Аліксійчук Олександр Васильович
Олександр Васильович Аліксійчук (нар. 6 березня 1981, с. Буща, Здолбунівський район, Рівненська область) — український підприємець, громадський діяч[2]. Народний депутат України 9-го скликання[3]. ЖиттєписОсвітаЗакінчив Національний університет водного господарства та природокористування (спеціальність «Підйомно-транспортні, будівельні, дорожні, меліоративні машини і обладнання»), Інститут післядипломної освіти НУВГП (спеціальність «Економіка підприємства»), Національну академію управління при Президентові України (спеціальність «Парламентаризм у публічному управлінні»)[4]. Трудова діяльністьВін працював на керівних посадах у будівельному секторі — в ТОВ-фірма «Торгбуд-сервіс» та ТОВ «Будтех-Плюс»[4]. Олександр Аліксійчук, за відкритими даними, декларує декілька мільйонів готівкою[5]. Громадсько-політична діяльністьЧлен і засновник Всеукраїнського Фонду допомоги родинам українських героїв «ДРУГ»[6]. Аліксійчук є співорганізатором дитячо-спортивних заходів в місті та області[4]. Кандидат у народні депутати від партії «Слуга народу» на парламентських виборах у 2019 році (виборчий округ № 154, м. Дубно, Демидівський, Дубенський, Здолбунівський, Млинівський, Радивилівський райони)[7]. На час виборів: фізична особа-підприємець, проживає в місті Рівне. Безпартійний[8]. Член Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування[9], голова підкомітету з питань захисту інвестицій в об'єкти будівництва[10]. КритикаСпівініціатор скандального законопроєкту №7351 який надавав право самостійно командирами убивати військовослужбовців за невиконання наказів без будь-яких доведених належним чином обставин. Законопроєкт оцінений у ЗМІ як спроба відновити смертну кару в Україні.[11][12][13][14][15] Авторами закону також виступили депутати «Слуги народу» Безугла М.В., Мазурашу Г.Г. та Федієнко О.П.. За інформацією видання «Лівий Берег», (повна картка законопроєкту стала недоступна після відкликання, а авторський колектив "змінився" 24 травня без пояснення причин) співініціаторами виступили інші представники партії Слуги народу — Бакумов О.С., Гривко С.Д., Третьякова Г.М., Войцехівський В.О..[16][14] Законопроєктом пропонувалось прибрати рядок «не призводячи до смерті військовослужбовця» із cт.22 «Статут внутрішньої служби Збройних Сил України». Законопроєкт пройшов профільну раду, зазнав значної критики у соцмережах та ЗМІ та був без пояснень відкликаний, згодом, 24 травня, без пояснень причин, у законопроєкту змінився авторський колектив, а партія відповилась коментувати законопроєкт.[16][17] Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia