Вулиця Тиха (Львів)

Вулиця Тиха Львів
Вигляд на вул. Тиху від палацу Потоцьких
Місцевість	Історичний центр Львова
Район	Галицький
Колишні назви
Хоронщизни сліпа, Ціха, Штіллеґассе, Ціха
польського періоду (польською)	Chorążczyzny ślepa, Cicha
Загальні відомості
Протяжність	60 м
Координати початку	49°50′14.56″ пн. ш. 24°1′40.93″ сх. д. / 49.8373778° пн. ш. 24.0280361° сх. д. / 49.8373778; 24.0280361
Координати кінця	49°50′13.46″ пн. ш. 24°1′38.48″ сх. д. / 49.8370722° пн. ш. 24.0273556° сх. д. / 49.8370722; 24.0273556
поштові індекси	79005[1]
Транспорт
Рух	односторонній
Покриття	бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Поштові відділення	ВПЗ № 5 (вул. Мартовича, 2)[1]
Підприємства	ЛКП «Княже місто»
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	пошук у Nominatim
Мапа
Вулиця Тиха у Вікісховищі

Вулиця Ти́ха — невеличка вулиця у Галицькому районі міста Львова, в центральній частині міста. Починається від площі Євгена Маланюка і впирається у заднє подвір'я палацу Потоцьких.

• 1860 — 1871 роки — вулиця Хоронщизни сліпа^[2].
• 1871 — травень 1942 роки — вулиця Ціха^[2].
• травень 1942 — липень 1944 роки — Штіллеґассе^[3].
• липень 1944 — 1946 роки — вулиця Ціха, повернена передвоєнна назва^[3].
• сучасна назва — вулиця Тиха від 1946 року^[3].

Вулиця забудована триповерховими будинками кінця XIX — початку XX століття.

№ 1 — триповерхова кам'яниця споруджена наприкінці XIX століття для Ірени Крувчинської^[4], від 1909 року власником будинку була Леонтина Вернер^[5]. На той час в будинку мешкали власник агенції нерухомості Ромуальд Макаревич^[6]; власник фабрики керамічних виробів у Ґлінську (виробництво, постачання та продаж портландцементу, вогнетривкої цегли, кафельних печей) Арнольда Вернера^[7], власниця школи сольного співу А. Домбровська^[8].

№ 3 — триповерхова кам'яниця споруджена у другій ХІХ століття. У 1880-х роках в будинку працювала крамниця мила та свічок Юзефа Ґорнунґа^[9].

№ 5 — до 1918 року в будинку працювала друкарня львівського політичного часопису «Dziennik Polski», власником якої був Фелікс Войнаровський^[10] та Технічна інспекція товариства взаємного страхування котлів^[11]. Наприкінці 1940-х років в будинку містилася артіль «Аналітик» Львівського облхімхарчпромсоюзу, що займалася аналізом хімічної і харчової продукції та сировини^[12]. Нині тут міститься ЛКП «Княже місто» Галицької райадміністрації^[13].

Вулиця Тиха у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Львів»
	Інформація у Вікіданих?
	Проєкт «Львів»
	Вулиця Тиха у Вікісховищі?

• Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — 128 с. — ISBN 966-603-115-9.
• Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 228. — 750 прим. — ISBN 978-966-03-7863-6.
• Horbay W. Przewodnik wraz z planem miasta Lwowa. — Lwów: Lwowskie Biuro Dzienników i Ogłoszeń «Nowa Reklama», 1935. — S. 4. (пол.)
• Kleczewski A. Ksiega adresowa miasta Lwowa: wydanie nowe. — Lwów: Nakład księgarni F. H. Richtera, 1883. — 60 s. (пол.)
• Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa. Rocznik 2. Rok 1910. — Lwów, 1909. — 904 s. (пол.)

• Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Тиха. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 10 вересня 2020.
• Сабадишина Ю. Прогулянка майбутнім пішохідним кільцем у центрі Львова. Фото, відео. tvoemisto.tv. Твоє місто. Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 10 вересня 2020.