Вулиця Фурманська (Львів)
Вулиця Фу́рманська — вулиця у Галицькому районі[4] міста Львова, у межах історичного центру міста. Сполучає проспект Свободи з вулицею Городоцькою. Назва
ЗабудоваВ архітектурному ансамблі вулиці Фурманської присутні класицизм та віденська сецесія[3]. Пам'ятки архітектури національного та місцевого значення на вулиці Фурманській відсутні. З непарного боку вулиці№ 1 — в будинку за Польщі працювало ательє дамських капелюхів «Кімелія»[3], перукарня Баруха Аксельрада[8]. Тут була синагога шинкарська або синагога «Гамельцор Гаісруелі» — синагога спілки рестораторів, офіціантів, власників кафе[9]. Нині тут перукарня, туристична агенція «Ельпіда» та піцерія «Карліто»[3]. № 1а — за Польщі в будинку містився торговельно-комісійний дім, перукарня Деманта й магазин тканин Дюрра[3]. № 3 — на початку XX століття власником будинку була Сима Ґолдберґ[10], а в будинку містився готель Менделя Ауербаха[11]. Нині тут міститься турагенція «Море турів». № 5 — на початку XX століття власником будинку був Лейзор Ґурвіц[10]. На той час в будинку діяло єврейське товариство «Бес Леви» (керівник Мозес Лейбман)[12], а також працювала хлібопекарня Симона Грубера[13]. У подвір'ї були дві синагоги: «Лікитай шаймес»[14] та «Степінер Клойз»[15]. Нині тут книжковий магазин «Скарбниця», відкритий 1999 року. У грудні 2003 року він став першою у Львові книгарнею з вільним доступом до книжок[3] Від 2004 року у внутрішньому подвір'ї будинку розташована артгалерея Ірини Вишинської[16]. Також в будинку міститься хостел капсульного формату — антихостел «Форрест»[17]. № 7 — за Польщі в будинку містилися магазини тканин Мареля та ламп, скла і порцеляни Мольдау і Ляндау[3]. № 9 — прибутковий будинок Германа Епштейна, споруджений у 1910-х роках[18]. Архітектор споруди аналогічним чином надав споруді стримане оздоблення, але завдяки розташування будинку на повороті вулиці він влаштував еліптичний еркер, який розмістив ближче до лівого краю фасаду, а на той же відстані у правого краю влаштовані балкони, і таким чином фасад має асиметричну композицію. Будинок має прогресивні широкі віконні отвори і лише вікна у правого краю фасаду є вузькими у наслідок нестачі простору. Вузькі вікна влаштовані у еркері, що відповідає його скругленій формі. Перший поверх будинку має торгове призначення, і його прикрашає руст із квадрами під рваний камінь, над вікнами крамниць влаштовані картуші у стилі модерну. Між другим та третім поверхами влаштовані важкі картуші у стилі класицизму, а у віконних простінках у бароковій манері влаштовані лізени. Четвертий поверх для урізноманітнення фасаду відокремлений від інших карнизом, а по даху простягнувся аттик, який нині зберігся лише частково. Будинок має крила у яких, як і у головному крилі влаштовані парадні під'їзди, але із спрощеним оздобленням. У головному крилі вестибюлю оздоблений відповідно головному фасаду, а сходи вирішені у стилі пізнього модерну. Майданчики прикрашені двома видами кахлів європейського виробництва[19]. В будинку містилося кравецьке ательє Ґєні Вурм[20] та зернотрейдерська контора Йонаса Розенфельда[21]. У міжвоєнний період тут містився гуртовий продаж галантереї, папіросних гільз та паперу Дінґотта, торгівля бакалійними товарами Віттельса і торгівля парфумами Бірнфельда[19]. Нині в будинку містяться Львівське спеціалізоване управління «Бурвод» № 584 ТОВ «БК" Укрбурвод"», салон «Імперо Барберс» та крамниця кухонної техніки та органічних продуктів для здорового харчування «Карпаччіо». № 11 — за Польщі в будинку був готель «Бомбах»[22]. Нині цієї адреси не існує. З парного боку вулиці№ 2 — за Польщі в будинку була молочарня Беґляйтера. Нині цієї адреси також не існує[3]. № 4 — на початку XX століття в будинку містилися ресторан Шимона Каца[23], готель Абрама Мейзельса «Під золотим ведмедем»[24]. № 6 — за Польщі в будинку працювала хлібопекарня Пінкаса, а також діяла синагога «Хейн Вехесед Аґудас Єшурім»[25]. Нині тут містяться салон одягу великих розмірів «Три кити» та ресторан «Бухара»[3]. № 14 — за Польщі в будинку кондитерська Берґа, від часів незалежності тут магазин навчальної іноземної літератури[3]. Примітки
Джерела
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
