Населення Ізраїлю

Населення Ізраїлю
Ріст чисельності населення країни
Чисельність	8,049 млн осіб
Густота	372,6 особи/км²
Коефіцієнт міграції	2,24 ‰
Природний рух
Природний приріст	▲1,56 %
Народжуваність	18,48 ‰
Фертильність	2,68 дітей на 1 жінку
Смертність	5,15 ‰
Смертність немовлят	3,55 ‰
Вікова структура
• до 14 років	27,95 %
• 15–64 років	61,2 %
• старіші за 65 років	10,85 %
Середня тривалість життя	82,27 року
• чоловіків	80,43 року
• жінок	84,21 року
Статева структура
загалом	1,01 чол./жін.
при народженні	1,05 чол./жін.
до 15 років	1,05 чол./жін.
15–64 років	1,05 чол./жін.
після 65 років	0,81 чол./жін.
Етнічні групи
Нація	ізраїльтяни
Найбільший етнос	євреї
Нацменшини	араби
Мови
Офіційна	іврит
Також у побуті	арабська, англійська

Населення Ізраїлю. Чисельність населення країни 2015 року становила 8,05 млн осіб (99-те місце у світі), включно з поселенцями на Голанських висотах (2 тис.) і Східному Єрусалимі (210 тис.), що були окуповані Ізраїлем 1967 року^[1]. Чисельність ізраїльтян стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 18,48 ‰ (96-те місце у світі), смертність — 5,15 ‰ (183-тє місце у світі), природний приріст — 1,56 % (78-ме місце у світі) .

Народжуваність у Ізраїлі, станом на 2015 рік, дорівнює 18,48 ‰ (96-те місце у світі)^[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 2,68 дитини на одну жінку (72-ге місце у світі)^[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 27,3 року (оцінка на 2011 рік)^[1].

Смертність у Ізраїлі 2015 року становила 5,15 ‰ (183-тє місце у світі)^[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 1,56 % (78-ме місце у світі)^[1]. За 2011 рік населення Ізраїлю зросло на 1,8 %. Приріст населення вище середнього спостерігався в Єрусалимському (2,5 %) та Центральному округах (2,1 %), в той час як в Тель-Авівському окрузі приріст мінімальний — 0,8 %.

Середній вік населення Ізраїлю становить 29,7 року (115-те місце у світі): для чоловіків — 29,1, для жінок — 30,4 року^[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 82,27 року (11-те місце у світі), для чоловіків — 80,43 року, для жінок — 84,21 року^[1].

Вікова структура населення Ізраїлю, станом на 2015 рік, має такий вигляд:

• діти віком до 14 років — 27,95 % (1 151 247 чоловіків, 1 098 631 жінки);
• молодь віком 15—24 роки — 15,5 % (637 758 чоловіків, 609 597 жінок);
• дорослі віком 25—54 роки — 37,13 % (1 528 271 чоловік, 1 460 771 жінки);
• особи передпохилого віку (55—64 роки) — 8,57 % (336 662 чоловіка, 353 351 жінки);
• особи похилого віку (65 років і старіші) — 10,85 % (389 401 чоловік, 483 621 жінки)^[1].

Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 6,5; коефіцієнт розлучуваності — 1,8; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 28 (дані за 2009 рік)^[2][3]. Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб, дорівнює 31,5 року, жінки — 28,4 року, загалом — 30 років (дані за 2010 рік)^[4].

Густота населення країни 2015 року становила 372,6 особи/км² (35-те місце у світі)^[1]. Найвища густота населення в Тель-Авівському окрузі — 7522 осіб/км², на другому місті Єрусалимський округ — 1484 осіб/км², на третьому — Центральний округ — 1464 особи/км², у Північному окрузі густота населення 292 осіб/км², у Південному — 79 осіб/км²; найменше — пустеля Неґев — 40 осіб/км² та окуповані Голанські висоти — 31 осіб/км². Єврейське населення домінує в містах центру країни та в південних районах, тоді як в Північній Галілеї вельми високий відсоток арабського населення.

Загалом в Ізраїлі 74 міста (за кількома винятками, такий статус отримують всі поселення з населенням понад 20 тис.), 14 з яких мають населення понад 100 тис. Решта території організована у 144 місцеві ради, що керують поселеннями з населенням понад 2 тис. осіб^[5][6] і 53 районні ради, що керують меншими поселеннями, але більшими територіями^[7][5]. Крім власне території Ізраїлю, 242 ізраїльських поселення розташовані на території Західного берега, 42 на Голанських висотах і 29 у Східному Єрусалимі^[1].

