Вулиця Волошина (Львів)

Вулиця Августина Волошина Львів
Місцевість	Центр
Район	Галицький
Назва на честь	Августина Волошина
Колишні назви
Жепінського, Коральницька, Коралленштрассе, Коральницька, Десняка
польського періоду (польською)	Rzepińskiego, Koralnicka
радянського періоду (українською)	Коральницька, Десняка
Загальні відомості
Протяжність	120 м
Координати початку	49°50′11.3″ пн. ш. 24°01′51.6″ сх. д. / 49.836472° пн. ш. 24.031000° сх. д. / 49.836472; 24.031000
Координати кінця	49°50′08.1″ пн. ш. 24°01′53.8″ сх. д. / 49.835583° пн. ш. 24.031611° сх. д. / 49.835583; 24.031611
поштові індекси	79005[1]
Транспорт
Рух	односторонній
Покриття	асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі	№ 2, 4, 6, 8[2]
Поштові відділення	ВПЗ № 5 (вул. Мартовича, 2)[1]
Забудова	класицизм[3]
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	r2843869
Мапа
Вулиця Волошина у Вікісховищі

Вулиця Августина Воло́шина — вулиця у Галицькому районі міста Львова^[4][5], у межах історичного центру. Сполучає вулиці Джохара Дудаєва та Омеляна Поповича^[6].

Виникла у середині XIX століття, не пізніше 1853 року отримала назву Жепінського, у 1871 році її було перейменовано на Коральницьку, адже на ній, у будинку № 2 провадили торгівлю коралями Томаш та Ромуальд Турасєвичі (протягом німецької окупації вулиця називалася Коралленштрассе). У 1946 році, за радянських часів, отримала назву Десняка, на честь радянського письменника Олекси Десняка. Сучасна назва — з 1991 року, на честь політичного та релігійного діяча Закарпатської України Августина Волошина^[7][8].

З непарного боку на вулицю Волошина виходять тильні фасади будинків, приписаних до проспекту Шевченка, що пролягає паралельно. З парного боку вулиця забудована типовими дво- та триповерховими чиншовими кам'яницями, зведеними у 1890-х роках.

№ 1 — житловий будинок, в якому до 1939 року розташовувалося англійське консульство. Нині цієї адреси не існує^[3].

№ 2 — наріжна триповерхова чиншова кам'яниця (інша адреса — вул. Дудаєва, 3) збудована наприкінці XIX століття, в оздобленні якої переважають елементи ренесансного декору. Будинок має дві фасадних стіни: довшу від вул. Дудаєва, коротшу — від вул. Волошина. Основне декоративне скульптурне оздоблення будинку зосереджене в обрамленні вікон та вхідних брам. За часів Польської республіки у внутрішньому подвір'ї будинку містилася фабрика парфумів Айзенберґа^[3]. В будинку мешкав Роман Дзеслевський, перший у Львові професор електротехніки (викладав у Цісарсько-королівській політехнічній школі у Львові), депутат Галицького сейму.

№ 4 — триповерхова чиншова кам'яниця. На першому поверсі будинку містилися Спілка польських журналістів та фотоательє Єґера^[3].

№ 6 — триповерхова чиншова кам'яниця. У міжвоєнний період власником кам'яниці був Александер Ельстер. В будинку містилася фабрика ковдр та матраців А. Петрушевського^[9].

№ 8 — триповерхова чиншова кам'яниця. У міжвоєнний період в будинку містилася перукарня Цукерканделя^[3].

На вулицю Августина Волошина виходять тильні фасади будинків, приписаних до проспекту Шевченка. Так, Почесне консульство Австрійської республіки у Львові має адресу — проспект Шевченка, 26, але головний вхід до дипломатичної установи розташований на вулиці Волошина^[3].

Вулиця Августина Волошина у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Львів»
	Інформація у Вікіданих?
	Проєкт «Львів»
	Вулиця Августина Волошина у Вікісховищі?

• Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 27—28. — ISBN 978-617-629-077-3.
• Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Волошина вул. // 1243 вулиці Львова (1939-2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 118. — ISBN 978-966-2154-24-5.
• Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів : Світ, 2001. — С. 14. — ISBN 966-603-115-9.
• Мельник I. Галицьке передмістя та південно-східні околиці Королівського столичного міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — С. 177. — ISBN 978-617-629-076-6.
• Księga adresowa Małopolski: Lwów, Stanisławów, Tarnopol z informatorem m. stoł. Warszawy, województwa krakowskiego, pomorskiego, poznańskiego i śląskiego: rocznik 1935/1936. — Kraków, 1936. — 685 s. (пол.)

• Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Волошина A. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 22 липня 2021. Процитовано 22 липня 2021.