Населення Центральноафриканської Республіки
Населення Центральноафриканської Республіки. Чисельність населення країни 2015 року становила 5,391 млн осіб (119-те місце у світі)[1]. Оцінка кількості населення цієї держави враховує ефекти зайвої смертності через захворювання на СНІД. Чисельність мешканців країни стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 35,08 ‰ (22-ге місце у світі), смертність — 13,8 ‰ (10-те місце у світі), природний приріст — 2,13 % (45-те місце у світі) Природний рухВідтворенняНароджуваність в Центральноафриканській Республіці, станом на 2015 рік, дорівнює 35,08 ‰ (22-ге місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 4,41 дитини на одну жінку (31-ше місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 15,2 % (станом на 2011 рік)[1]. Смертність в Центральноафриканській Республіці 2015 року становила 13,8 ‰ (10-те місце у світі)[1]. Природний приріст населення в країні 2015 року становив 2,13 % (45-те місце у світі)[1]. Вікова структура![]() Середній вік населення Центральноафриканської Республіки становить 19,6 року (195-те місце у світі): для чоловіків — 19,3, для жінок — 19,9 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 51,81 року (219-те місце у світі), для чоловіків — 50,5 року, для жінок — 53,16 року[1]. Вікова структура населення Центральноафриканської Республіки, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:
Шлюбність — розлучуваністьСередній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб, дорівнює 23,3 року, жінки — 17,4 року, загалом — 20,4 року (дані за 1995 рік)[2]. РозселенняГустота населення країни 2015 року становила 7,9 особи/км² (223-тє місце у світі)[1]. Понад 55 % населення Центральноафриканської Республіки проживає в сільській місцевості. Головний сільськогосподарські райони знаходяться навколо Босанґоа і Бамбарі. Банґі, Бербераті, Банґасу і Босанґоа є найбільш густонаселеними міськими центрами. УрбанізаціяЦентральноафриканська Республіка середньоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 40 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 2,59 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1]. Головні міста держави: Бангі (столиця) — 794,0 тис. осіб (дані за 2015 рік)[1].
МіграціїРічний рівень еміграції 2015 року становив 0 ‰ (102-ге місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими. Біженці й вимушені переселенціСтаном на 2016 рік, у країні постійно перебуває 5,34 тис. біженців з Демократичної Республіки Конго[1]. У той самий час у країні, станом на 2015 рік, налічується 391,43 тис. внутрішньо переміщених осіб, що втікали від етнічних і політичних переслідувань під час військових конфліктів, починаючи з 2005 року[1]. Центральноафриканська Республіка є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[3]. Расово-етнічний складТериторію держави населяють більш ніж 80 етнічних груп, головні етноси країни: бая — 33 %, банда — 27 % (у північній і центральній частині країни), манджія — 13 %, сара — 10 %, мбоум — 7 %, мбака — 4 % (у південно-західному регіоні), якома — 4 %, інші — 2 %[1]. Близько 15 тис. європейців (французи) мешкають в державі. Українська діаспораМовиОфіційні мови[4]: французька і санго. Інші поширені мови: санго виступає в ролі лінгва франка, численні мови окремих племен та народностей. РелігіїГоловні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: місцеві вірування, анімізм — 35 %, протестантизм — 25 %, римо-католицтво — 25 %, іслам — 15 %[1]. Анімізм має сильний вплив на християнські громади. Згідно з офіційною статистикою 2006 року, 80,3 % населення сповідує християнство, 10,1 % — іслам, 9,6 % — місцеві вірування[5] ОсвітаРівень письменності 2015 року становив 36,8 % дорослого населення (віком від 15 років): 50,7 % — серед чоловіків, 24,4 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 1,2 % ВВП країни, станом на 2011 рік (171-ше місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 7 років, для хлопців — до 8 років, для дівчат — до 6 років (станом на 2012 рік). Середня і професійнаВищаОхорона здоров'яЗабезпеченість лікарями в країні на рівні 0,05 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2009 рік)[1]. забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 1 ліжко на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 4,2 % ВВП країни (168-ме місце у світі)[1]. Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 90,63 ‰ (4-те місце у світі); хлопчиків — 98,24 ‰, дівчаток — 82,79 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 882 випадків на 100 тис. народжень (4-те місце у світі)[1]. Центральноафриканська Республіка входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO). ЗахворюванняПотенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні дуже високий. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А і Е, черевний тиф, малярія, гарячка денге, менінгококовий менінгіт, шистосомози, сказ (станом на 2016 рік)[1]. 2014 року зареєстровано 135,4 тис. хворих на СНІД (34-те місце у світі), це 4,25 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (15-те місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила 9,9 тис. осіб (24-те місце у світі)[1]. Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 4,4 % (175-те місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 23,5 % (оцінка на 2011 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань. СанітаріяДоступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 89,6 % населення в містах і 54,4 % в сільській місцевості; загалом 68,5 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): у містах — 43,6 %, в сільській місцевості — 7,2 %, загалом по країні — 21,8 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2005 рік, дорівнює 0,07 км³ на рік, або 17,42 тонни на одного мешканця на рік: з яких 83 % припадає на побутові, 17 % — на промислові, 1 % — на сільськогосподарські потреби[1]. Соціально-економічне становищеСпіввідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 75,2 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 68,4 %; частка осіб похилого віку — 6,8 %, або 14,8 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом ці показники характеризують рівень потреб державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я та пенсійного забезпечення, відповідно. Дані про відсоток населення країни, що перебуває за межею бідності, відсутні. Розподіл доходів домогосподарств у країні має такий вигляд: нижній дециль — 2,1 %, верхній дециль — 33 % (станом на 2003 рік)[1]. Станом на 2013 рік, у країні 4,5 млн осіб не має доступу до електромереж; 3 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 5 %, у сільській місцевості — 1 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 246 тис. унікальних інтернет-користувачів (157-ме місце у світі), що становило 4,6 % загальної кількості населення країни[1]. Трудові ресурсиЗагальні трудові ресурси 2015 року становили 2,306 млн осіб (117-те місце у світі)[1]. 532,51 тис. дітей у віці від 5 до 14 років (47 % загальної кількості) 2006 року були залучені до дитячої праці[1]. Безробіття 2001 року дорівнювало 8 % працездатного населення (92-ге місце у світі); Рівень безробіття в столиці держави, Бангі, дорівнює 23 % працездатного населення[1]. КриміналТоргівля людьмиЗгідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Центральноафриканської Республіки не докладає зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, законодавство не відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s), країна знаходиться у списку третього рівня[6][7].
Гендерний станСтатеве співвідношення (оцінка 2015 року):
Демографічні дослідження
Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:
ПереписиДив. такожПримітки
ЛітератураУкраїнською
Російською
ПосиланняВікісховище має мультимедійні дані за темою: Населення Центральноафриканської Республіки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia