Вулиця Шопена (Львів)

Вулиця Шопена Львів
Будинок (вул. Шопена, 5)
Район	Галицький
Назва на честь	Фридерика Шопена
Колишні назви
Шопена, Вальцерґассе
польського періоду (польською)	Szopena
радянського періоду (українською)	Шопена
радянського періоду (російською)	Шопена
Загальні відомості
Протяжність	160 м.
Координати початку	49°50′30.58″ пн. ш. 24°01′15.52″ сх. д. / 49.8418278° пн. ш. 24.0209778° сх. д. / 49.8418278; 24.0209778
Координати кінця	49°50′32.56″ пн. ш. 24°01′13.38″ сх. д. / 49.8423778° пн. ш. 24.0203833° сх. д. / 49.8423778; 24.0203833
поштові індекси	79007[1]
Транспорт
Покриття	бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі	№ 3—8, 10[2]
Архітектурні пам'ятки	№ 7[3]
Поштові відділення	ВПЗ № 7 (вул. Гребінки, 6)[1]
Забудова	історизм, класицизм
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	пошук у Nominatim
Мапа
Вулиця Шопена у Вікісховищі

Вулиця Шопена — вулиця у Галицькому районі міста Львів, неподалік від історичного центру, яка сполучає вулиці Гребінки з вулицею Богдана Лепкого та має форму літери «Т».

• Шопена — від 1883 року, на честь Фридерика Шопена, видатного польського композитора та піаніста французького походження.
• Вальцерґассе (Вальсова) — на часі німецької окупації Львова, від листопада 1941 до липня 1944 року.
• Шопена — сучасна назва від липня 1944 року^[4].

У архітектурному ансамблі вулиці Шопена переважають архітектурні стилі — історизм, класицизм. Будинок під № 7 внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення.

№ 2 — на початку XX століття за цією адресою розташовувалася судова аукціонна зала^[5]. Нині цієї адреси не існує.

№ 5 — триповерхова кам'яниця, в якій за Польщі містився магазин кухонного посуду Кошлі. Нині — багатоквартирний житловий будинок.

№ 7 — триповерхова наріжна кам'яниця. Оздоблення фасаду кам'яниці у 1911 році виконав Генрик Орлеан^[6]. На рівні третього поверху якої розташовані дві скульптури-погруддя. Справа — погруддя Фредерика Шопена, на честь якого названа вулиця, а зліва — погруддя Станіслава Монюшка. Ім'ям творця польської національної опери Станіслава Монюшка колись називалася коротенька вуличка, що сполучала сучасні вулиці Шопена та Богдана Лепкого, а нині — другий виїзд з вулиці Шопена, що знаходиться біля цього будинку^[7]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1094-м^[3]. У цій кам'яниці до 1939 року містилася торговельна аґенція «Віндобона» та майстерня з виробництва меблів «Фамета»^[8].

Вулиця Шопена у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Львів»
	Інформація у Вікіданих?
	Проєкт «Львів»
	Вулиця Шопена у Вікісховищі?

• Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 90. — ISBN 978-966-2154-24-5.
• Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 71, 121, 123. — ISBN 966-603-115-9.
• Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 314, 315. — ISBN 978-966-03-7863-6.

• Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Шопена Ф. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 16 січня 2021.