Населення Чорногорії

Населення Чорногорії
Населення Чорногорії
Чисельність	647,1 тис. осіб осіб
Густота	46,5 особи/км²
Природний рух
Природний приріст	▼-0,42 %
Народжуваність	10,42 ‰
Смертність	9,43 ‰
Вікова структура
• до 14 років	15,18 %
• 15–64 років	70,41 %
• старіші за 65 років	14,41 %
Статева структура
загалом	0,99 чол./жін.
при народженні	1,06 чол./жін.
до 15 років	0,96 чол./жін.
15–64 років	1,17 чол./жін.
після 65 років	0,66 чол./жін.
Етнічні групи
Нація	чорногорці
Найбільший етнос	чорногорці
Нацменшини	серби, бошняки, албанці
Мови
Офіційна	сербська, чорногорська
Також у побуті	боснійська, албанська, сербохорватська

Населення Чорногорії. Чисельність населення країни 2015 року становила 647,1 тис. осіб (168-ме місце у світі)^[1]. Чисельність чорногорців стабільно зменшується, народжуваність 2015 року становила 10,42 ‰ (188-ме місце у світі), смертність — 9,43 ‰ (57-ме місце у світі), природний приріст — -0,42 % (221-ше місце у світі) .

Природний рух

Відтворення

Народжуваність в Чорногорії, станом на 2015 рік, дорівнює 10,42 ‰ (188-ме місце у світі)^[1]. Рівень застосування контрацепції 39,4 % (станом на 2005 рік)^[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 26,3 року (оцінка на 2010 рік)^[1].

Смертність в Чорногорії 2015 року становила 9,43 ‰ (57-ме місце у світі)^[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року був негативним і становив -0,42 % (депопуляція) (221-ше місце у світі)^[1].

Природний рух населення Чорногорії в 1947—2012 роках^[2]

