Населення Бельгії
Населення Бельгії. Чисельність населення країни 2015 року становила 11,323 млн осіб (78-ме місце у світі)[1]. Чисельність бельгійців потроху збільшується, народжуваність 2015 року становила 11,41 ‰ (171-ше місце у світі), смертність — 9,63 ‰ (52-ге місце у світі), природний приріст — 0,76 % (143-тє місце у світі) Природний рухСтаном на 1 січня 2010 року, населення Бельгії становило 10,8 млн осіб, це на 601 тис. осіб більше у порівнянні з 2000 роком (10,2 млн осіб). Між 1990 (9,9 млн осіб) і 2000 роками приріст склав лише 291 тис. осіб. ВідтворенняНароджуваність у Бельгії, станом на 2015 рік, дорівнює 11,41 ‰ (171-ше місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,78 дитини на одну жінку (157-ме місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 70,4 % (станом на 2010 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 28,2 року (оцінка на 2010 рік)[1]. Смертність у Бельгії 2015 року становила 9,63 ‰ (52-ге місце у світі)[1]. Природний приріст населення в країні 2015 року становив 0,76 % (143-тє місце у світі)[1]. Вікова структура Середній вік населення Бельгії становить 41,4 року (32-ге місце у світі): для чоловіків — 40,2, для жінок — 42,7 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 80,88 року (29-те місце у світі), для чоловіків — 78,3 року, для жінок — 83,58 року[1]. Вікова структура населення Бельгії, станом на 2015 рік, виглядає таким чином:
Шлюбність — розлучуваністьКоефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 4,2; коефіцієнт розлучуваності — 3,0; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 71 (дані за 2010 рік)[2]. Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 32 роки, жінки — 29,6 року, загалом — 30,8 року (дані за 2012 рік)[3]. РозселенняГустота населення країни 2015 року становила 373,2 особи/км² (36-те місце у світі)[1]. Більшість населення концентрується в північній половині (Фландрії). Населення суб'єктів федерації, станом на 1 січня 2010 року: Фландрія — 6,251 млн осіб (57,7 %), Валлонія — 3,498 млн осіб (32,3 %), Брюссель — 1,089 млн осіб (10,1 %). УрбанізаціяБельгія надзвичайно урбанізована країна, для країни характерний один з найвищих рівнів урбанізованості на планеті, він становить 97,9 % населення країни (станом на 2015 рік); темпи зростання частки міського населення — 0,48 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1]. Головні міста держави: Брюссель (столиця) — 2,045 млн осіб, Антверпен — 994,0 тис. осіб (дані за 2015 рік)[1].
МіграціїРічний рівень імміграції 2015 року становив 5,87 ‰ (21-ше місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими. Найбільша група іммігрантів і їх нащадків в Бельгії — марокканці, загальна їх кількість становить більш ніж 450 тис. осіб[4] Турки є третьою за величиною групою, та другою найбільшою мусульманською етнічною групою, з загальною кількістю у 220 тис. осіб.[4][5]. На початку 2012 року, особи іноземного походження та їхні нащадки, за оцінками, становлять 25 % загальної чисельності населення[4]. З цих «нових бельгійців», 1 200 000 (49 %) мають європейське походження та 1 350 000 (51 %) є з країн не західної цивілізації[6]. Через послаблення бельгійського закону про громадянство, понад 1,3 млн мігрантів отримали бельгійське громадянство і останнім часом вважаються новими бельгійцями. 89,2 % жителів турецького походження були натуралізовані, як і 88,4 % осіб марокканського походження, 75,4 % італійців, 56,2 % французів і 47,8 % нідерландців[6]. 2007 року налічувалося 1,38 млн осіб іноземного походження в Бельгії, 12,9 % загальної чисельності населення. З них, 685 тис. (6,4 %) народилися за межами ЄС і 695 тис. (6,5 %) народилися в іншій країні ЄС[7]. Біженці й вимушені переселенціУ країні перебуває 5,77 тис. осіб без громадянства[1]. Бельгія є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[8]. Расово-етнічний складГоловні етноси країни: фламандці — 58 %, валлонці — 31 %, мішаного походження або інші — 11 % населення[1]. Етнічну більшість складають фламандці — 6 млн осіб, що говорять нідерландською. Другою за величиною етнічною групою є валлони — 3,4 млн осіб, що говорять французькою мовою, і близько 73 тис. німецькомовних осіб, що живуть у Валлонії, недалеко від німецького кордону. Проте, Девід Левінсон говорить, що «фламандці та валлони описуються експертами як громади, а не як етнічні групи, і окремі особи можуть легко переміщатися з однієї громади до іншої, навчившись говорити іншою мовою»[9]. Починаючи з 1964 постійно зростає марокканська діаспора в Бельгії, в тому числі берберомовна, загальна кількість вихідців з Марокко у Бельгії становила близько 429 тис.