Імператор Ґенсьо

Імператор Ґенсьо
яп. 元正天皇[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася680[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Асука[d], Takaichi districtd Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла22 травня 748 Редагувати інформацію у Вікіданих
Heijō Palaced Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняNarayama Hillsd Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаЯпонія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьполітична діячка Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовяпонська Редагувати інформацію у Вікіданих
ПосадаІмператриця Японії[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
РідІмператорський дім Японії Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоPrince Kusakabed Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиІмператор Ґеммей Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриІмператор Момму і Kibi-naishinnōd Редагувати інформацію у Вікіданих

Імператор Ґенсьо́ (яп. 元正天皇, げんしょうてんのう, кириліз.ґенсьо тенно; 680(0680) — 22 травня 748) — 44-а жінка-імператор Японії, синтоїстське божество, 5-а жінка на Імператорському престолі Японії. Донька принца Кусакабе і його дружини, у майбутньому імператора Ґеммей, старша сестра імператора Момму та внучка імператорів Тендзі й Темму[3]. Правила з 3 жовтня 715 по 3 березня 724[4]. Не одружена та не мала дітей.

Замолоду звалася принцеса Хідака-хіме. У 715 році після зреченні матері посіла трон, ставши відомою як імператор Ґенсьо. Її небіж принц Обіто залишився спадкоємцем трону. Значний вплив зберігав сановник і аристократ Фудзівара но Фухіто, який фактично керував дайдзьоканом.

718 року було укладено «кодекс Йоро» (фактично вступив у дію 751 року), що розвивав систему ріцурьо. 720 року було видано «Ніхон Сьокі» («Аннали Японії»). Того ж року помирає Фудзівара но Фухіто, внаслідок чого дайдзьокан фактично став контролювати принц Нагая, представник так званної «імператорської партії».

Система оподаткування, запроваджена імператрицею Дзіто, почала давати збій. Щоб компенсувати зменшення податкових надходжень, у 723 році за ініціативою принца Нагая був прийнятий «Акт володіння в трьох поколіннях». Згідно з цим актом, людям дозволялося володіти новообробленим полем раз на три покоління. У четвертому поколінні право володіння повернеться до центрального уряду. Цей акт мав на меті стимулювати обробку нових земель, але він діяв лише близько 20 років.

724 року передала правління небожеві  — принцу Обіто (що став імператором Сьому)[3]. Решту життя прожила, не втручаючись у політичні справи.

Примітки

  1. https://kotobank.jp/word/%E6%B0%B7%E9%AB%98%E7%9A%87%E5%A5%B3-1103482
  2. Faceted Application of Subject Terminology
  3. а б Аністратенко та Бондаренко, 2011, с. 24.
  4. Усі дати подані за європейським календарем.

Джерела

  • Аністратенко, Л.; Бондаренко, І. (2011). Японські поети: Біографічний словник. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго. с. 368.
  • 『新編 日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) / 京大日本史辞典編纂会. — 東京: 東京創元社, 1994. — P.1057—1058.
  • 『歴代天皇全史―万世一系を彩る君臨の血脈』 (歴史群像シリーズ (69)) (Вся історія Імператорів Японії — монархічне генеалогічне дерево безперервної лінії. Серія «Історичні портрети»). — 東京: 学研, 2003.
  • Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.

Посилання


Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya