Ця стаття має виражений рекламний характер. Будь ласка, допоможіть, переписавши рекламний вміст згідно з нейтральною точкою зору та вилучивши недоречні зовнішні посилання.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Горбунов.
Олександр Володимирович Горбунов (нар.13 лютого1969, Кіровоград, УРСР) — український політик, Народний депутат України VIII скл., громадський діяч, радник Міністра фінансів України, підприємець, президент Федерації спортивного туризму України.
Магістратура Кіровоградського національного технічного університету, магістр з менеджменту організацій (2003—2004).
Кандидат економічних наук.
Трудова діяльність
У 1986—1987 та 1989—1990 — збирач виробів з деревини Кіровоградського виробничого швейного об'єднання.
З листопада 1987 р. по жовтень 1989 р. — служба в лавах Збройних сил СРСР.
З червня по вересень 1990 р. — тренер-викладач з рукопашного бою Військово-патріотичного об'єднання «ВОЇН» Творчого об'єднання молоді «ТОМ».
З вересня 1990 р. по січень 1991 р. — керівник Військово-патріотичного об'єднання «ВОЇН» Творчого об'єднання молоді «ТОМ».
З січня 1991 р. по квітень 1992 р. — директор Малого державного підприємства "Центр фізичного і духовного вдосконалення «Цунамі».
З квітня 1992 р. по вересень 1993 р. — директор виконавчої дирекції Кіровоградського відділення Фонду соціальної адаптації молоді України.
З квітня 1992 р. по травень 1996 р. — заступник директора із зовнішньоекономічних зв'язків фірми «Смальта».
З травня 1996 р. по січень 1997 р. — комерційний директор ТОВ «С. С. Ж.»
З січня 1997 р. по серпень 1997 р. — комерційний директор ВКФ «Елва».
З серпня 1997 р. по червень 2000 р. — комерційний директор приватного підприємства «Сенс-Агро».
З липня 2000 р. — комерційний директор ТОВ "Фірма «СД Лтд».
З 25 жовтня 2014 року по 29 серпня 2019 року — народний депутат України VIII скликання (обраний по багатомандатному виборчому округу від Політичної партії «НАРОДНИЙ ФРОНТ»).
Як народний депутат входив до комітету з питань бюджету, голова підкомітету з питань видатків бюджету.
Член Міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проєктів.
Член Міжвідомчої робочої групи по реформуванню системи забезпечення житлом військовослужбовців ЗСУ.
Голова міжвідомчої комісії з фінансування проєктів соціально-економічного розвитку окремих територій.
Заступник керівника групи з міжпарламентських зв'язків з Швецією, член груп із зв'язків з США, Німеччиною, Канадою, Норвегією, КНР.
З жовтня 2020 року — депутат Кіровоградської обласної ради, голова фракції.
Політична діяльність
2010 — Кропивницька міська рада VI скл., партія «Фронт змін», № 1 у списку, обраний депутатом;
2012 — Верховна рада VII скл., партія «Батьківщина», № 178 у списку, не обраний;
2014 — Верховна рада VIII скл., партія «Народний фронт», № 41 у списку, не обраний;
Очолював у Кіровограді виборчий штаб кандидата в президенти України Петра Порошенка[2]
2019 — Верховна рада XIX скл., самовисуванець, мажоритарний округ 99, не обраний;
2020 — Кіровоградська обласна рада VIII скл., партія «За майбутнє», обраний депутатом;
2020 — Кропивницька міська рада VII скл., партія «За майбутнє», № 1 у списку, не обраний.[3]
Громадська діяльність
Президент Федерації спортивного туризму України з 15 січня 2022 року
Президент «Асоціації бойових мистецтв» Кіровоградської області;
Голова відокремленого підрозділу ГО «Українська федерація учнівського спорту» в Кіровоградській області;
Співзасновник громадської організації «Кіровоградська обласна громадська організація „Спільний дім“»
Автор та ініціатор національного мистецького фестилю «Кропивницький» («КропФест»).
Ініціатор щорічних міжконфесійних молитовних сніданків у Кропивницькому
Ініціатор масових щорічних заходів для велоспільности.
Автор та ініціатор щорічного загальношкільного проекту «Спортивна нація — здорова нація».
Автор книги "Кропивницький: операція «Декомунізація».
Критика
Під час роботи народним депутатом пролобіював в уряді ремонт доріг навколо ресторану своєї дружини в Кропивницькому «Тихая гавань» на 6 млн грн, коли був членом бюджетного комітету.[4][5][6][7]
Після виходу сюжету про це, позивався на телекомпанію «TTV» з вимогою видалити сюжет.[8] Також позивався на депутата Кіровоградської міськради Михайла Демченка та на видання «Наше місто і село» з вимогою сплатити 100 тис. грн компенсації за моральну шкоду[9].
У Верховній раді кілька разів був помічений за кнопкодавством та відсутністю на засіданнях[10][11]
Нагороди
Цей розділ не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено.(Серпень 2025)
Медаль «За жертовність та любов до України» від патріарха Філарета, УПЦ КП
Відзнака виконавчого комітету Кіровоградської міської ради «За заслуги» ІІ ст.
Орден «Святителя і чудотворця Миколая» від Митрополита ПЦУ Епіфанія