Вулиця Арсенальська (Львів)

Вулиця Арсенальська Львів
Місцевість	Історичний центр Львова
Район	Галицький
Назва на честь	Міського арсеналу
Колишні назви
За Збройовнею бічна, Жидівська бічна, Ваффенмаґацінґассе
польського періоду (польською)	Za Zbrojownią
Загальні відомості
Протяжність	80 м
Координати початку	49°50′28.3″ пн. ш. 24°02′06.4″ сх. д. / 49.841194° пн. ш. 24.035111° сх. д. / 49.841194; 24.035111
Координати кінця	49°50′29.9″ пн. ш. 24°02′07″ сх. д. / 49.841639° пн. ш. 24.03528° сх. д. / 49.841639; 24.03528
поштові індекси	79008[1]
Транспорт
Рух	пішохідна
Покриття	бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі	№ 1, 2, 3, 5, 7, 9[2]
Архітектурні пам'ятки	№ 3, 7[3]
Поштові відділення	ВПЗ № 8 (вул. Валова, 14)[1]
Забудова	класицизм[4]
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	r2507043
Мапа
Вулиця Арсенальська у Вікісховищі

Ву́лиця Арсена́льська — вулиця у Галицькому районі міста Львова^[5][6], в історичному центрі міста. Сполучає вулиці Староєврейську та Підвальну^[7].

Назва вулиці походить від того, що проходить під Високим муром, який став основою західної стіни Міського арсеналу^[4].

Виникла приблизно у середині XIX століття під назвою «За Збройовнею бічна», з 1871 року — «Жидівська бічна» (вулиця здавна належала до єврейського кварталу Львова). З 1885 року — «За Збройовнею». У період німецької окупації мала назву Ваффенмаґацінґассе. Сучасна назва — з 1946 року^[8].

Колишня За Збройовнею № 1 (конскрипційний № 254 m, інша адреса: Староєврейська (колишня Боїмів), 54). Синагога. У XVIII столітті тут була Стара синагога та будиночки кравця Шимеля і Берка Данцельса (власність єврейська). Зруйнована 1941 року.

Арсенальська, 2 (конскрипційний № 253 m, інша адреса: вул. Підвальна, 5). Міський арсенал, теперішній Музей зброї. Арсенал створили ще 1430 року. Нинішню споруду збудували при Високому мурі 1555 року. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури національного значення під охоронним № 1251.

Арсенальська, 3 (конскрипційний № 333 m, інша адреса: Староєврейська, 43, Шклярська, 1). У XVIII столітті мала назву — кам'яниця Маєрка Школьника (власність єврейська), за даними ліктьового податку 1767 року. Власником у 1871 році був Абрам Френкель; у 1916 році — Єврейська релігійна громада. Типова триповерхова кам'яниця другої половини XIX століття. У цьому будинку містилася тривіальна школа, перетворена у 1889 році в народну школу для дівчат. Також тут навчали вчителів єврейської релігії. У міжвоєнний період в цьому будинку перебувало культурно-просвітницьке товариство «Тарбут». Тепер тут службові приміщення Львівського історичного музею та ломбард^[9].

Арсенальська, 5 (конскрипційний № 251 m, інша адреса: Шклярська, 3). У XVIII столітті мала назву — кам'яниця Гайзика Фактора (власність єврейська). Власником у 1871 році був Маркус Райн; у 1916 році — Мойсей Фіш і співвласники. У 1902 році тут мешкали різники Франдель Фрухс і Маркус Айхер. Типова триповерхова орендна кам'яниця 1880-х років з фасадом завширшки у п'ять вікон.

Арсенальська, 7 (конскрипційний № 252 m). У XVIII столітті мала назву — кам'яниця Кагальна (власність єврейська). Власник у 1871 році — Єврейська релігійна громада; власник станом на 1916 — Фонд єврейського шпиталю. У 1902 році тут працювала парова лазня Раніше на цьому місці була в'язниця гебрейської громади міста, а з боку Шклярської — лазня. На початку XIX століття спорудили нову кам'яницю для лазні та ритуального басейну (мікви). Фасад з боку вул. Арсенальної оздоблений у стилі історизму 1880—1890-х років^[10]. В офіцину цього будинку у 1912 році, після розібрання старої кагальної кам'яниці Ісака Нахмановича, що при тодішній вул. Жидівській, 27 (нині — вулиця Івана Федорова), перенесли ритуальну шхиту^[11].

Арсенальська, 9 (конскрипційний № 199 m, інша адреса: Руська, 20). У XVIII столітті тут проходив Високий мур. Власник у 1871 році — Ецріль Саламон Меллер, у 1916 році — товариство «Просвіта». У 1902 році тут була крамниця коралів Юти Маллер. На початку XX століття на місці кам'яниці споруджено будинок страхового товариства «Дністер» на вулиці Руській, 20.

• 
  Стіна міського арсеналу
  з боку Арсенальської
• 
  Будинок № 3 (від вул. Староєврейської)
• 
  Будинок № 5 (від вул. Староєврейської)
• 
  Будинок № 7
• 

Вулиця Арсенальська у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Львів»
	Інформація у Вікіданих?
	Проєкт «Львів»
	Вулиця Арсенальська у Вікісховищі?

• Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Арсенальська вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 49. — 1000 прим. — ISBN 978-966-2154-24-5.
• Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 6. — 5000 прим. — ISBN 966-603-115-9.
• Мельник Б. В. Вулицями старовинного Львова. — Вид. 3-тє, зі змінами. — Львів : Світ, 2006. — С. 168. — 10000 прим. — ISBN 966-603-393-3.
• Мельник І. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 127, 135, 159. — 750 прим. — ISBN 978-966-03-7863-6.

• Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Арсенальська. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 17 лютого 2021.
• Проєкт «Міський медіаархів»: вулиця Арсенальська. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 27 лютого 2024. Процитовано 17 лютого 2021.