Імператор Ґо-Сай
Імператор Ґо-Са́й[1] (яп. 後西天皇, ごさいてんのう, ґо-сай тенно; 1 січня 1638 — 26 березня 1685) — 111-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 5 травня 1655 — 5 березня 1663[2]. Ім'я перекладається як «Пізній Сай»[3], що дає змогу низці дослідників рахувати його як Сай II. БіографіяІмператор Ґо-Сай народився 1 січня 1638 року. Він був сьомим сином Імператора Ґо-Мідзуноо. Матір'ю хлопчика була фрейліна Кусіґе Такако, донька лівого генерала Імператорської гвардії Кусіґе Такамуне. Новонародженому дали ім'я Наґахіто і титул принц Хіде[4]. Початково принц був спадкоємцем родини принців Такамацу, яка не мала хлопчиків для продовження роду. Однак 1654 року, після смерті старшого брата Імператора Ґо-Комьо, він був проголошений спадкоємцем японського престолу. 5 травня 1655 року Наґахіто став новим Імператором Японії[4]. Протягом свого правління Імператор Ґо-Сай займався науками, вивчав японську поезію і складав вірші. Свої найкращі твори він видав у «Збірці водяного місця»[4][5].Добре розумівся на тядо, кадо і кодо. Багато з його назв пахощів були замовлені імператорським указом. Також в його доробку коментарі (кікіґакі) до японської класики «Ґендзі кікіґакі» та «Хякунін Іссьо кікіґакі». 5 березня 1663 Імператор Ґо-Сай передав престол своєму молодшому братові Сатохіто, що прийняв ім'я Імператора Рейґена. Сам відставний монарх отримав титул Верховного Імператора і присвятив решту свого життя вивченню японської літератури[4]. 26 березня 1685 року Імператор Ґо-Сай помер у 47-річному віці. Його поховали в гробниці Цукінова[6], на території монастиря Сенрюдзі в районі Хіґасіяма, в Кіото.[4][7]. Генеалогічне дерево
Примітки
Джерела та літератураІмператор Ґо-Сай // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
ПосиланняВікісховище має мультимедійні дані за темою: Імператор Ґо-Сай
|
Portal di Ensiklopedia Dunia