 речення, запропонована Kharkivian, має сенс. Я б ще доповнив обмеженням "якщо у них містяться тільки фактові твердження, без суджень чи висновків авторів тверджень". Наприклад, скопіювати "Трамп віддав наказ бомбардувати ядерні об'єкти Ірана" - ок, а "Трамп віддав наказ бомбардувати ядерні об'єкти Ірана, чим суттєво змінив ситуацію в регіоні" - не ок, бо містить висновок, зроблений автором публікації (якщо він в свою чергу не цитує ще когось). Alessot (обговорення) 14:56, 24 червня 2025 (UTC)Відповісти
Якраз-таки, якщо є висновок автора, то це доцільно подати як цитату. Заради оцінок і потрібні скопійовані цитати. А якщо це звичайний текст, то його потрібно просто передати власними словами без цитування. -- RajatonRakkaus⇅15:00, 24 червня 2025 (UTC)Відповісти
Я саме про це й кажу. Якщо є щось унікальне — можна скопіювати як коротку цитату. Якщо немає — немає й потреби копіювати, треба передати своїми словами. -- RajatonRakkaus⇅15:13, 24 червня 2025 (UTC)Відповісти
@RajatonRakkaus, короткі фактові твердження з 3-4 слів не завжди можна якось переписати. Написати "США нанесли удар по Ірану." - це порушення АП (джерело)? Наукові формули переписати практично неможливо (є загальновизнані позначення фізичних величин, хімічних елементів), хоча вони теж можуть містити нетривіальні висновки.
Тому я для себе бачу метою цього обговорення досягти такого формулювання, дотримання якого з одного боку дозволить уникнути звинувачень в порушення АП за 3-4 слова підряд, спільні з джерелом, з іншого боку дозволить вписатись в досить розмиті вимоги законодавства. Якщо формулювання не даватиме більшої впевненості в подібних ситуаціях, воно не потрібне, а обговорення - марне. Alessot (обговорення) 15:22, 24 червня 2025 (UTC)Відповісти
А, ви про такі випадки. Я згоден, що копіювання очевидних мовних конструкцій і усталених формулювань не має бути порушенням. Треба подумати, як це можна описати. -- RajatonRakkaus⇅15:59, 24 червня 2025 (UTC)Відповісти
Я би ще уточнив дві деталі: 1. "фактові твердження у новинній публікації (про поточні новини)", під що не підпадають авторські матеріали і колонки, в яких можуть міститися фактові твердженя; 2. загалом вміст скопійованого таким чином тексту у статті має бути мінімальним (в загальних рисах не може більше за приблизно 10% від тексту статті). --Kharkivian (обг.) 15:21, 24 червня 2025 (UTC)Відповісти
Щодо Вашої фрази: «Ви сформулюється обмеження і випадки застосування — то тоді треба буде дивитися на відповідні зміни.» - це не має сенсу, з причини:
VoidWanderer, конкретизував, на що я теж звертав увагу, що основна проблема з копіпастерами - це не стільки порушення АП (хоча це теж), а порушення енциклопедичного стилю. Є кілька користувачів які просто копіпастять у Вікіпедію куски новинної інформації, хоча це можна подати лаконічніше і енциклопедичніше, витративши буквально 5 хвилин. Щодо спроби подати якісь цифрові рамки щодо кількості слів чи фраз, то думаю вони теж безперспективні, оскільки авторське право захищає творичий внесок, а він це регулюється числами. Можливо, за результатами цієї дискусії варто створити щось типу розширеного есе чи настанови з рекомендаціями як писати про поточні новини не порушуючи енциклопедичний стиль і авторські права, бо я не знаю чи можна в одне коротке формулювання вмістити всі аспекти цього питання. --yakudza17:26, 24 червня 2025 (UTC)Відповісти
«Кілька» — це м'яко сказано. Таких користувачів чимало. Просто скопіпастити легше, ніж написати своїми словами, тож нащо напружуватись зайвий раз?--Анатолій (обг.) 21:28, 24 червня 2025 (UTC)Відповісти
