Корнієнко Олександр Сергійович
Олександр Сергійович Корнієнко (нар. 12 травня 1984, Київ) — український політик від партії «Слуга Народу», громадський діяч з неформальної освіти. Перший заступник голови Верховної Ради України з 19 жовтня 2021 року[1]. ЖиттєписОсвіта
Робота
Політична діяльність2004—2005 — учасник студентських протестів під час Помаранчевої революції. З 2006 — політичне консультування на виборчих кампаніях, після Революції гідності працював з новими партіями та кандидатами. 2015 року працював у штабі кандидата на посаду міського голови Миколаєва від партії «Самопоміч» Олександра Сєнкевича[4]. З листопада 2018 року — у команді Зеленського. Координував волонтерський проєкт спостерігачів від ЗеКоманди. Організовував роботу з наповнення виборчих комісій. Керівник передвиборчого штабу партії «Слуга народу»[5], кандидат в народні депутати від партії «Слуга народу» на парламентських виборах 2019 року, № 7 у списку[6]. Фізична особа-підприємець[7]. Перший заступник голови депутатської фракції партії «Слуга народу»[8], голова партії — з 10 липня 2019 року[9]. Член Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування[10], голова підкомітету з питань організації державної влади, державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, державних символів та нагород[11]. Очолює Лічильну комісію[12]. З травня 2019 року — керівник передвиборчого штабу партії «Слуга народу», кандидат в народні депутати від цієї партії. З 10 листопада 2019 — керівник партії[13]. У травні 2020-го став одним з ініціаторів законопроєкту від «Слуги народу», який за даними ЗМІ[14], фактично офіційно дозволяє непрямий підкуп виборців в умовах пандемії коронавірусу. Перший заступник голови Верховної Ради України від 19 жовтня 2021 року[15]. 19 жовтня обраний першим віце-спікером замість Руслана Стефанчука, який перейшов на посаду голови Верховної Ради, замінивши Дмитра Разумкова.[16][17] Фінансовий станЗгідно з декларацію за 2020 рік, дохід сім'ї Корнієнко становив понад 1,2 млн грн. Зокрема, у Верховній Раді Корнієнко заробив 510 тис. 426 грн. Політик задекларував 104,9 тис. грн і $150 на банківських рахунках. У власності Корнієнка та його дружини — квартира в Києві площею 113 м² і вартістю 4,4 млн грн, квартира в Черкасах площею 85 м² вартістю 200 тис. грн та земельна ділянка та будинок у Київській області. Корнієнко також задекларував автомобіль Citroen C5 Aircross HDi 180 2019 року випуску вартістю майже 951 тис. грн. і 50 % авторських прав на пісні групи «2Саша»[18][19]. СкандалиДержкіно2 грудня 2019 року представники української кіноіндустрії написали відкритого листа до прем'єр-міністра, міністра культури, молоді та спорту та голови Нацагентства з питань держслужби з вимогою звільнити Корнієнка з Комісії з питань вищого корпусу державної служби,[20] якого було призначено у цю комісію напередодні 20 жовтня.[21] Його звинувачують у політичній заангажованості щодо кандидатури Юлії Сінькевич на посаду голови Держкіно, єдиної фіналістки конкурсу на цю посаду.[22] Сексизм23 червня 2020 року потрапив у сексистський скандал, обговорюючи з членом партії «Слуга народу» Давидом Арахамія зовнішність депутатки Ірини Аллахвердієвої[23]. Пізніше стало відомо, що обговорювали вони не Ірину Аллахвердієву, а Тетяну Домбровську[24]. Сім'яОдружений. Разом із дружиною виховують трьох доньок. Примітки
Посилання Вікіцитати містять висловлювання від або про: Корнієнко Олександр Сергійович
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.jpg)
Portal di Ensiklopedia Dunia
