Вулиця Костюшка (Львів)
Ву́лиця Костюшка — вулиця в Галицькому районі міста Львова, неподалік від історичного центру. Сполучає вулицю Дорошенка з площею Генерала Григоренка та вулицею Листопадового Чину, утворюючи перехрестя з вулицею Січових Стрільців. Прилучається вулиця Юрія Дрогобича. Назва
ЗабудоваВ архітектурному ансамблі вулиці Костюшка присутні класицизм, історизм, віденська сецесія[4]. Декілька будинків внесені до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення[3]. № 1 — наріжна кам'яниця з вулицею Дорошенка, споруджена у 1905—1906 роках архітектурним бюро Міхала Уляма та Зигмунта Кендзерського, за проєктом архітекторів Тадея Обмінського[7] та Філемона Левицького[8] в стилі орнаментальної сецесії. Будинок у ряді житлової забудови, розташований зі східного торця кварталу, на розі вулиць Костюшка, 1 (східний фасад) та Дорошенка, 20 (південний фасад). Тильний північний фасад виходить на вулицю Юрія Дрогобича та має № 1а.[9] Початково тут розташовувався готель «Народна гостинниця»[10][11]. У 1920-х роках в приміщенні колишньої «Народної гостинниці» містилося кафе та ресторація «Република»[12]. Тепер в приміщенні колишньої ресторації міститься паб «Зеник. Митник». № 1а — тильний північний фасад будинку № 1, що виходить на вулицю Юрія Дрогобича. Тут у 1927 році містився торговий відділ «Маслосоюзу»[13][14]. За Польщі тут також містилася чоловіча кравецька майстерня Анджея Дуфанця[15]. У радянські часи містилася перукарня та продуктова крамниця. Від 1999 року будинок використовується Західною регіональною митницею ДФС України[9]. Будинок Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 728-м[3]. № 2 — у міжвоєнний період тут містилася фабрика картонних коробок Кройцфукса[16], а також сучасна читальня. Нині перший поверх будинку займають кафе «Краків», магазини білизни «Спокуса сну» та шкіргалантереї «Vivat Accessories», крамниця алкогольних напоїв «Чарка до свята», кав'ярня «Блек Хані». З кінця 1933 року в будинку розташовувалася синагога «Ахіезер», що належала спілці російських євреїв «Ахіезер», заснована біженцями з Проскурова у 1920 році. Один вхід до приміщення синагоги був з вулиці Костюшка, інший — з вул. Сикстуської, 16 (нині — вул. Дорошенка), через подвір'я наліво. № 3 — кам'яниця, споруджена на розі нинішніх вулиць Костюшка та Юрія Дрогобича. До 1939 року тут на першому поверсі містився ресторан «Гастрономія»[10]. В будинку у 1920-х—1930-х роках містився осередок УНДО. У 1940-х—1950-х роках тут містилося обласний дорожній відділ[17]. Нині приміщення першого поверху займають крамниці сонцезахисних окулярів «На очі» та жіночого одягу, салон «Custom house tattoo», один з офісів тур-оператора «Travel Inn» та інші. № 5 — у цій кам'яниці за Польщі містилася друкарня Бучковського[18]. У 1940-х—1950-х роках тут містилася артіль диплому другого ступеню імені Лесі Українки, що виконувала замовлення населення із пошиття чоловічого, жіночого та дитячого одягу[19][17]. Нині тут розташований хостел «Черрі». Також приміщення першого поверху займають магазин електроніки та ІТ-послуг «Apple house» та крамниця-пекарня «Грузинський хліб», кафе «SanCrua», а також на розі з вулицею Січових Стрільців, 17 розташована книгарня «Є». № 6 — кам'яниця, споруджена у 1909—1910 роках бюро будівельної фірми архітекторів Юзефа Сосновського та Альфреда Захаревича, за проєктом Альфреда Захаревича в стилі неокласицизму початку XX століття. Автором скульптурного оздоблення будинку — скульптор Зиґмунт Курчинський. На початку XX століття власником ділянки був відомий львівський адвокат Осія Вассер[20]. Перед початком другої світової війни в будинку працював магазин Станіслава Добжанського з продажу друкарських машинок американської фірми «Royal»[21]. Нині колишня кам'яниця Вассера функціонує як багатоквартирний житловий будинок[20]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1604-м[3]. На першому поверсі розташовані хоспер-паб «Когут» та ресторан «Женева». № 8 — чотириповерхова наріжна з вул. Січових Стрільців, 13 кам'яниця, споруджена 1869 року за проєктом архітектора Едмунда Келера. За Польщі тут містилbся нафтове товариство «Галіція», що спеціалізувалася на продажі ізоляційних матеріалів[16] та нафтопродуктів[22], а також компанія «Спарт», що спеціалізувалася на продажах технічних виробів[23]. За радянських часів тут працювали лабораторія механічних вимірювань комітету у справах мір та вимірювальних приладів[24], Обласний відділ сільського господарства[17], трест «Укрводбуду»[25], згодом Обласне управління сільського господарства, обласна контора із заготівлі та збуту племінних і корисних тварин та коней і бюро державної бухгалтерської експертизи[26], нині тут містяться Державна фінансова інспекція у Львівській області, Почесне консульство ФРН, Західний офіс Держаудитслужби. № 9 — власником будинку на початку XX століття був Бронислав Здуньчик[27]. Тут за Польщі діяла центральна каса для сільськогосподарських спілок[28], Польське наукове товариство.[29]. № 11 — будівля колишнього Крайового господарчого банку[30], споруджена у 1895—1903 роках, на розі нинішніх вулиць Костюшка та Листопадового Чину, за проектом архітектора Юліуша Цибульського в стилі неоренесансу. Будинок у своєму плані має V-подібну конфігурацію. Скульптурний декор Антона Попеля. Нині тут міститься Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського[31]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1605-м[3]. № 14 — нині в будинку міститься бутік-готель «Family Residence». № 16 — власницею будинку на початку XX століття була Марія Черняковська[32]. У будинку міститься Львівський міський комітет профспілки працівників агропромислового комплексу, одне з приміщень на першому поверсі займає магазин одягу «Висока мода». № 18 — у цьому будинку за Польщі містився магазин «Млинотехніка»[33], а також торгували автошинами виробництва фірми «Sanok S.A.»[34], від радянських часів тут працює Львівське бюро подорожей та екскурсій, від часів незалежності — видавництва «Центр Європи», «English student» та магазин одягу «Актуаль»[35]. № 20 — нині на першому поверсі будинку міститься кафе кримськотатарської кухні «Янтик Кримський»[36]. Відомі мешканці
Примітки
Джерела
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
