Вулиця Генерала Миколи Арсенича
Вулиця Генерала Миколи Арсенича — вулиця у Галицькому районі міста Львова[3][4], неподалік історичного центру міста. Сполучає вулиці Дмитра Вітовського та Зарицьких[5]. ІсторіяВиникла на межі XIX–XX століть. У 1901 році отримала назву вулиця Обозова. Протягом німецької окупації — Ляґерштрассе. У липні 1944 року на нетривалий час була повернена передвоєнна назва, а від 1946 року — вулиця Обозна. 1979 року отримала назву Волощака на честь поета-комуніста та радянського пропагандиста Андрія Волощака, що мешкав неподалік. 4 липня 2024 року сесією Львівської міської ради прийнято рішення декомунізувати та деколонізувати назву вулиці[6]. 18 липня того ж року розпорядженням голови Львівської обласної військової адміністрації вулицю було перейменовано на вулицю Генерала Миколи Арсенича, на честь творця військової контррозвідки ОУН — СБ ОУН, генерала безпеки УПА Миколи Арсенича-Березовського[7][8]. ЗабудоваВулиця Арсенича забудована переважно триповерховими будинками в архітектурних стилях класицизм та модерн. Будинки№ 3 — триповерховий житловий будинок, споруджений у 1910 році за проєктом архітектора Леопольда Райсса. На світловому ліхтарі сходової клітки зберігся вензель автора «L.R.»[9]. Власником будинку наприкінці 1910-х років був Ромуальд Вітвіцький[10], серед його постояльців були відомий польський фізик, метеоролог, доцент, професор фізики та метеорології Вищої рільничої школи та Академії рільництва у Дублянах (нинішній Львівський національний університет природокористування) Казимир Шульц[pl][11][12] та польський поет Збіґнєв Герберт. Нині тут містяться продюсерський центр Наталки Карпи «Карпаратион», при якому діє дитяча школа естрадного мистецтва[13] та студія звукозапису «Euromix». № 4 — триповерховий житловий будинок. Власницею будинку наприкінці 1910-х років була Сесілія Розвадовська, а мешкали тут архітектор Тадеуш Врубель та професор ботаніки Львівського університету, професор ботаніки Львівського університету Теофіл Цєсєльський[14]. № 5 — триповерховий житловий будинок, споруджений у 1910 році за проєктом архітектора Леопольда Райсса. На світловому ліхтарі сходової клітки зберігся вензель автора «L.R.»[9]. Тут мешкав польський науковець, професор, керівник Інституту порівняльної анатомії Львівського університету[15], доктор Казимир Квітнєвський[16]. № 6 — триповерховий житловий будинок. Тут мешкали польський прозаїк, драматург, журналіст Роман Яворський[pl] та польський архітектор, викладач Львівської художньо-промислової школи Іван Віктор Долинський[17]. Примітки
Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia