Імператор Ґо-Нідзьо

Імператор Ґо-Нідзьо
Імператор Ґо-Нідзьо
яп. 後二条天皇
Народився	9 березня 1285
Помер	10 вересня 1308 (23 роки) ; Хейан-кьо
Поховання	Kitashirakawad
Країна	Сьоґунат Камакура
Діяльність	суверен
Знання мов	японська
Посада	імператор Японії
Рід	Daikakuji lined
Батько	Імператор Ґо-Уда
Мати	Motoko Horikawad
Брати, сестри	Імператор Ґо-Дайґо, Shōen-hosshinnōd, Baishi-naishinnōd і Shōshi-naishinnōd
У шлюбі з	Fujiwara no Kinshid, Itsutsuji Mukenod, Gyokushi Ichijōd, Q106642204? і Q106641772?
Діти	Kuniyoshi-shinnōd, Haamachi-no-miya Kunimi-shinnōd і Benshi-naishinnōd
Автограф
	;
	; ; Медіафайли у Вікісховищі ;

Імператор Ґо-Нідзьо́ (яп. 後二条天皇, ごにじょうてんのう, ґо-нідзьо тенно; 9 березня 1285(12850309) — 10 вересня 1308) — 94-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 3 березня 1301 — 10 вересня 1308^[1]. Його ім'я перекладається як «Пізній Нідзьо», що також тлумачать як Нідзьо II.

Старший син імператора Ґо-Уди і Мотоко, доньки Хорікави Томоморі, палацового міністра й очільника лівою палацової гвардії (сакон'ефу) з однієї з ліній Коґа — підклану Мінамото (Ґендзі Муракамі). Замолоду звався принц Куніхару. 1286 року призначається спадкоємцем трону. Проте 1287 року сіккен Ходзьо Садатокі змусив імператора Ґо-Уду зректися трону на користь принца Хірохіто, який й став імператором Фусімі.

1298 року зі сходженням на трон нового імператора Ґо-Фусімі знову призначається спадкоємцем. 1301 року після зречення останнього стає імператором. Його батько отримує статус верховного імператора. Разом з тим у політичні справи почав втручатися його дід — відставний імператор Камеяма. При цьому бакуфу призначило своїм представником при дворі (канто-мосіцуґі) Сайондзі Кінхіри, пов'язаного родинними зв'язками у іншою, приборчою, лінією імператорської династії. 1308 року імператор Ґо-Нідзьо захворів та помер.

Більше уваги приділяв проведенню поетичних зібрань (ута-авасе). 1303 року провів поетичні змагання Ґо-Нідзьо-ін. 1305 року склав поетичну збірку ««Ґо-Нідзьо-ін Госю»».

Примітки

↑ Усі дати подані за європейським календарем.

Джерела та література

『新編　日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) / 京大日本史辞典編纂会. — 東京: 東京創元社, 1994. — P.1057—1058.
『歴代天皇全史―万世一系を彩る君臨の血脈』 (歴史群像シリーズ (69)) (Вся історія Імператорів Японії — монархічне генеалогічне дерево безперервної лінії. Серія «Історичні портрети»). — 東京: 学研, 2003.
Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.