Населення Молдови

Населення Молдови
Ріст чисельності населення країни
Чисельність	▼2 423 300[1] (на 01.01.2024, без Придністров'я) осіб
Густота	122,7 особи/км²
Коефіцієнт міграції	9,0 ‰
Природний рух
Природний приріст	▼-0,11 %
Народжуваність	13▲ ‰
Фертильність	1,67 ▲ дітей на 1 жінку
Смертність	11,90▼ ‰
Смертність немовлят	11,20 ‰
Вікова структура
• до 14 років	17,97 %
• 15–64 років	70,57 %
• старіші за 65 років	11,68 %
Середня тривалість життя	71,0 року
• чоловіків	65,03▲ року
• жінок	74,70▬ року
Статева структура
загалом	0,95 чол./жін.
при народженні	1,06 чол./жін.
до 15 років	1,07 чол./жін.
15–64 років	1,01 чол./жін.
після 65 років	0,62 чол./жін.
Етнічні групи
Нація	молдовани
Найбільший етнос	молдовани
Нацменшини	росіяни, українці, гагаузи
Мови
Офіційна	румунська
Також у побуті	російська, українська

Населення Республіки Молдова на 1 січня 2023 року, за оцінками Національного бюро статистики становило 2 512 800 осіб (без урахування території Придністров'я та муніципалітету Тигіна). Населення країни стабільно зменшується, народжуваність 2015 року становила 12 ‰ (165-те місце у світі), смертність — 12,59 ‰ (22-ге місце у світі), природний приріст — -1,03 % (229-те місце у світі) .

Станом на 2011 рік, населення Молдови становило 3931 тис. осіб, в тому числі у правобережній Молдові ‒ 3413 тис., у Придністров'ї ‒ 518 тис.

Історична динаміка населення правобережної Молдови:

• 1959 — 2513 тис. осіб;
• 1970 — 3085 тис. осіб;
• 1989 — 3658 тис. осіб;
• 2004 — 3604 тис. осіб;
• 2014 — 3559 тис. осіб.

Історична динаміка населення Придністров'я:

• 1989 — 685,3 тис. осіб;
• 2004 — 555,3 тис. осіб;
• 2008 — 533,5 тис. осіб;
• 2010 — 522,5 тис. осіб;
• 2012 — 513,4 тис. осіб;
• 2014 — 505,2 тис. осіб.

Народжуваність у Молдові, станом на 2015 рік, дорівнює 12 ‰ (165-те місце у світі)^[2]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,56 дитини на одну жінку (187-ме місце у світі)^[2]. Рівень застосування контрацепції 67,8 % (станом на 2005 рік)^[2]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 23,7 року (оцінка на 2011 рік)^[2].

Смертність у Молдові 2015 року становила 12,59 ‰ (22-ге місце у світі)^[2].

Природний приріст населення в країні 2015 року був негативним і становив -1,03 % (депопуляція) (229-те місце у світі)^[2].

Середній вік населення Молдови становить 36,3 року (71-ше місце у світі): для чоловіків — 34,5, для жінок — 38,3 року^[2]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 70,42 року (154-те місце у світі), для чоловіків — 66,55 року, для жінок — 74,54 року^[2].

Вікова структура населення Молдови, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

• діти віком до 14 років — 17,86 % (326 681 чоловік, 306 763 жінки);
• молодь віком 15—24 роки — 13,49 % (247 183 чоловіка, 231 389 жінок);
• дорослі віком 25—54 роки — 43,73 % (777 648 чоловіків, 773 401 жінка);
• особи передпохилого віку (55—64 роки) — 13,24 % (214 846 чоловіків, 254 818 жінок);
• особи похилого віку (65 років і старіші) — 11,68 % (159 145 чоловіків, 254 973 жінки)^[2].

Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 7,3; коефіцієнт розлучуваності — 3,1; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 42 (дані за 2011 рік)^[3][4]. Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 26 років, жінки — 24 роки, загалом — 25 років (дані за 2014 рік)^[5].

Густота населення країни 2015 року становила 123,9 особи/км² (102-ге місце у світі)^[2]. Населення держави групується навколо невеликих міських агломерацій по всій території, найбільші з яких знаходяться в центрі (Кишинів, Тирасполь, Більці).

Молдова середньоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 45 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зменшення частки міського населення — 0,73 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)^[2].

Головні міста держави: Кишинів (столиця) — 725,0 тис. осіб (дані за 2015 рік); Тирасполь — 149 тис. осіб, Бєльці — 128 тис. осіб^[2][6].

