Аксьонов Андрій Анатолійович
Аксьонов Андрій Анатолійович (нар. 2 лютого 1971, Новодонецьке, Краматорський район, Донецька область, Українська РСР) — український проросійський політичний діяч, сепаратист, міський голова смт Новодонецьк, Добропілля Донецької області від Партії регіонів. Обраний депутатом Верховної ради на довиборах у Донецькій області[2][3]. Громадянин РФ[4][5][6], організатор «місцевого референдуму» терористичної організації «ДНР»[7][8]. Фігурант сайту Миротворець[9]. БіографіяНародився в селищі Новодонецьке Добропільської міськради, 2 лютого 1971 року. 2010 став головою селищної ради Новодонецька від Партії регіонів. Навесні 2014 підтримав ДНР, організував і провів 11 травня у Новодонецьку незаконний референдум про можливе відділення Донбасу від України. Як мер міста, перешкоджав патріотичному автопробігу прихильників єдності України у квітні 2014[10]. За інформацією народного депутата від БПП Дмитра Лубінця, 21 червня 2014 року Аксьонов подав заявку на отримання російського паспорта[11] та 25 червня 2014 року отримав паспорт громадянина РФ[11][12]. Сам Аксьонов заперечував цей факт[13][14]. СБУ стверджувала, що не мала даних про наявність російського паспорта[15], хоча раніше надавала відповідну інформацію щодо російського паспорта Аксьонова до ЦВК України[16]. До кінця 2014 жив у Криму, ховаючись від кримінального переслідування. На виборах міського голови брав участь як самовисуванець, отримав 68,9 % голосів. Зокрема, в Добропіллі за нього проголосували 74 %, в Білицькому — 61 %, в Білозерському — 75,7 %, в Новодонецькому — 94,5 %. У жовтні 2015 обраний мером Добропілля[17]. 2017 року згідно з розслідуванням «Донбас Реалії», Аксьонов має російське громадянство[18]. Народний депутат Дмитро Лубінець опублікував документальне підтвердження того, як влітку 2014 року Аксьонов виїхав до тимчасово окупованого Криму, де подав до місцевої окупаційної «адміністрації» заявку на отримання громадянства Росії[19]. Місцем проживання в заяві Аксьонов вказав Севастополь. У жовтні 2018 Аксьонова оголосили у розшук[20] за звинуваченням у підробці документів та розтраті майна, але він не з'являвся на судові засідання, а також покинув Добропілля та втік за кордон. У січні 2019 року повернувся до України. Краматорський суд обрав запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, який у березні замінили на особисте зобов'язання[21]. З січня по квітень 2019 року був відсторонений від посади міського голови[22]. На парламентських виборах 2019 року програв менш ніж 1,5 % Руслану Требушкіну. 2020 переобрався на посаду міського голови Добропілля[23][24]. На довиборах до ВРУ у Донецькій області, 28 березня 2021 року обраний народним депутатом від партії Порядок[2][25]. Член групи з міжпарламентських зв'язків з Угорщиною та Німеччиною[26]. 9 січня 2023 року написав заяву про складання мандата народного депутата[27]. 13 січня 2023 року ВРУ ухвалила рішення про складання мандату народного депутата України, за власним бажанням.[28][29] Голова «Асоціації шахтарських міст України»[30]. РодинаДружина Тетяна Володимирівна, мають чотирьох дітей[джерело?]. Ставлення до релігіїПарафіянин Свято-Тихонівського храму селища Новодонецьке, УПЦ МП[джерело?]. Примітки
Джерела
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