Ізраїль надзвичайно урбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 92,1 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 1,37 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)^[1]. Частка міст з населенням понад 100 тис. збільшилася з 10 в 1983 році до 14 в 2006 році.

Головні міста держави: Тель-Авів — Яффо — 3,608 млн осіб, Хайфа — 1,097 млн осіб, Єрусалим — (проголошена столиця) 839,0 тис. осіб (дані за 2015 рік)^[1]. Для статистичних цілей у країні виділяють 3 міські агломерації: Гуш-Дан (Тель-Авів), Хайфа і Беер-Шева — 531 тис. осіб^[8]. В якості агломерацій часто також виділяють Єрусалим^[9] і Назарет^[10].

п о р Найбільші міста Ізраїлю Оцінка 2017 року.
	№	Назва	Округ	Населення	№	Назва	Округ	Населення
Єрусалим Тель-Авів	1	Єрусалим	Єрусалимський	901 302	11	Рамат-Ган	Тель-Авівський	156 277	Хайфа Рішон-ле-Ціон
	2	Тель-Авів	Тель-Авівський	443 939	12	Реховот	Центральний	138 379
	3	Хайфа	Хайфський	281 087	13	Ашкелон	Південний	137 945
	4	Рішон-ле-Ціон	Центральний	249 860	14	Бат-Ям	Тель-Авівський	128 655
	5	Петах-Тіква	Центральний	240 357	15	Бейт-Шемеш	Єрусалимський	114 371
	6	Ашдод	Південний	222 883	16	Кфар-Сава	Центральний	100 039
	7	Нетанья	Центральний	214 101	17	Герцлія	Тель-Авівський	93 989
	8	Беер-Шева	Південний	207 551	18	Хадера	Хайфський	93 973
	9	Бней-Брак	Тель-Авівський	193 774	19	Модіїн-Маккабім-Реут	Центральний	91 328
	10	Холон	Тель-Авівський	192 624	20	Назарет	Північний	76 551

1948 року Тель-Авів було єдиним містом Ізраїлю з населенням понад 100 тис. осіб (248,5 тис. мешканців). За даними на 2011 рік, 91,4 % жителів Ізраїлю проживають у населених пунктах чисельністю понад 2 тис. осіб. 41 % (3,378 млн осіб) ізраїльтян живуть у містах з населенням понад 100 тис. осіб, 24,6 % — у 5 найбільших містах^[11]. 6 міст у Ізраїлі мають населення понад 200 тис. осіб: Єрусалим, Тель-Авів, Хайфа, Рішон ле-Ціон, Ашдод та Петах-Тіква. Загальна чисельність населення цих шести міст — 2 134 600 осіб (станом на 2011 рік)^[11].

У сільській місцевості в Ізраїлі живуть 671 тис. осіб (станом на 2011 рік) — 8,6 % всього населення. Багато типів сільських поселень країни унікальні для цієї країни, зокрема це мошав і кібуц^[12]. Станом на 2002 рік у країні нараховувалося 976 сільських поселень із загальним населенням 556 тис., з них 199 тис. населяли 409 мошавів, а 115 тис. — 268 кібуців. Цікаво, що 1948 року кібуцники становили 6 % населення новонародженого держави^[11].Спочатку обидва типи поселень були колективними та кооперативними поселеннями відповідно^[12], але з часом у міру росту добробуту ступень кооперації між мешканцями знизився, а в деяких з них кооперація зникла зовсім^[12]. Останні поселення відомі як мошавот, їх мешканці є одноосібними власниками землі. Решта поселень населені арабами, переважно осілими бедуїнами, а близько 40 % бедуїнів все ще кочують зі стадами овець та кіз.

Близько 325,5 тис. громадян Ізраїлю проживають в поселеннях в Юдеї і Самарії, Маале-Адумім в Юдеї, Аріель у Самарії^[13].