п о р Найбільші міста Молдови Дані Статистичного управління Молдови на 2011 рік.
	№	Назва	Райони / муніципії	Населення	№	Назва	Райони / муніципії	Населення
Кишинів Тирасполь	1	Кишинів	Кишинів	723 500	11	Комрат	Комрат	25 600	Бєльці Бендери
	2	Тирасполь	Тирасполь	148 900	12	Чадир-Лунга	Гагаузія	22 800
	3	Бєльці	Бєльці	144 300	13	Страшени	Страшенський	21 200
	4	Бендери	Бендери	93 700	14	Дрокія	Дрокійський	20 400
	5	Рибниця	Придністров'я	50 100	15	Єдинці	Єдинецький	20 200
	6	Кагул	Кагульський	39 700	16	Каушани	Каушанський	19 900
	7	Унгени	Унгенський	38 100	17	Дурлешти	Кишинів	18 700
	8	Сороки	Сороцький	37 400	18	Фалешти	Фалештський	17 800
	9	Оргіїв	Оргіївський	33 500	19	Хинчешти	Хинчештський	16 900
	10	Дубоссари	Придністров'я	25 700	20	Вулканешти	Гагаузія	16 900

Річний рівень еміграції 2015 року становив 9,67 ‰ (214-те місце у світі)^[2]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Станом на 2015 рік, в країні постійно перебуває 6,8 тис. біженців з України і осіб, що очікують на легалізацію^[2].

У країні мешкає 5,0 тис. осіб без громадянства^[2].

Молдова є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)^[7].

Головні етноси країни: молдовани — 75,8 %, українці — 8,4 %, росіяни — 5,9 %, гагаузи — 4,4 %, румуни — 2,2 %, болгари — 1,9 %, інші — 1,4 % населення (оціночні дані за 2004 рік)^[2].

• 
  Етнічна мапа Молдови (англ.)
• 
  Етнічна мапа Молдови, 2004 рік (рум.)
• 
  Етнічна мапа Молдови, 2014 рік (рум.)

За переписом 2004 року у правобережній Молдові основною етнічною групою були молдовани, частка яких у населенні сягнула 75,8 %, збільшившись порівняно з 1989 роком на 5,9 відсоткових пунктів. Частка найбільшої етнічної меншини країни — українців у сукупному населенні Молдови протягом 1989—2004 років скоротилася з 11,3 % до 8,4 %, а росіян — з 9,8 % до 5,9 %. Натомість зростання відносної чисельності продемонстрували деякі інші етнічні меншини країни —насамперед гагаузи та румуни. Причому частка осіб, що ідентифікують себе румунами, зросла протягом 15 років між Переписами з 0,1 % до 2,2 %, що пояснюється насамперед політичними причинами та популяризацією ідеї належності молдовського народу до спільної румунської нації.

Українська меншина Молдови є другою за чисельністю національною групою країни після молдован, під час Перепису населення 2004 року 282,4 тис. мешканців країни (без Придністров'я), тобто 8,4 % її населення вказали себе українцями. Найчисельніша в абсолютному відношенні українська громада (58,9 тис. осіб) мешкала у муніципії Кишинів, українці становили 8,3 % населення столичного муніципію. У відносному відношенні найбільш значними були українські осередки в Окницькому районі (30,7 % населення), а також Бричанському районі (25,6 %), муніципії Бєльці (23,7 %) та Ришканському районі (22,5 %).

У Придністров'ї проживає 160 тис. українців за даними придністровського перепису населення 2004 року.

Офіційна мова^[8]: молдовська (румунська) — володіє 58,8 % населення країни. Інші поширені мови: румунська — 16,4 %, російська — 16 %, українська — 3,8 %, гагаузька — 3,1 %, болгарська — 1,1 %, інші мови — 0,3 % (оцінка 2004 року). За переписом 2014 року 40 % кореспондентів вказали рідною мовою румунську, 38 % — молдовську, 13 % — російську^[9].

Молдова, як член Ради Європи, 11 липня 2002 року підписала, але не ратифікувала Європейську хартію регіональних мов^[10].

64,1 % українців Молдови вважали рідною мовою українську, частка населення Молдови, що вказала українську мову основною мовою щоденного спілкування, становила 3,8 % сукупного населення. У Молдові є більш, ніж 300 населених пунктів, у яких українське населення становить більшість, основна маса українського населення зосереджена в північних та східних регіонах Республіки.

• 
  Румунська (молдовська) мова за районами (2004)
• 
  Російська мова за районами (2004)
• 
  Румунська (молдовська) мова за громадами (2014)
• 
  Румунська (молдовська) мова за районами (2014)
• 
  Російська мова за районами (2014)

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: православ'я — 93,3 %, баптизм — 1 %, інші течії християнства — 1,2 %, інші — 0,9 %, атеїсти — 0,4 %, не сповідують жодної — 1 %, не визначились — 2,2 % (станом на 2004 рік)^[2].

Рівень письменності 2015 року становив 99,4 % дорослого населення (віком від 15 років): 99,7 % — серед чоловіків, 99,1 % — серед жінок^[2]. Державні витрати на освіту становлять 7,5 % ВВП країни, станом на 2014 рік (10-те місце у світі)^[2]. Середня тривалість освіти становить 12 років, для хлопців — до 12 років, для дівчат — до 12 років (станом на 2013 рік).

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 2,98 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2013 рік)^[2]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 6,2 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)^[2]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 10,3 % ВВП країни (8-ме місце у світі)^[2].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 12,59 ‰ (120-те місце у світі); хлопчиків — 14,44 ‰, дівчаток — 10,62 ‰^[2]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 23 випадків на 100 тис. народжень (114-те місце у світі)^[2].

