Професійну діяльність почала під час навчання в Києво-Могилянській академії, провівши маркетингове дослідження для мережі «Пузата хата»[13]. Координувала випускників програми студентських обмінів, була менеджером дослідницьких програм Pact та проєктів Ялтинської європейської стратегії. Брала участь в організації 5-ї зустрічі Ялтинської європейської стратегії в Ялті у 2008 році, форуму «Зона вільної торгівлі для України», «Літнього університету YES» для молодих політиків з України та Європи[14]. Працювала в бізнесі в сфері проведення соціологічних та маркетингових досліджень, розробки стратегічних документів і проєктів реформ.
З 2019 року — народний депутат України від партії Слуга народу[15].
З 2014 по 2015 рік — депутат Київської міської ради від «ДемАльянсу» (№ 2 у списку)[17]. Член комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування[18]. Займалася протидією знищенню зелених зон, забудові дитячих та спортивних майданчиків[19][20][21]. 2014 року ініціювала в Київраді низку антикорупційних змін, які стали частиною національного законодавства — наприклад, обов'язок депутатів публічно декларувати конфлікт інтересів при розгляді питань[22], оприлюднювати свої майнові декларації тощо[23].
Співголова групи з міжпарламентських зв'язків з ФРН[31]. Заступниця голови фракції партії «Слуга народу» у Верховній раді України ІХ скликання[32]. Голова Тимчасової спеціальної комісії з питань захисту прав інвесторів[33].
З травня 2021 року — заступниця голови Наглядової ради урядової агенції UkraineInvest[34].
З січня 2022 року — Секретар Національної інвестиційної ради при Президенті України[5].
19 грудня 2022 року заявила про вихід з партії «Слуга народу» на знак протесту проти дій голови партії Олени Шуляк[35]: та увірвалась у шпиталь до пораненого українського ветерана, який критикував її корупційний законопроєкт щодо містобудування, і влаштувала розбірки[36]. Дії Шуляк викликали різку критику у середовищі військових і ветеранів[37][38].
24 лютого 2022 з командою волонтерів запустила соціальний сервіс «Прихисток» на базі сайту prykhystok.gov.ua, створеного за принципом дошки оголошень, він дає можливість переселенцям знайти безкоштовне житло[6].
Боротьба з корупцією
2014 — ініціювала створення і стала засновником громадської ініціативи «Антикорупційний штаб Києва» для розслідування можливих зловживань владою київських чиновників[39]. За словами Янченко, на той час місто через корупційні оборудки втрачало 2-4 млрд грн щороку[40]. За результатами першого ж розслідування, вдалося документально встановити зловживання на кілька мільйонів гривень на державних тендерах при закупівлі харчування для дітей в садках і школах[41].
Під час каденції в Київраді протидіяла корупції у владі, викривала корупційні схеми за участі чиновників, боролася із незаконними забудовами[19][20]. Була єдиною із членів земельної комісії Київради, яка голосувала проти передачі земельної ділянки в Пущі-Водиці під побудову елітного тенісного клубу соратникам тодішнього Президента Петра Порошенка[21]. 29 серпня 2014 року провела акцію проти відключення гарячої води в Києві: облилася холодною водою біля будівлі КМДА, закликала взяти участь мера КиєваВіталія Кличка, олігархаРіната Ахметова і гендиректора «Київенерго» Олександра Фоменка[42].
2015 — з активістами «Антикорупційного штабу» запустила «Антикорупційну карту ремонтів», онлайн-карту ремонтних робіт за бюджетні кошти у Києві. На час запуску на карті було відмічено 1393 об'єкти житлової та соціальної інфраструктури[43]. Сайт показував, скільки коштів витрачається на ремонт, і допомагав встановити недобросовісних підрядників, з якими співпрацювала столична влада[44][45]. За кілька років «Антикорупційну карту ремонтів» було масштабовано на всю територію України, включно із селами[46]. З'явилася можливість побачити інформацію про замовників і підрядників, звернутися до державних органів. Дані програма отримує з системи Prozorro[47]. Скарги розглядаються практично миттєво[48]. З «Антикорупційною картою ремонтів» Янченко була представлена у програмі «Нові лідери» (категорії «Державне управління», «Соціальний захист» і «Регіональні програми»)[49].
У вересні 2017 року Янченко стала співініціатором руху «Ініціатива реальних дій», метою якого було змусити парламент скасувати депутатську недоторканість[50]. 2017 року «Антикорупційний штаб» під керівництвом Янченко випустив чат-бот «Держслужбовець Тарас» для допомоги державним службовцям в заповненні е-декларацій[51]. Адже на той час НАЗК, на думку представників Штабу, не справлялася з покладеним на неї обов'язком надання консультацій і роз'яснень щодо правильного заповнення е-декларацій чиновників[52].
2018 року «Антикорупційний штаб» запустив і презентував інтерактивний інструмент «Приховані інтереси», за допомогою якого виборці могли простежити можливі корупційні зв'язки місцевих депутатів[53]. Розслідування організації показало, що за попередній рік компанії, пов'язані з народними депутатами, отримали тендерів на 4,1 мільярда гривень. Більшість тендерів, які виграли компанії нардепів, проводились з єдиним учасником, тобто навіть без видимості конкуренції[54].
8 червня 2018 року Янченко обрали головою Ради громадського контролю НАБУ[24].