Річний рівень імміграції 2015 року становив 2,24 ‰ (46-те місце у світі)^[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими. Згідно зі статистикою 2010 року, робочі іммігранти прибували з таких країн: Таїланд — 24 % , Філіппіни — 18 % , колишній СРСР — 18 % , Індія — 10 % , Китай — 5 %, Непал — 5 %. На листопад 2011 року в Ізраїлі за приблизними оцінками проживали 250 тис. іммігрантів, які діляться на такі групи^[14]:

• 88,86 тис. робітників-іммігрантів, які прибули на законних підставах;
• 95 тис. осіб прибули в Ізраїль по візі й не покинули країну після її закінчення;
• 45 тис. нелегальних мігрантів з Еритреї, Судану та інших країн;
• 30 тис. палестинців з робочими візами.

Кількість репатріантів, які прибули до Ізраїлю 2014 року, становила 23,0 тис. осіб^[15]. З 2002 року, після падіння хвилі репатріантів з колишнього СРСР, рівень репатріації нагадує рівень 1980-х років — від 9 до 20 тис. в рік. З усіх репатріантів в 2011 році, 43 % прибули з колишнього СРСР — в основному з РФ (3678 людини) і України (2051 людини), 16 % прибули з Ефіопії і 14 % із США, найбільша кількість з яких оселилася в Єрусалимі. Медіанний вік репатріанта 2011 року — 29 років^[16].

Станом на 2015 рік, в країні постійно перебуває 31,7 тис. біженців з Еритреї, 6,33 тис. з Судану.

У країні мешкає 15 осіб без громадянства^[1].

Ізраїль є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)^[17].

Головні етноси країни: євреї — 75 % населення (з яких уродженцями власне Ізраїлю є 74,4 % населення, вихідцями з Європи, Америк і тихоокеанського регіону — 17,4 %, вихідці з Африки — 5,1 %, вихідці з Азії — 3,1 %), не євреї (переважно араби і друзи) — 25 % населення (оціночні дані за 2013 рік)^[1].

Розподіл арабського і єврейського населення по округах^[13]

Юдаїзм
Релігія Бог (імена • єдинобожжя) принципи міцва (10 • 613) галаха кашрут пророк месія ґіюр молитва ковчег менора тфілін мезуза філософія етика Кабала мінхаг синагога рабин атеїзм
Тексти Танах (Тора Невіїм Ктувім) Талмуд (Мішна Гемара) Рабіністична література (Мідраш Тосефта) Таргум Мішне Тора Арбаа Турім Шулхан арух Зоар
Етнолінгвістичні групи ашкеназі (литваки) сефарди італкі романіоти мізрахі кочин Бней-Ісраель фалаша дотичні групи  Бней-Анусім лемба караїми кримчаки самаритяни криптоюдеї аравійські євреї суботники
Громади Ізраїль Старий Ішув Ішув 12 племен діаспора Євреї Палестини Європа Австрія Албанія Бельгія Білорусь Болгарія Велика Британія Греція Данія Естонія Іспанія Італія Латвія Литва Молдова Нідерланди Німеччина Польща Португалія Росія Румунія Словаччина Угорщина Україна Франція Чехія Швеція Азія Азербайджан В'єтнам Вірменія Грузія Ємен Індія Індонезія Ірак Іран Китай Кіпр Ліван Сирія Туреччина Узбекистан Філіппіни Японія Африка Алжир Ефіопія Єгипет Зімбабве Лівія Марокко ПАР Туніс Намібія Північна Америка Гаїті Домініканська Республіка Канада Куба Мексика Пуерто-Рико Сальвадор США Ямайка Південна Америка Аргентина Болівія Бразилія Венесуела Гаяна Еквадор Колумбія Парагвай Перу Суринам Уругвай Чилі Австралія і Океанія Австралія Гуам Нова Зеландія Палау Фіджі
Конфесії Талмудичний юдаїзм ашкеназі (литваки) сефарди ортодокси ультра-ортодокси реформісти консерватори караїми гайманоти секуляристи реконструкціоністи хасиди оновленці гуманісти відносини з християнством індуїзмом ісламом
Культура міньян кидушин ніда брит-мила бар(бат)-міцва викуп первістка міква цдака єшива шлюб похорон музика кухня (хошет) гілоні шиддух зівід-хабад зірка Давида
Календар свята шабат Рош Гашана Йом-Кіпур Суккот Сімхат Тора Песах Шавуот Ханука Ту-бішват Пурим Лаг ба-Омер Девяте ава Йом га-Шоа
Мови Іврит (біблійний іврит) їдиш єврейсько-грецька єврейсько-іранська джуурі ладино бухорі кнааніт єврейсько-арамейська єврейсько-арабська
Історія Палестина хронологія лідери давня історія Юдейське царство Єрусалимський Храм Вавилонський полон Ассирійський полон Перська Юдея Хасмонеї Синедріон схизма фарисеї елліністичний юдаїзм Юдейські війни Візантійська імперія Середньовіччя Золота доба сабатианство хаскала емансипація антисемітизм антиюдаїзм переслідування Голокост Ізраїль Алія Баал-тешува арабо-ізраїльський конфлікт
Святі місця Земля Ізраїльська Єрусалим (в юдаїзмі історія Оливна гора Сіон Храмова гора Стіна плачу) Синай Печера Махпела Могила Рахелі Могила Йосипа Хеврон Цфат Тверія
Політика Політика Ізраїлю Агуда Бунд фемінізм ліві / праві сіонізм (загальний зелений соціалістичний нео релігійний ревізіонізм)
Категорія • портал • проєкт
п о р

