З 2007 до 2012 посідає керівні посади в будівельному холдингу.[9]
З 2012 до 2015 — заступник голови правління ПАТ «Концерн АВЕК та Ко»[9].
З 2015 до 2016 — акціонер і президент енергогенеруючої компанії ТОВ «ДВ Нафтогазовидобувна Компанія».[9][10]
З 2016 до 2017 — президент інжинірингової компанії «Inter energy group IEG», що діє у сфері нафтогазовидобувної, енергетичної, транспортної галузей.[11]
Основні напрямки бізнесу: газодобувна галузь, альтернативна енергетика, трейдинг газу й електроенергії, дорожнє будівництво, будівництво та девелопмент житлової та комерційної нерухомості, ІТ, фондові ринки[9].
З 2015 року був співвласником газовидобувної компанії «УкргазІнвест».
Політика
2006—2011 — депутат Жовтневої районної ради Харкова, член комісії з питань ЖКГ.[9]
У 2019 році обраний народним депутатом від партії ОПЗЖ, № 14 у списку.[13][14] За даними ОПОРИ, Абрамович у 65,7 % голосувань голосував відмінно від загальної позиції ОПЗЖ[15]. Цю ж думку поділяють голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія[16][17][18][19] та мер Харкова Ігор Терехов[20]. В листопаді 2019 Абрамович був одним із 80 народних депутатів, хто не отримав заробітної плати через відсутність на засіданнях ради.[21] Обіймав посаду заступника голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики[22].
На час повномасштабного вторгнення РФ до України перебував у Польщі, згодом повернувся до України.[23][24]ДБР розглядало справу за звинуваченням щодо можливого незаконного перетину кордону щодо осіб, включно з Абрамовичем, але жодних звинувачень висунуто не було.[25][26] За даними руху Чесно, до кінця травня 2022 року Абрамович пропустив засідання, щодо яких були відкриті дані.[2]
24 лютого 2022 року вийшов із партії ОПЗЖ.[27][17][28]
З 22 травня 2022 року по 6 лютого 2023 року — співголова депутатської групи «Відновлення України». Входив до Комісії із захисту прав великих інвесторів при ВРУ[29][30][31]. Входив[22] до парламентської делегації ВРУ в Асамблеї НАТО — міжпарламентському органі, який є головним майданчиком для обговорення парламентаріями всього світу питань безпеки. 6 лютого 2023 року склав повноваження депутата[32]. У жовтні 2020 року зареєстрував від фракції ОПЗЖ 10 законопроєктів.[33] Співавтор ста законодавчих ініціатив[34], які стосуються питань боротьби з рейдерством[35], пом'якшення фіскального тиску на малий бізнес[36], соціального захисту населення (зокрема, збільшення[37] обсягу державної допомоги при народженні дитини та її диференціація для другої, третьої та кожної наступної дитини, скасування ПДВ на соціально значущі товари для пільгових категорій громадян[38], збільшення мінімального розміру пенсії[39]).
Статки
2019 року задекларував 13 квартир, люксовий автопарк (з машин марок Lexus, Mercedes, Porsche) і колекцію швейцарських годинників, вартістю з квартиру в Києві. У дружини — дорогі прикраси та сумки, кілька машин, колекцію дорогих швейцарських годинників (Hublot, Rolex, Audemars Piguet, Breguet), дорогі прикраси (Jacob & Co, Cartier, Tom Ford), витвори мистецтва (картини Дуду Герштейна тощо).[40][41]
Дружина — Марина Семенівна Абрамович, власниця компанії Original Copy (Словаччина).[43]
Діти — Ілля, Єва, Ніка, Лія та Лев.
Батько — Олександр Ілліч Абрамович, підприємець.
Дід — Ілля Олександрович Абрамович (1930—2005) — інженер-винахідник, професор, академік, заслужений діяч науки і техніки України, почесний громадянин міста Харкова.
