Населення Коморських Островів
Населення Коморських Островів. Чисельність населення країни 2015 року становила 780,9 тис. осіб (164-те місце у світі)[1]. Чисельність остров'ян стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 27,84 ‰ (45-те місце у світі), смертність — 7,57 ‰ (111-те місце у світі), природний приріст — 1,77 % (67-ме місце у світі) Природний рухВідтворенняНароджуваність в Коморських Островах, станом на 2015 рік, дорівнює 27,84 ‰ (45-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 3,6 дитини на одну жінку (43-тє місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 19,4 % (станом на 2012 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 24,6 року, медіанний вік для жінок — 25—29 років (оцінка на 2012 рік)[1]. Смертність в Коморських Островах 2015 року становила 7,57 ‰ (111-те місце у світі)[1]. Природний приріст населення в країні 2015 року становив 1,77 % (67-ме місце у світі)[1]. Вікова структура Середній вік населення Коморських Островів становить 19,6 року (197-ме місце у світі): для чоловіків — 19, для жінок — 20,2 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 63,85 року (182-ге місце у світі), для чоловіків — 61,57 року, для жінок — 66,19 року[1]. Вікова структура населення Коморських Островів, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:
Шлюбність — розлучуваністьСередній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб, дорівнює 25,6 року, жінки — 20,4 року, загалом — 23 роки (дані за 1996 рік)[2]. РозселенняГустота населення країни 2015 року становила 423,7 особи/км² (29-те місце у світі)[1]. УрбанізаціяКоморські Острови середньоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 28,3 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 2,67 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1]. Головні міста держави: Мороні (столиця) — 56,0 тис. осіб (дані за 2014 рік)[1].
МіграціїРічний рівень еміграції 2015 року становив 2,53 ‰ (175-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими. Коморські Острови є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[3]. Расово-етнічний складГоловні етноси країни: анталоте, кафре, макоа, ойматсаха, сакалава. Українська діаспораМовиОфіційні мови[4]: арабська, французька і коморська (шикоморо), суміш суахілі й арабської. РелігіїГоловні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: іслам (сунізм як державна релігія) — 98 %, римо-католицтво — 2 %[1]. ОсвітаРівень письменності 2015 року становив 77,8 % дорослого населення (віком від 15 років): 81,8 % — серед чоловіків, 73,7 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 5,1 % ВВП країни, станом на 2012 рік (15-те місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 11 років, для хлопців — до 11 років, для дівчат — до 11 років (станом на 2013 рік). Середня і професійнаВищаОхорона здоров'яЗабезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 2,2 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2006 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 6,7 % ВВП країни (153-тє місце у світі)[1]. Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 63,55 ‰ (19-те місце у світі); хлопчиків — 74,18 ‰, дівчаток — 52,6 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 335 випадків на 100 тис. народжень (42-ге місце у світі)[1]. Коморські Острови входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO). ЗахворюванняКількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15—49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1]. Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 5,8 % (164-те місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 16,9 % (оцінка на 2012 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань. СанітаріяДоступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 92,6 % населення в містах і 89,1 % в сільській місцевості; загалом 90,1 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): у містах — 48,3 %, у сільській місцевості — 30,9 %, загалом по країні — 35,8 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 1999 рік, дорівнює 0,01 км³ на рік, або 16,86 тонни на одного мешканця на рік: з яких 48 % припадає на побутові, 5 % — на промислові, 47 % — на сільськогосподарські потреби[1]. Соціально-економічне становищеСпіввідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 75,6 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 70,7 %; частка осіб похилого віку — 4,9 %, або 20,4 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом ці показники характеризують рівень потреби державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2004 року перебувало 44,8 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні має такий вигляд: нижній дециль — 0,9 %, верхній дециль — 55,2 % (станом на 2004 рік)[1]. Станом на 2013 рік, в країні 200 тис. осіб не має доступу до електромереж; 69 % населення має доступ, у містах цей показник дорівнює 89 %, у сільській місцевості — 62 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 58 тис. унікальних інтернет-користувачів (182-ге місце у світі), що становило 7,5 % загальної кількості населення країни[1]. Трудові ресурсиЗагальні трудові ресурси 2012 року становили 245,2 тис. осіб (168-ме місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 80 %; промисловість, будівництво і сфера послуг — 20 % (станом на 1996 рік)[1]. Безробіття 2014 року дорівнювало 6,5 % працездатного населення (76-те місце у світі); КриміналТоргівля людьмиЗгідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Коморських Островів докладає значних зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але не повною мірою, країна перебуває у списку спостереження другого рівня[5][6].
Гендерний станСтатеве співвідношення (оцінка 2015 року):
Демографічні дослідження
Демографічні дослідження у країні ведуться рядом державних і наукових установ:
ПереписиДив. такожПримітки
ЛітератураУкраїнською
Російською
Посилання Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Населення Коморських Островів
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