Єврейське населення країни не є єдиним в культурному відношенні внаслідок того, що більше чверті євреїв є репатріантами в першому поколінні. В Ізраїлі прийнято розділяти населення на уродженців країни (цабарим, сабри) і репатріантів (олім), а також виділяти серед уродженців країни вихідців з різних громад. Найбільш значними є громади вихідців з СРСР, Марокко, Румунії та Польщі. У 2009 році вперше за 2000 років чисельність єврейського населення Ізраїлю перевищила чисельність євреїв в діаспорі^[18]. На 2011 рік, серед євреїв, які проживають в Ізраїлі, 4,254 млн (72,7 %) народилися в Ізраїлі (цабарим, сабри) і 1,6 млн (27,3 %) — репатріанти (олім)^[19][20].

Ізраїльські араби, чисельність яких становить 1 636 тис. (20,6 %) осіб, так само розділені на кілька етноконфесійних груп. До них належать: мусульмани (1,354 млн осіб, близько 82 %), в більшості — суніти; бедуїни (270 тис.), з яких 200 тис. проживають в Негеві і 70 тис. на півночі^[21]; араби-християни (125 тис.), які проживають на півночі країни, а також у містах Хайфа, Єрусалим і Яффа^[22].

Чисельність друзів 2011 року становила близько 130 тис. осіб. Основні поселення лежать у Галілеї, на горі Кармель і на Голанських висотах (близько 20 тис.). У Старому місті Єрусалиму є вірменський історичний квартал. Вірмени також проживають у місті Яффі в сусідстві з арабами-християнами і арабами-мусульманами.

Офіційна мова^[23]: іврит. Інші поширені мови: арабська — серед арабської етнічної меншини, англійська — найбільш вживана іноземна мова.

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: юдаїзм — 75 %, іслам — 17,5 %, християнство — 2 %, друзи — 1,6 %, інші — 3,9 % (станом на 2013 рік)^[1].

Рівень письменності 2015 року становив 97,8 % дорослого населення (віком від 15 років): 98,7 % — серед чоловіків, 96,8 % — серед жінок^[1]. Державні витрати на освіту становлять 5,9 % ВВП країни, станом на 2013 рік (57-ме місце у світі)^[1]. Середня тривалість освіти становить 16 років, для хлопців — до 16 років, для дівчат — до 16 років (станом на 2014 рік).

Забезпеченість лікарями у країні на рівні 3,34 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)^[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 3,3 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)^[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 7,8 % ВВП країни (68-ме місце у світі)^[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 3,55 ‰ (204-те місце у світі); хлопчиків — 3,51 ‰, дівчаток — 3,58 ‰^[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 5 випадків на 100 тис. народжень (168-ме місце у світі)^[1].

Ізраїль входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15—49 років відсутні^[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні^[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 25,8 % (49-те місце у світі)^[1].

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 100 % населення в містах і 100 % в сільській місцевості; загалом 100 % населення країни^[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 100 %, в сільській місцевості — 100 %, загалом по країні — 100 % (станом на 2015 рік)^[1]. Споживання прісної води, станом на 2009 рік, дорівнює 1,95 км³ на рік, або 282,4 тонни на одного мешканця на рік: з яких 39 % припадає на побутові, 6 % — на промислові, 55 % — на сільськогосподарські потреби^[1].