осіб згідно перепису 2012 року. На 1 січня 2020 року налічувалося близько 556 365 осіб марокканського походження, враховуючи національність одного з батьків (4,8% населення Бельгії). Українська діаспораМовиОфіційні мови[10]: нідерландська — розмовляє 60 % населення країни, французька — 40 %, німецька — менше 1 %. Точне число франкофонів у Брюсселі важко визначити, але, за оцінками 77 % людей, що живуть в Брюсселі послуговуються французькою та 16 % нідерландською мовами вдома, як єдиною мовою або другою мовою. Бельгія, як член Ради Європи, не підписала Європейську хартію регіональних мов[11]. РелігіїГоловні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво — 75 %, протестантизм — 25 % (станом на 2015 рік)[1]. ОсвітаРівень письменності 2015 року становив 99 % дорослого населення (віком від 15 років): 99 % — серед чоловіків, 99 % — серед жінок. Державні витрати на освіту становлять 6,4 % ВВП країни, станом на 2011 рік (30-те місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 20 років, для хлопців — до 19 років, для дівчат — до 21 років (станом на 2014 рік). Середня і професійнаВищаОхорона здоров'яЗабезпеченість лікарями в країні на рівні 3,78 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2010 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 6,5 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 10,6 % ВВП країни (16-те місце у світі)[1]. Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 3,41 ‰ (209-те місце у світі); хлопчиків — 3,81 ‰, дівчаток — 3 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 7 випадків на 100 тис. народжень (156-те місце у світі)[1]. Бельгія входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO). ЗахворюванняКількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15-49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1]. Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 22,1 % (83-тє місце у світі)[1]. СанітаріяДоступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 100 % населення в містах і 100 % в сільській місцевості; загалом 100 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 99,5 %, в сільській місцевості — 99,4 %, загалом по країні — 99,5 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2007 рік, дорівнює 6,22 км³ на рік, або 589,8 тонни на одного мешканця на рік: з яких 12 % припадає на побутові, 88 % — на промислові, 1 % — на сільськогосподарські потреби[1]. Соціально-економічне становищеСпіввідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15-64 роки) загалом становить 54,2 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 26,1 %; частка осіб похилого віку — 28,1 %, або 3,6 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2013 року перебувало 15,1 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні виглядає таким чином: нижній дециль — 3,4 %, верхній дециль — 28,4 % (станом на 2006 рік)[1]. Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 9,631 млн унікальних інтернет-користувачів (46-те місце у світі), що становило 85 % загальної кількості населення країни[1]. Трудові ресурсиЗагальні трудові ресурси 2015 року становили 5,279 млн осіб (75-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 1,3 %; промисловість і будівництво — 18,6 %; сфера послуг — 80,1 % (станом на 2013 рік)[1]. Безробіття 2015 року дорівнювало 8,6 % працездатного населення, 2014 року — 8,5 % (99-те місце у світі); серед молоді у віці 15-24 років ця частка становила 23,2 %, серед юнаків — 24 %, серед дівчат — 22,3 % (55-те місце у світі)[1]. КриміналНаркотики Спостерігається зростання виробництва синтетичних наркотичних засобів; транзитна країна для наркотрафіку екстазі до США; виробництво перкурсорів для південноамериканського кокаїну; перевалочний пункт для кокаїну, героїну, гашишу, марихуани на шляху до Західної Європи; внутрішнє споживання екстазі. Не зважаючи на посилення законодавства, країна уразлива до відмивання грошей[1]. Торгівля людьмиЗгідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Бельгії докладає усіх можливих зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, законодавство відповідає усім вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s), держава знаходиться у списку першого рівня[12][13].
Гендерний станСтатеве співвідношення (оцінка 2015 року):
Демографічні дослідженняДемографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:
ПереписиДив. такожПримітки
ЛітератураУкраїнською
Російською
Посилання Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Населення Бельгії
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