Верховна Рада
Після перемоги «Слуги народу» на парламентських виборах 21 липня 2019 стала народним депутатом у ВРУ ІХ скликання[55]. У ВРУ не було зареєстровано жодного неособистого голосування Янченко[56].
29 серпня 2019 року обрана заступницею голови фракції «Слуга народу» у парламенті[32].
За ініціативи Янченко перший законопроєкт з ухвалених Верховною Радою ІХ скликання стосувався змін до Конституції щодо зняття депутатської недоторканності[57]. Щоб норма запрацювала, також підготувала законопроєкт № 2237 — зміни в Кримінально-процесуальний кодекс, якими запроваджено спрощену процедуру розслідування та притягнення депутатів до відповідальності[58]. Закон було ухвалено і підписано Президентом у грудні 2019 року[59].
Також прийнято такі законопроєкти Янченко:
Пропозиції президента щодо внесення змін до закону «Про запобігання корупції», що регулює створення Єдиного порталу повідомлення[60].
Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству[61].
Проєкт Закону про внесення змін до ст. 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я, що регулює соціальний захист працівників лабораторій у державних лікарнях[62].
Проєкт Закону про внесення змін до Закону про Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів щодо гарантій прав українських та іноземних інвесторів[63]. За ініціативи Янченко Парламент вніс зміни до профільного закону, було скасовано монополію Нацагентства на прийняття рішень про продаж активів та заборонено продавати активи приватних компаній та осіб до вироку суду[64].
Ціла низка законопроєктів за авторства Янченко готується до другого читання або ж опрацьовується в профільних комітетах — економічному, антикорупційному, правоохоронному, аграрному тощо.
Законопроєкт № 7508 для пришвидшення відновлення зруйнованих війною об'єктів та будівництва нових об'єктів, пов'язаних з післявоєнною перебудовою економіки України"[65]. Він має допомогти вирішити деякі проблеми в запровадженні проєктів ДПП: спростить процедури, закріпить фінансові гарантії інвесторів в законодавстві, що дозволить не тільки відновити зруйновану війною інфраструктуру у короткі терміни, але й надати поштовх економіці України[66].
Парламентська спецкомісія з захисту прав інвесторів
Ініціювала постанову про створення Тимчасової комісії ВРУ з питань захисту прав інвесторів, створену у червні 2020 року. До цього колегіального експертного органу парламенту увійшло 13 депутатів, Янченко очолила ТСК[67]. Метою спецкомісії є створення сприятливого інвестиційного клімату в країні. Виділено два пріоритетних напрямки роботи: розробка і реформування українського законодавства щодо інвестицій та розгляд скарг бізнесу[68].
Розглянуті в межах роботи ТСК звернення лягли в основу законодавчих змін: парламент ухвалив 6 законів, напрацьованих Спецкомісією[69]. Під час повномасштабної війни Спецкомісія продовжила працювати і вирішувати проблемні питання бізнесу, який створює робочі місця в Україні[69].
Національна інвестиційна рада при Президенті України
Указом Президента України від 11 січня 2022 року введена до складу і призначена секретарем Національної інвестиційної ради[5].
Попри війну, у 2022 Рада підготувала концепцію Великої агропереробки та шість публічних інвестиційних проєктів, домовившись з великими міжнародними страховими компаніями щодо кредитування бізнесу і страхування військових ризиків при запуску нових проєктів[70].
Шість інвестпроєктів, напрацьованих Національною інвестиційною радою, Янченко представила під час онлайн-форуму Rebuilding Ukraine with the Private Sector. Інвестрада запропонувала по-новому подивитись на аграрну галузь та рухатись від сировинногоекспорту до глибокої переробки та створення продукту з високою доданою вартістю, що разом з тим забезпечує створення в Україні нових високооплачуваних робочих місць[71].
Як секретар Національної інвестиційної ради у 2022 і 2023 роках провела серію зустрічей і круглих столів з представниками бізнесу в різних регіонах України[72][73][74] та за кордоном, зокрема, у Польщі, Туреччині, Німеччині, США тощо. На них обговорювалися проблеми, з якими стикнувся бізнес під час повномасштабної війни, і шляхи їхнього вирішення[75][76].
Національна інвестиційна рада за участі іноземних та українських експертів, науковців і представників бізнесу розробила реформу державно-приватного партнерства (ДПП), яка втілена у поданому Галиною Янченко законопроєкті № 7508. Головна мета реформи — спростити існуючі процедури в рамках ДПП, щоб долучити бізнес до відновлення країни[77].
Інструмент ДПП включили до Плану модернізації України, який презентували у швейцарському Лугано під час щорічної конференції щодо реформ в Україні у липні 2022 року[78].
У липні 2022 презентувала реформу ДПП в Туреччині[79], що має досвід у цьому напрямку[80].
У липні 2022 року секретар Національної інвестиційної ради взяла участь у конференції з відновлення України — Ukrainian Recovery Conference[81].
Діти: дочка Афіна (нар. 2012), син Аскольд (нар. 2016).
Відзнаки і нагороди
Цей розділ не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено.
13 грудня 2021 — почесна відзнака І ступеня Національної асоціації адвокатів України.
У грудні 2021 — премія Київської школи державного управління ім. Нижного як переможець у номінації «Найкраща бізнес-ініціатива в державній сфері»[83].
_(cropped).jpg)
