Імператор Цутімікадо

Імператор Цутімікадо
Імператор Цутімікадо
яп. 土御門天皇
Народився	не раніше 4 грудня 1195
Помер	6 листопада 1231 (35 років) ; Провінція Ава, Південноморський край, Японія
Поховання	Наґаока-кьо
Країна	Японія
Діяльність	суверен
Знання мов	японська
Посада	імператор Японії
Рід	Імператорський дім Японії
Батько	Імператор Ґо-Тоба
Мати	Minamoto no Arikod
Брати, сестри	Reishi-naishinnōd, Shukushi-naishinnōd, Shōshi-naishinnōd, Hiroko-naishinnōd, Dōkaku-hosshinnōd, Yorihito-shinnōd, Dōjo-nyūdōshinnōd, Masanari-shinnōd і Імператор Дзюнтоку
У шлюбі з	Fujiwara no Reishid, Minamoto no Tsūshid і Omiya no Tsuboned
Діти	Імператор Ґо-Саґа, Sonjo-hosshinnōd, Gishi-naishinnōd, Ninjo-hosshinnōd і Kakushi-naishin'nōd
	;
	; ; Медіафайли у Вікісховищі ;

Імператор Цутімікадо (яп. 土御門天皇, つちみかどてんのう, цутімікадо тенно; 3 січня 1196(11960103) — 6 листопада 1231) — 83-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 18 лютого 1198 — 12 грудня 1210^[1].

Син імператора Ґо-Тоба та Аріко, доньки Мінамото но Мітітіко. При народженні звався Тамехіто. 1198 року після зречення батька отримав імператорський трон. Значний вплив на нього зберігав батько. Водночас через швидку зміну декількох сьогунів з'явилася перспектива відновити фактичну владу імператора. Разом з тим з 1199 року столицю військово контролював Мінамото но Мітітіко. Втім 1210 року під тиском верховного імператора Ґо-Тоби зрікся влади на користь молодшого брата — принца Морінарі, що став відомий як імператор Дзюнтоку.

1221 року підтримав повстання свого батька проти бакуфу, але війська останнього зрештою здобули перемогу. Відставного імператора Цутімікадо було спочатку відправлено до провінції Тоса, а згодом Ава. Тут 1231 року став буддійським ченцем й невдовзі помер.

Примітки

↑ Усі дати подані за європейським календарем.

Джерела та література

『新編　日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) / 京大日本史辞典編纂会. — 東京: 東京創元社, 1994. — P.1057—1058.
『歴代天皇全史―万世一系を彩る君臨の血脈』 (歴史群像シリーズ (69)) (Вся історія Імператорів Японії — монархічне генеалогічне дерево безперервної лінії. Серія «Історичні портрети»). — 東京: 学研, 2003.
Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.