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 64,1 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 45,7 %; частка осіб похилого віку — 18,4 %, або 5,4 потенційно працездатних на 1 пенсіонера^[1]. Загалом ці показники характеризують рівень потреби державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності (7,30 долари США на особу на добу) 2014 року перебувало 22 % населення країни^[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні має такий вигляд: нижній дециль — 1,7 %, верхній дециль — 31,3 % (станом на 2010 рік)^[1].

Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж^[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 6,35 млн унікальних інтернет-користувачів (58-ме місце у світі), що становило 78,9 % загальної кількості населення країни^[1].

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 3,86 млн осіб (94-те місце у світі)^[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 1,1 %; промисловість і будівництво — 17,3 %; сфера послуг — 81,6 % (станом на 2015 рік)^[1]. Безробіття 2015 року дорівнювало 5,6 % працездатного населення, 2014 року — 5,9 % (62-ге місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 10,6 %, серед юнаків — 10,1 %, серед дівчат — 11,1 % (90-те місце у світі)^[1].

У країні відбувається зростання споживання екстазі, кокаїну, героїну (Ліван, Йорданія); центр з відмивання грошей^[1].

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Ізраїлю докладає усіх можливих зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, законодавство відповідає усім вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s), держава перебуває у списку першого рівня^[24][25].

• 
  Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
• 
  Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

• при народженні — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці до 14 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці 15—24 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці 25—54 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці 55—64 років — 0,95 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці за 64 роки — 0,81 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• загалом — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої^[1].

Демографічні показники у країні реєструються з моменту створення держави Ізраїль 1948 року Центральним статистичним управлінням Ізраїлю.

Згідно зі статистичними даними першого перепису населення, проведеного в Ізраїлі 1948 року, загальна чисельність населення країни на той час становила 872,7 тис. осіб, з яких 716,7 тис. євреїв (82,12 % населення), 156 тис. арабів (17,88 %).

• Населення Землі
• Населення Азії

• Атлас. 10—11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
• Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
• Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
• Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
• Головченко В. І., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
• Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
• Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
• Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
• Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
• Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
• Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
• Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
• Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
• Ігнатьєв П. М. Країнознавство: Країни Азії. — Ч. : Книги-XXI, 2004. — 383 с. — ISBN 966-8029-53-4.
• Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
• Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
• Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
• Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
• Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.

• (англ.) Herzog, Hanna (1999). Gendering Politics: Women in Israel. University of Michigan Press. с. 22.
• (англ.) Mahler, Gregory S. (2004). Politics and Government in Israel: The Maturation of a Modern State. Rowman & Littlefield. с. 229.
• (англ.) Troen, Selwyn Ilan; Noah Lucas. Israel: The First Decade of Independence. SUNY Press. с. 496.

• (рос.) Израиль // Демографический энциклопедический словарь / главн. ред. Валентей Д. И. — М. : Советская энциклопедия, 1985. — 608 с.
• (рос.) Израиль // Страны и народы. Зарубежная Азия. Общий обзор. Юго-Западная Азия / Редкол. : Н. И. Прошин (отв. ред.), И. А. Дементьев и др. — М. : «Мысль», 1979. — 381 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
• (рос.) Атлас народов мира / Отв. ред. С. И. Брук и В. С. Апенченко. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с. — 20 тис. прим.
• (рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
• (рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — ISBN 5-691-00047-0.
• (рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Населення Ізраїлю

• Israel : [англ.] : [арх. 22 квітня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 5 June. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
• World Population Prospects : [англ.] // United Nation. Department of Economic and Social Affairs. — демографічні показники населення світу.
• Demographic and Health Surveys : [англ.] // U.S. Agency for International Development. — репрезентативні дані про стан здоров'я і населення в країнах, що розвиваються.
• At a glance: Israel. Statistics and Monitoring : [англ.] // UNICEF. — статистичні дані про стан і становище дітей в Ізраїлі.
• Global Health Observatory : [англ.] // World Health Organization (WHO). — медико-статистичні показники Ізраїлю.
• Israel. World Bank Open Data : [англ.] // The World Bank. — статистично-економічні показники Ізраїлю від Світового банку.
• Israel. Country Profile : [англ.] // International Labor Organization. — економіко-статистичні показники Ізраїлю від Міжнародної організації праці.
• United Nations Development Programme : [англ.] // UNDP. — сторінка локального відділення Програми розвитку ООН.
• United Nations Economic Commission for Europe (UNECE) : [англ.]. — Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН).
• World Population Estimates : [англ.] // U.S. Census Bureau. — оцінки населення світу.