Населення Ангільї
Населення Ангільї. Чисельність населення країни 2015 року становила 16,4 тис. осіб (221-ше місце у світі)[1]. Чисельність ангільців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 12,67 ‰ (156-те місце у світі), смертність — 4,57 ‰ (199-те місце у світі), природний приріст — 2,03 % (48-ме місце у світі) Природний рухВідтворенняНароджуваність у Ангільї, станом на 2015 рік, дорівнює 12,67 ‰ (156-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,75 дитини на одну жінку (163-тє місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 43 % (станом на 2003 рік)[1]. Смертність у Ангільї 2015 року становила 4,57 ‰ (199-те місце у світі)[1]. Природний приріст населення в країні 2015 року становив 2,03 % (48-ме місце у світі)[1]. Вікова структура![]() Середній вік населення Ангільї становить 34,6 року (79-те місце у світі): для чоловіків — 32,7, для жінок — 36,4 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 81,31 року (23-тє місце у світі), для чоловіків — 78,71 року, для жінок — 83,98 року[1]. Вікова структура населення Ангільї, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:
Шлюбність — розлучуваністьРозселенняГустота населення країни 2015 року становила 162,4 особи/км² (86-те місце у світі)[1]. Більшість населення острова концентрується в центральній долині. Густота розміщення поселень варіюється від досить густої однорідної забудови на південному заході до поодиноких поселень на північному сході. УрбанізаціяАнгілья надзвичайно урбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 100 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 1,19 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1]. Головні міста країни: Валлі (столиця) — 1,0 тис. осіб (дані за 2014 рік)[1].
МіграціїРічний рівень імміграції 2015 року становив 12,18 ‰ (8-ме місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими. Расово-етнічний складГоловні етноси країни: темношкірі — 85,3 %, іспанці — 4,9 %, мішаного походження — 3,8 %, білі — 3,2 %, індійці — 1 %, інші — 1,9 % населення (оціночні дані за 2011 рік)[1]. Українська діаспораМовиРелігіїШаблон:Релігія у Великій Британії Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: протестантизм — 73,2 % (англіканство — 22,7 %, методизм — 19,4 %, п'ятидесятництво — 10,5 %, адвентизм — 8,3 %, баптизм — 7,1 %, Церква Бога — 4,9 %, пресвітеріанство — 0,2 %, брати вільного духу — 0,1 %), римо-католицтво — 6,8 %, свідки Єгови — 1,1 %, інші течії християнства — 10,9 %, інші — 3,2 %, не визначились — 0,3 %, не сповідують жодної — 4,5 % (станом на 2011 рік)[1]. ОсвітаРівень письменності 2015 року становив 99 % дорослого населення (віком від 15 років): 99 % — серед чоловіків, 99 % — серед жінок. Державні витрати на освіту становлять 2,8 % ВВП країни, станом на 2008 рік (146-те місце у світі)[1]. Охорона здоров'яСмертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 3,37 ‰ (210-те місце у світі); хлопчиків — 3,78 ‰, дівчаток — 2,95 ‰[1]. ЗахворюванняСтаном на серпень 2016 року в країні зареєстровано випадки зараження вірусом Зіка через укуси комарів Aedes, переливання крові, статевим шляхом, під час вагітності[1]. Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15—49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1]. СанітаріяДоступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 94,6 % населення в містах; загалом 94,6 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 97,9 %, загалом по країні — 97,9 % (станом на 2015 рік)[1]. Соціально-економічне становищеЗа межею бідності 2002 року перебувало 23 % населення країни[1]. Дані про розподіл доходів домогосподарств у країні відсутні[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 12 тис. унікальних інтернет-користувачів (208-ме місце у світі), що становило 76 % загальної кількості населення країни[1]. Трудові ресурсиЗагальні трудові ресурси 2001 року становили 6,0 тис. осіб (220-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 4 %; промисловість і сфера послуг — 21 %; транспорт — 10 %; торгівля — 36 %; сфера послуг — 29 % (станом на 2000 рік)[1]. Безробіття 2002 року дорівнювало 8 % працездатного населення (93-тє місце у світі)[1]. КриміналНаркотики![]() Країна слугує транзитним пунктом на шляхах наркотрафіку південноамериканських наркотиків до США і Європи[1]. Гендерний станСтатеве співвідношення (оцінка 2015 року):
Демографічні дослідження
Демографічні дослідження у країні ведуться рядом державних і наукових установ Великої Британії. ПереписиДив. такожПримітки
ЛітератураУкраїнською
Російською
ПосиланняВікісховище має мультимедійні дані за темою: Населення Ангільї
|
Portal di Ensiklopedia Dunia