Населення Данії
Населення Данії. Чисельність населення країни 2015 року становила 5,581 млн осіб (116-те місце у світі)[1]. Чисельність данців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 10,27 ‰ (191-ше місце у світі), смертність — 10,25 ‰ (38-ме місце у світі), природний приріст — 0,00 % (194-те місце у світі) Природний рухВідтворенняНароджуваність у Данії, станом на 2015 рік, дорівнює 10,27 ‰ (191-ше місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,73 дитини на одну жінку (168-ме місце у світі)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 29,1 року (оцінка на 2012 рік)[1]. Смертність у Данії 2015 року становила 10,25 ‰ (38-ме місце у світі)[1]. Природний приріст населення в країні 2015 року становив 0,22 % (182-ге місце у світі)[1]. Вікова структура![]() Середній вік населення Данії становить 42 роки (30-те місце у світі): для чоловіків — 41,1, для жінок — 43 роки[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 79,25 року (47-ме місце у світі), для чоловіків — 76,82 року, для жінок — 81,81 року[1]. Вікова структура населення Данії, станом на 2015 рік, виглядає таким чином:
Шлюбність — розлучуваністьКоефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 5,6; коефіцієнт розлучуваності — 2,6; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 46 (дані за 2010 рік)[2]. Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 34,4 року, жінки — 31,9 року, загалом — 33,2 року (дані за 2014 рік)[3]. РозселенняГустота населення країни 2015 року становила 133,6 особи/км² (89-те місце у світі)[1]. Розміщення населення країни тяжіє до морського узбережжя проток Північного і Балтійського морів, найбільша густота на островах (Копенгаген). УрбанізаціяДанія надзвичайно урбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 87,7 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 0,6 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1]. Головні міста держави: Копенгаген (столиця) — 1,268 млн осіб (дані за 2015 рік)[1].
МіграціїРічний рівень імміграції 2015 року становив 2,2 ‰ (49-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими. Біженці й вимушені переселенціСтаном на 2015 рік, в країні постійно перебуває 12,9 тис. біженців з Сирії. У країні перебуває 6,58 тис. осіб без громадянства[1]. Данія є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[4]. Расово-етнічний складГоловні етноси країни: скандинави, гренландські інуїти, фарерці, німці, турки, перси, сомалійці. Українська діаспораМовиОфіційна мова[5]: данська. Інші поширені мови: фарерська, гренландська, німецька, англійська (використовується як друга мова в країні). Данія, як член Ради Європи, 5 листопада 1992 року підписала і ратифікувала 8 вересня 2000 року Європейську хартію регіональних мов (вступила в дію 1 січня 2001 року). Регіональною мовою у Південній Ютландії визнана німецька[6]. РелігіїГоловні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: лютеранство (державна релігія) — 80 %, іслам — 4 %, інші (римо-католицтво, Свідки Єгови, сербське православ'я, юдаїзм, баптизм, буддизм) — 16 % (станом на 2012 рік)[1]. ОсвітаРівень письменності 2015 року становив 99 % дорослого населення (віком від 15 років): 99 % — серед чоловіків, 99 % — серед жінок. Державні витрати на освіту становлять 8,5 % ВВП країни, станом на 2011 рік (8-ме місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 19 років, для хлопців — до 18 років, для дівчат — до 20 років (станом на 2014 рік). Середня і професійнаВищаОхорона здоров'яЗабезпеченість лікарями в країні на рівні 3,49 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2010 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 3,5 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2010 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 10,8 % ВВП країни (14-те місце у світі)[1]. Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 4,05 ‰ (191-ше місце у світі); хлопчиків — 4,12 ‰, дівчаток — 3,97 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 6 випадків на 100 тис. народжень (48-ме місце у світі)[1]. Данія входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO). Захворювання2014 року було зареєстровано 6,0 тис. хворих на СНІД (108-ме місце у світі), це 0,16 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (102-ге місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила приблизно 100 осіб (123-тє місце у світі)[1]. Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 21 % (107-ме місце у світі)[1]. СанітаріяДоступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 100 % населення в містах і 100 % в сільській місцевості; загалом 100 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 99,6 %, в сільській місцевості — 99,6 %, загалом по країні — 99,6 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2009 рік, дорівнює 0,66 км³ на рік, або 118,4 тонни на одного мешканця на рік: з яких 58 % припадає на побутові, 5 % — на промислові, 36 % — на сільськогосподарські потреби[1]. Соціально-економічне становищеСпіввідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15-64 роки) загалом становить 55,9 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 26,3 %; частка осіб похилого віку — 29,6 %, або 3,4 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2011 року перебувало 13,4 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні виглядає таким чином: нижній дециль — 1,9 %, верхній дециль — 28,7 % (станом на 2007 рік)[1]. Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 5,377 млн унікальних інтернет-користувачів (62-ге місце у світі), що становило 96,3 % загальної кількості населення країни[1]. Трудові ресурсиЗагальні трудові ресурси 2015 року становили 2,774 млн осіб (107-ме місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 2,6 %; промисловість і будівництво — 20,3 %; сфера послуг — 77,1 % (станом на 2011 рік)[1]. Безробіття 2015 року дорівнювало 4,7 % працездатного населення, 2014 року — 4,9 % (46-те місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 12,6 %, серед юнаків — 13,7 %, серед дівчат — 11,5 % (84-те місце у світі)[1]. КриміналНаркотики![]() Торгівля людьмиЗгідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Данії докладає усіх можливих зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, законодавство відповідає усім вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s), держава знаходиться у списку першого рівня[7][8].
Гендерний станСтатеве співвідношення (оцінка 2015 року):
Демографічні дослідження
Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:
ПереписиДив. такожПримітки
ЛітератураУкраїнською
Російською
ПосиланняВікісховище має мультимедійні дані за темою: Населення Данії
|
Portal di Ensiklopedia Dunia