Кравчук Євгенія Михайлівна

Народний депутат України
	9-го скликання
	Картка на сайті Верховної Ради України

Євгенія Михайлівна Кравчук
Євгенія Михайлівна Кравчук
Народилася	23 грудня 1985 (39 років) ; Тернопіль, Українська РСР, СРСР
Громадянство	Україна
Національність	українка
Діяльність	політична діячка
Відома завдяки	журналістка; кінопродюсерка; сценаристка
Alma mater	ННІ журналістики КНУ ім. Т. Шевченка
Членство	Верховна Рада України IX скликання
Посада	народний депутат України
Партія	Слуга народу
	; Висловлювання у Вікіцитатах; Медіафайли у Вікісховищі ;

Євге́нія Миха́йлівна Кравчу́к (нар. 23 грудня 1985, м. Тернопіль^[3]^[4], Україна) — український політик, журналіст, експерт в сфері комунікацій та медіаконсалтингу. У 2019 році очолювала пресофіс партії «Слуга народу». Народний депутат України 9-го скликання^[5]. Заступник голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, голова Підкомітету з питань інформаційної політики^[6]. Заступник голови депутатської фракції «Слуга народу»^[7]. Заступник голови міжнародного комітету партії «Слуга народу». Голова Комітету ПАРЄ з культури, науки, освіти та медіа та член Комітету з рівності та недискримінації^[8].

Життєпис

Євгенія Кравчук народилася 23 грудня 1985 року в місті Тернополі в сім'ї лікарів^[9] Худзіків^[10]. Батько — Михайло Худзік — завідувач родильного відділення Чортківської центральної міської лікарні^[11].

Закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Випускниця програми FLEX (Future Leaders Exchange Program)^[12], навчалася у Сполучених Штатах Америки. Вільно володіє англійською мовою^[9].

Працювала на керівних посадах в аналітичних центрах; у журналістиці; продюсеркою і сценаристкою в документальному кіно (фільм Сергія Буковського «Живі»). Партнер у «New Center Consulting»^[12]. Брала участь у фільмуванні документальної стрічки «Назви своє ім'я»^[12].

Входила до організаційного комітету Одеського міжнародного кінофестивалю (2010—2014). Працювала у венчурному фонді «TA Venture»^[12].

Політична діяльність

Керівник пресслужби партії «УКРОП», директор з комунікацій у штабі партії «Сильна Україна» та Сергія Тігіпка під час виборів у 2014 р. Помічник депутата Ірини Констанкевич на громадських засадах, була помічником депутата Сергія Тігіпка^[12].

2015 р. — кандидат в депутати Київради від партії «УКРОП»^[9].

Кандидат у народні депутати від партії «Слуга народу» на парламентських виборах 2019 року, № 112 у списку^[13]^[14].

Заступник голови депутатської фракції партії «Слуга народу»^[15]. Заступник члена Постійної делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи.

12 грудня 2019 року увійшла до складу Міжфракційного об'єднання «Гуманна країна», створеного за ініціативи UAnimals для популяризації гуманістичних цінностей та захисту тварин від жорстокості.^[16]

Член Постійних делегацій Верховної Ради України у Парламентській асамблеї Ради Європи^[17] та Парламентській асамблеї Організації з безпеки та співробітництва в Європі^[18].

У січня 2023 року обрана Головою Комітету ПАРЄ з культури, науки, освіти та медіа (за квотою ALDE)^[8].

Є автором Резолюції «Справедливість і безпека для жінок під час відновлення миру» (англ. Justice and security for women in peace reconciliation)^[19], а також доповідач з теми «Протидія стиранню культурної ідентичності під час війни та миру» (англ. Countering the erasure of cultural identity in war and peace)^[20].

Від початку 9-го скликання Верховної Ради Євгенія долучилася до низки проєктів та ініціатив у галузі культури та медіа: спільно з Міністерством культури та інформаційної політики України брала участь у розробці національного проєкту з медіаграмотності^[21].

Брала участь у написанні Стратегії розвитку читання на 2021–2025 роки^[22].

Очолювала низку робочих груп, зокрема, з питань системного удосконалення законодавства щодо доступу до публічної інформації^[23].

З 2022 року є членом Національної ради з відновлення України від наслідків війни при Міністерстві культури та інформаційної політики України^[24].

Окрім того, Євгенія Кравчук є постійним членом платформи United for Ukraine (U4U)^[25]. А з лютого 2024 року, як активна учасниця жіночої парламентської делегації, взяла участь у значній кількості дипломатичних візитів до країн Європейського Союзу та США^[26].

22 липня 2025 року проголосував за^[27] проєкт закону 12414, що обмежує Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру^[28]. Закон викликав хвилю антикорупційних протестів.