Молдова входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

2014 року було зареєстровано 17,6 тис. хворих на СНІД (81-ше місце у світі), це 0,63 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (60-те місце у світі)^[2]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила приблизно 800 осіб (72-ге місце у світі)^[2].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 15,7 % (91-ше місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 2,2 % (оцінка на 2012 рік)^[2]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 96,9 % населення в містах і 81,4 % в сільській місцевості; загалом 88,4 % населення країни^[2]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 87,8 %, в сільській місцевості — 67,1 %, загалом по країні — 76,4 % (станом на 2015 рік)^[2]. Споживання прісної води, станом на 2010 рік, дорівнює 1,07 км³ на рік, або 290 тонни на одного мешканця на рік: з яких 14 % припадає на побутові, 83 % — на промислові, 4 % — на сільськогосподарські потреби^[2].

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 34,6 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 21,2 %; частка осіб похилого віку — 13,4 %, або 7,5 потенційно працездатного на 1 пенсіонера^[2]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2013 року перебувало 20,8 % населення країни^[2]. Розподіл доходів домогосподарств у країні має такий вигляд: нижній дециль — 3,3 %, верхній дециль — 26 % (станом на 2010 рік)^[2].

Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж^[2]. Рівень проникнення інтернет-технологій середній. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 1,768 млн унікальних інтернет-користувачів (106-те місце у світі), що становило 49,8 % загальної кількості населення країни^[2].

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 1,222 млн осіб (136-те місце у світі)^[2]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 30,5 %; промисловість і будівництво — 12,2 %; сфера послуг — 57,3 % (станом на 2014 рік)^[2]. 72,37 тис. дітей у віці від 5 до 14 років (16 % загальної кількості) 2009 року були залучені до дитячої праці^[2]. Безробіття 2015 року дорівнювало 6 % працездатного населення, 2014 року — 3,9 % (66-те місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 9,8 %, серед юнаків — 9,6 %, серед дівчат — 10,2 % (87-ме місце у світі)^[2].

Обмежене вирощування опійного маку й марихуани на ринок країн СНД; перевалочний пункт для наркотрафіку з Південно-Західної і Центральної Азії до Російської Федерації, Західної Європи і, можливо, до США; поширений криміналітет і тіньова економіка^[2].

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Молдови докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не в повній мірі, країна знаходиться у списку другого рівня^[11][12].

• 
  Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
• 
  Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

• при народженні — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці до 14 років — 1,07 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці 15—24 років — 1,07 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці 25—54 років — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці 55—64 років — 0,84 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці за 64 роки — 0,62 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• загалом — 0,95 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої^[2].

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

• Національне бюро статистики Республіки Молдова (рум. Biroul Național de Statistică).

• Населення Землі
• Населення Європи

• Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
• Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
• Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
• Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
• Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
• Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
• Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
• Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
• Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
• Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
• Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
• Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
• Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
• Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
• Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
• Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.

• (рос.) Молдавия // Демографический энциклопедический словарь / главн. ред. Валентей Д. И. — М. : Советская энциклопедия, 1985. — 608 с.
• (рос.) Молдавия // Страны и народы. Советский Союз. Республики Прибалтики. Белоруссия. Украина. Молдавия / Редкол. : Г. М. Лаппо (отв. ред.) и др. — М. : «Мысль», 1984. — 349 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
• (рос.) Атлас народов мира / Отв. ред. С. И. Брук и В. С. Апенченко. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с. — 20 тис. прим.
• (рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
• (рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — ISBN 5-691-00047-0.
• (рос.) Урланис Б. Ц. Рост населения в Европе (опыт исчисления). — М. : ОГИЗ-Госполитиздат, 1941. — 436 с.
• (рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Населення Молдови

• World Population Prospects : [англ.] // United Nation. Department of Economic and Social Affairs. — демографічні показники населення світу.
• Global Health Observatory. Moldova : [англ.] // World Health Organization (WHO). — медико-статистичні показники Молдови.
• Demographic and Health Surveys : [англ.] // U.S. Agency for International Development. — репрезентативні дані про стан здоров'я і населення в країнах, що розвиваються.
• At a glance: Moldova. Statistics and Monitoring : [англ.] // UNICEF. — статистичні дані про стан і положення дітей Молдови.
• Moldova. World Bank Open Data : [англ.] // The World Bank. — статистично-економічні показники Молдови.
• Moldova. Country Profile : [англ.] // International Labor Organization. — економіко-статистичні показники Молдови від Міжнародної організації праці.
• United Nations Development Programme in Moldova : [англ.] // UNDP. — сторінка локального відділення Програми розвитку ООН.
• United Nations Economic Commission for Europe (UNECE) : [англ.]. — Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН).
• World Population Estimates : [англ.] // U.S. Census Bureau. — оцінки населення світу.
• (англ.) (рум.) Biroul Național de Statistică — Національне бюро статистики Республіки Молдова.
• (рос.) Державна служба статистики Придністровської Молдавської Республіки.