Населення Сінгапуру
Населення Сінґапуру. Чисельність населення країни 2015 року становила 5,674 млн осіб (114-те місце у світі)[1]. Чисельність сінгапурців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 8,27 ‰ (219-те місце у світі), смертність — 3,43 ‰ (217-те місце у світі), природний приріст — 1,89 % (57-ме місце у світі) Природний рухВідтворенняНароджуваність у Сінґапурі, станом на 2015 рік, дорівнює 8,27 ‰ (219-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 0,81 дитини на одну жінку (224-те місце у світі)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 29,8 року (оцінка на 2010 рік)[1]. Сумарний коефіцієнт народжуваності (СКР) жителів Сінґапуру 2011 року дорівнював 1,2; китайська, малайська та індійська спільноти мали коефіцієнт народжуваність 1,08, 1,64 і 1,09, відповідно[2]. 2010 року коефіцієнт народжуваності малайців був на 70 % вище, ніж у китайців та індійців[2]. Сінґапур намагається підвищити рівень народжуваності протягом багатьох років до рівня 2,1 народжень на одну жінку[3]. Смертність у Сінґапурі 2015 року становила 3,43 ‰ (217-те місце у світі)[1]. Природний приріст населення в країні 2015 року становив 1,89 % (57-ме місце у світі)[1]. Щорічний загальний приріст населення у 2012 році становив 2,5 %[4]. Вікова структура Середній вік населення Сінґапуру становить 34,3 року; 34,234,4 (83-тє місце у світі): для чоловіків — 34,2, для жінок — 34,4 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 84,68 року (3-тє місце у світі), для чоловіків — 82,06 року, для жінок — 87,5 року[1]. Вікова структура населення Сінгапуру, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:
Шлюбність — розлучуваністьКоефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 6,8; коефіцієнт розлучуваності — 1,9; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 28 (2010)[5][6]. Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 30,1 року, жінки — 27,9 року, загалом — 29,0 року (дані за 2014 рік)[7]. РозселенняГустота населення країни 2015 року становила 8005,3 особи/км² (3-те місце у світі)[1]. УрбанізаціяСінґапур надзвичайно урбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 100 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 2,02 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1]. Головні міста держави: Сінґапур (столиця) — 5,619 млн осіб (дані за 2015 рік)[1]. МіграціїРічний рівень імміграції 2015 року становив 14,05 ‰ (5-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими. Расово-етнічний складСінгапур є багатонаціональною та мультикультурною країною. Головні етноси країни: китайці — 74,2 %, малайці — 13,3 %, індійці — 9,2 %, інші — 3,3 % населення (оціночні дані за 2013 рік)[1]. Малайці визнані корінним населенням, хоча більшість з них є нащадками іммігрантів з Індонезії та Малайзії, що прибули після 1945 року[8][9]. Українська діаспораМовиОфіційні мови[10]: мандаринська — володіє 29,9 % населення країни, англійська — 48,3 %тамільська — 2,5 %, малайська — 9,2 %. Інші поширені мови: китайські діалекти — 8,7 %, індійські мови — 1,2 %, інші мови — 1,1 % (оцінка 2020 року). Англійська мова є основною робочою мовою і обов'язковою першою мовою в усіх школах у Сінґапурі[11]. РелігіїГоловні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: буддизм (махаяна) — 33,9 %, іслам — 14,3 %, даосизм — 11,3 %, католицизм — 7,1 %, індуїзм — 5,2 %, інші течії християнства — 11 %, інші — 0,7 %, не сповідують жодної — 16,4 % (станом на 2010 рік)[1]. ОсвітаРівень письменності 2015 року становив 96,8 % дорослого населення (віком від 15 років): 98,6 % — серед чоловіків, 95 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 2,9 % ВВП країни, станом на 2013 рік (140-ве місце у світі)[1]. Охорона здоров'яЗабезпеченість лікарями в країні на рівні 1,95 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2013 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 2 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 4,9 % ВВП країни (146-те місце у світі)[1]. Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 2,48 ‰ (221-ше місце у світі); хлопчиків — 2,65 ‰, дівчаток — 2,28 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 10 випадків на 100 тис. народжень (182-ге місце у світі)[1]. Сінґапур входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO). ЗахворюванняСтаном на серпень 2016 року в країні були зареєстровані випадки зараження вірусом Зіка через укуси комарів Aedes, переливання крові, статевим шляхом, під час вагітності[1]. Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15—49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1]. Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 6,8 % (142-ге місце у світі)[1]. СанітаріяДоступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 100 % в сільській місцевості; загалом 100 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 100 %, загалом по країні — 100 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2005 рік, дорівнює 0,19 км³ на рік, або 81,97 тонни на одного мешканця на рік: з яких 47 % припадає на побутові, 53 % — на промислові, 0 % — на сільськогосподарські потреби[1]. Соціально-економічне становищеСпіввідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 37,4 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 21,4 %; частка осіб похилого віку — 16,1 %, або 6,2 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом ці показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. Дані про відсоток населення країни, що перебуває за межею бідності, відсутні. Розподіл доходів домогосподарств у країні має такий вигляд: нижній дециль — 2,3 %, верхній дециль — 11 % (станом на 2014 рік)[1]. Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 4,659 млн унікальних інтернет-користувачів (73-тє місце у світі), що становило 82,1 % загальної кількості населення країни[1]. Трудові ресурсиЗагальні трудові ресурси 2015 року становили 3,588 млн осіб, що є громадянами держави (98-ме місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 1,3 %; промисловість і будівництво — 14,8 %; сфера послуг — 83,9 % (станом на 2014 рік)[1]. Статистика зайнятості ведеться лише для громадян держави. Безробіття 2015 року дорівнювало 2 % працездатного населення, 2014 року — 2 % (14-те місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 7 %, серед юнаків — 5,4 %, серед дівчат — 9 % (121-ше місце у світі)[1]. КриміналНаркотики Споживання наркотичних засобів досить обмежене через жорстоку державну політику щодо таких правопорушень, аж до страти. Через розвинену фінансову інфраструктуру, важливе положення на перехресті міжнародних транспортних шляхів, незважаючи на суворі закони, Сінгапур дуже вразливий для відмивання грошей[1]. Торгівля людьмиЗгідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Сінґапуру докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не в повній мірі, країна знаходиться у списку другого рівня[12][13].
Гендерний станСтатеве співвідношення (оцінка 2015 року):
Демографічні дослідження
Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:
ПереписиДив. такожПримітки
ЛітератураУкраїнською
Російською
Посилання Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Населення Сінгапуру  Вікіцитати містять висловлювання від або про: Населення Сінгапуру
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
