Ричкова Тетяна Борисівна
Тетя́на Бори́сівна Ричко́ва (нар. 7 жовтня 1978, м. Дніпропетровськ) — українська волонтерка АТО, офіцер Збройних сил України, військовослужбовиця, помічниця міністра оборони та начальника Генштабу (з 2015 року)[2][3], народний депутат України (Верховна Рада VIII скликання) (з 2016). Учасниця війни на сході України. БіографіяНародилася 7 жовтня 1978 року в Дніпрі. 2000 року закінчила Національну металургійну академію за спеціальністю «економіст-фінансист підприємства» та почала працювати приватною підприємицею. 2013 року відкрила пекарню[4]. У 2000 році одружилася з нейрофізиком Вадимом Ричковим. Під час Революції гідності він став активістом Майдану, а звідти в березні 2014 року — пішов добровольцем у 25-ту повітряно-десантну бригаду, дислоковану в Гвардійському Дніпропетровської області. У її складі Вадим Ричков виконував складні бойові завдання в Слов'янську, Краматорську і в Луганській області. Тетяна Ричкова на початку АТО за чоловіком поїхала на фронт і зайнялася забезпеченням українських військових. Продала дачу в Дніпрі та пекарню і зняла гроші з депозитів, щоб купити для 25-ї бригади найнеобхідніше — форму, берці, генератори. Далі зайнялася збором коштів і забезпеченням для ВДВ. Стала однією із найвідоміших волонтерів. Заснувала дніпровський відділ «Крил Фенікса»[5]. Була на фронті під час найгарячіших боїв в Слов'янську, Краматорську, Червоному Лимані, Ямполі, Дебальцевому, Вуглегірську, Дослідному, Пісках, Авдіївці. Остання машина Ричкової, на якій вона вивозила поранених, була підірвана прямим влученням міни під Донецьким аеропортом.[джерело?] 17 серпня 2014 року чоловік Вадим Ричков загинув під час боїв в районі Нижньої Кринки, Жданівки Донецької області в ході обстрілу «Градами»[6][7][8]. Поховавши чоловіка, Тетяна Ричкова продовжила займатися забезпеченням військових, активно критикуючи стан речей у Збройних силах. У листопаді 2014 на запрошення Юрія Бірюкова Тетяна Ричкова почала працювати в Міністерстві оборони. Вона очолила нове державне підприємство, що займається матеріальним забезпеченням сил спеціальних операцій та повітряно-десантних військ[9]. 26 січня 2015 року підписала контракт і стала офіцеркою Збройних сил України. Була призначена помічницею міністра оборони з реформ[10][2]. З весни того ж року — помічниця начальника Генштабу[3]. З березня 2015 року отримала доручення займатися питаннями дисципліни та психологічного забезпечення в армії[2]. Бере участь у розробці програми психологічної допомоги військовослужбовцям та створенні центрів допомоги учасникам АТО при облдержадміністраціях[4][10]. Займалася створенням Центру розвитку й супроводу матеріального забезпечення Збройних сил[10]. У травні 2015 року включена до складу Комісії державних нагород та геральдики[11], а в листопаді — до складу Організаційного комітету з підготовки та проведення заходів зі створення меморіалу українських героїв[12]. Політична діяльністьНа проміжних виборах депутатів Верховної Ради України 17 липня 2016 року Тетяна Ричкова балотувалася шляхом самовисування від одномандатного виборчого округу № 27 (Дніпро). Вона посіла перше місце, набравши 44,57 % голосів (15 494 голоси)[13], і 1 серпня 2016 була зареєстрована народною депутаткою України[14]. НагородиЗа допомогу армії нагороджена орденом княгині Ольги III ступеня (серпень 2014)[15] та орденом Богдана Хмельницького III ступеня (грудень 2014)[16]. Санкції25 грудня 2018 року включена до санкційного списку країни-агресора[17]. Сім'яЗ допомогою батьків виховує сина — Тимура Ричкова. Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
