Населення Словенії
Населення Словенії. Чисельність населення країни 2015 року становила 1,983 млн осіб (148-ме місце у світі)[1]. Чисельність словенців стабільно зменшується, народжуваність 2015 року становила 8,42 ‰ (218-те місце у світі), смертність — 11,37 ‰ (31-ше місце у світі), природний приріст — -0,3 % (217-те місце у світі) Природний рухВідтворенняНароджуваність у Словенії, станом на 2015 рік, дорівнює 8,42 ‰ (218-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,34 дитини на одну жінку (214-те місце у світі)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 28,8 року (оцінка на 2011 рік)[1]. Смертність у Словенії 2015 року становила 11,37 ‰ (31-ше місце у світі)[1]. Природний приріст населення в країні 2015 року був негативним і становив -0,26 % (депопуляція) (217-те місце у світі)[1]. Вікова структура![]() Середній вік населення Словенії становить 44,1 року (9-те місце у світі): для чоловіків — 42,5, для жінок — 45,9 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 78,01 року (61-ше місце у світі), для чоловіків — 74,4 року, для жінок — 81,86 року[1]. Вікова структура населення Словенії, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:
Шлюбність — розлучуваністьКоефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 3,2; коефіцієнт розлучуваності — 1,2; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 38 (дані за 2010 рік)[2]. Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 32,2 року, жінки — 29,7 року, загалом — 31 рік (дані за 2014 рік)[3]. РозселенняГустота населення країни 2015 року становила 102,7 особи/км² (106-те місце у світі)[1]. Населення країни розподілене досить рівномірно, утворені міські райони приваблюють для проживання значну частину населення; гірські райони на північному заході заселені менше. УрбанізаціяСловенія середньоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 49,6 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 0,08 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1]. Головні міста держави: Любляна (столиця) — 279,0 тис. осіб (дані за 2014 рік)[1].
МіграціїРічний рівень імміграції 2015 року становив 0,37 ‰ (74-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими. Біженці й вимушені переселенціСтаном на 2016 рік, до країни прибуло 477 мігрантів з Сирії[1]. У країні мешкає 4 особи без громадянства[1]. Словенія є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[4]. Расово-етнічний складГоловні етноси країни: словенці — 83,1 %, серби — 2 %, хорвати — 1,8 %, бошняки — 1,1 %, інші — 12 % населення (дані перепису 2002 року)[1]. Українська діаспораМовиОфіційна мова[5]: словенська — розмовляє 91,1 % населення країни. Інші поширені мови: сербо-хорватська — 4,5 %, італійська (офіційна в деяких регіонах), угорська (офіційна в деяких регіонах), інші мови — 4,4 % (перепис 2002 року). Словенія, як член Ради Європи, підписала 3 липня 1997 року і ратифікувала 4 жовтня 2000 року Європейську хартію регіональних мов (вступила в дію 1 січня 2001 року). Регіональними мовами визнані: італійська, угорська, циганська[6]. РелігіїГоловні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: католицтво — 57,8 %, іслам — 2,4 %, православ'я — 2,3 %, інші течії християнства — 0,9 %, не сповідують жодної — 3,5 %, не визначились — 23 %, не сповідують жодної — 10,1 % (2002 рік)[1]. ОсвітаРівень письменності 2015 року становив 99,7 % дорослого населення (віком від 15 років): 99,7 % — серед чоловіків, 99,7 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 5,7 % ВВП країни, станом на 2012 рік (51-ше місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 17 років, для хлопців — до 17 років, для дівчат — до 18 років (станом на 2014 рік). Середня і професійнаВищаОхорона здоров'яЗабезпеченість лікарями в країні на рівні 2,54 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2010 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 4,6 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2013 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 9,2 % ВВП країни (43-тє місце у світі)[1]. Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 4 ‰ (192-ге місце у світі); хлопчиків — 4,51 ‰, дівчаток — 3,46 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 9 випадків на 100 тис. народжень (150-те місце у світі)[1]. Словенія входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO). Захворювання2014 року було зареєстровано 9 тис. хворих на СНІД (120-те місце у світі), це 0,08 % населення в репродуктивному віці 15-49 років (114-те місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила приблизно 100 осіб (109-те місце у світі)[1]. Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 27,4 % (33-тє місце у світі)[1]. СанітаріяДоступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 99,7 % населення в містах і 99,4 % в сільській місцевості; загалом 99,5 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 99,1 %, в сільській місцевості — 99,1 %, загалом по країні — 99,1 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2009 рік, дорівнює 0,94 км³ на рік, або 462,9 тонни на одного мешканця на рік: з яких 18 % припадає на побутові, 82 % — на промислові, 0 % — на сільськогосподарські потреби[1]. Соціально-економічне становищеСпіввідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 48,7 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 22 %; частка осіб похилого віку — 26,7 %, або 3,7 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2012 року перебувало 13,5 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні має такий вигляд: нижній дециль — 3,7 %, верхній дециль — 21,1 % (станом на 2012 рік)[1]. Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 1,45 млн унікальних інтернет-користувачів (115-те місце у світі), що становило 73,1 % загальної кількості населення країни[1]. Трудові ресурсиЗагальні трудові ресурси 2015 року становили 916 тис. осіб (146-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 8,3 %; промисловість і будівництво — 30,8 %; сфера послуг — 60,9 % (станом на 2012 рік)[1]. Безробіття 2015 року дорівнювало 12 % працездатного населення, 2014 року — 13,1 % (132-ге місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 20,2 %, серед юнаків — 19,4 %, серед дівчат — 21,3 % (54-те місце у світі)[1]. КриміналНаркотики![]() Незначна транзитна країна для наркотрафіку кокаїну і південно-східноазійського героїну, що прямує до Західної Європи, речовин-прекурсорів[1]. Торгівля людьмиЗгідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Словенії докладає усіх можливих зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, законодавство відповідає усім вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s), держава знаходиться у списку першого рівня[7][8].
Гендерний станСтатеве співвідношення (оцінка 2015 року):
Демографічні дослідження
Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:
ПереписиДив. такожПримітки
ЛітератураУкраїнською
Російською
ПосиланняВікісховище має мультимедійні дані за темою: Населення Словенії
|
Portal di Ensiklopedia Dunia