Рік	Чисельність населення (тис. осіб)	Живих народжень	Смертей	Природний приріст	Народжуваність (‰)	Смертність (‰)	Природний приріст (‰)	Фертильність
1947	372	10 800	4 300	6 500	29,0	11,6	17,5
1948	380	11 600	4 600	7 000	30,5	12,1	18,4	4,41
1949	389	12 600	4 700	7 900	32,4	12,1	20,3	4,63
1950	397	11 904	3 682	8 222	30,0	9,3	20,7	4,33
1951	407	12 898	4 416	8 482	31,7	10,9	20,8	4,70
1952	415	13 308	3 859	9 449	32,1	9,3	22,8	4,54
1953	422	13 880	4 775	9 105	32,9	11,3	21,6	4,57
1954	428	14 428	3 862	10 566	33,7	9,0	24,7	4,55
1955	435	13 550	3 935	9 615	31,1	9,0	22,1	4,11
1956	441	13 654	3 871	9 783	31,0	8,8	22,2	4,00
1957	447	13 751	4 172	9 579	30,8	9,3	21,4	3,93
1958	453	13 684	3 537	10 147	30,2	7,8	22,4	3,80
1959	460	12 614	3 469	9 145	27,4	7,5	19,9	3,43
1960	467	13 127	3 583	9 544	28,1	7,7	20,4	3,51
1961	474	12 994	3 335	9 659	27,4	7,0	20,4	3,46
1962	481	13 006	3 747	9 259	27,0	7,8	19,2	3,43
1963	487	12 982	3 454	9 528	26,7	7,1	19,6	3,32
1964	493	12 599	3 550	9 049	25,6	7,2	18,4	3,28
1965	499	12 333	3 431	8 902	24,7	6,9	17,8	3,20
1966	505	12 209	3 199	9 010	24,2	6,3	17,8	3,13
1967	510	11 486	3 385	8 101	22,5	6,6	15,9	2,92
1968	515	11 027	3 429	7 598	21,4	6,7	14,8	2,79
1969	520	11 259	3 325	7 934	21,7	6,4	15,3	2,84
1970	525	10 636	3 516	7 120	20,3	6,7	13,6	2,64
1971	531	10 866	3 264	7 602	20,5	6,1	14,3	2,69
1972	539	10 938	3 512	7 426	20,3	6,5	13,8	2,62
1973	546	10 665	3 304	7 361	19,5	6,1	13,5	2,50
1974	554	10 551	3 199	7 352	19,0	5,8	13,3	2,41
1975	561	10 557	3 279	7 278	18,8	5,8	13,0	2,32
1976	568	10 711	3 465	7 246	18,9	6,1	12,8	2,31
1977	575	10 738	3 559	7 179	18,7	6,2	12,5	2,25
1978	582	10 584	3 660	6 924	18,2	6,3	11,9	2,17
1979	585	10 365	3 826	6 539	17,7	6,5	11,2	2,09
1980	583	10 542	3 703	6 839	18,1	6,4	11,7	2,15
1981	586	10 335	3 680	6 655	17,6	6,3	11,4	2,16
1982	593	10 579	3 618	6 961	17,8	6,1	11,7	2,23
1983	599	10 657	4 194	6 463	17,8	7,0	10,8	2,15
1984	606	10 521	3 915	6 606	17,4	6,5	10,9	2,09
1985	613	10 724	3 926	6 798	17,5	6,4	11,1	2,11
1986	619	10 455	3 922	6 533	16,9	6,3	10,6	2,03
1987	626	10 567	3 990	6 577	16,9	6,4	10,5	2,03
1988	632	10 190	3 661	6 529	16,1	5,8	10,3	1,95
1989	638	9 634	3 833	5 801	15,1	6,0	9,1	1,84
1990	644	9 257	3 519	5 738	14,4	5,5	8,9	1,82
1991	592	9 606	3 970	5 636	16,2	6,7	9,5	2,06
1992	594	9 524	4 393	5 131	16,0	7,4	8,6	2,10
1993	596	8 922	4 471	4 451	15,0	7,5	7,5	1,97
1994	599	8 887	4 660	4 227	14,8	7,8	7,1	1,95
1995	601	9 492	4 931	4 561	15,8	8,2	7,6	2,05
1996	603	9 094	4 982	4 112	15,1	8,3	6,8	1,90
1997	606	8 758	5 153	3 605	14,5	8,5	5,9	1,76
1998	608	9 211	5 312	3 899	15,1	8,7	6,4	1,87
1999	610	8 828	5 393	3 435	14,5	8,8	5,6	1,78
2000	613	9 184	5 412	3 772	15,0	8,8	6,2	1,85
2001	615	8 839	5 431	3 408	14,4	8,8	5,5	1,79
2002	617	8 499	5 513	2 986	13,8	8,9	4,8	1,91
2003	618	8 344	5 704	2 640	13,5	9,2	4,3	1,84
2004	621	7 849	5 707	2 142	12,6	9,2	3,5	1,71
2005	624	7 352	5 839	1 513	11,8	9,4	2,4	1,60
2006	624	7 531	5 968	1 563	12,1	9,6	2,5	1,64
2007	626	7 834	5 979	1 855	12,5	9,5	3,0	1,69
2008	629	8 258	5 708	2 550	13,1	9,1	4,1	1,80
2009	632	8 642	5 862	2 780	13,7	9,3	4,4	1,85
2010	619	7 418	5 633	1 785	12,0	9,1	2,9	1,66
2011	621	7 215	5 847	1 368	11,6	9,4	2,2	1,65
2012	621	7 459	5 922	1 537	12,0	9,5	2,5

Вікова структура

Середній вік населення Чорногорії становить 40,2 року (48-ме місце у світі): для чоловіків — 39,3, для жінок — 41,3 року^[1].

Вікова структура населення Чорногорії, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

діти віком до 14 років — 15,18 % (48 138 чоловіків, 50 095 жінок);
молодь віком 15—24 роки — 10,27 % (30 681 чоловік, 35 776 жінок);
дорослі віком 25—54 роки — 47,02 % (164 104 чоловіка, 140 141 жінки);
особи передпохилого віку (55—64 роки) — 13,12 % (42 354 чоловіка, 42 541 жінки);
особи похилого віку (65 років і старіші) — 14,41 % (37 040 чоловіків, 56 201 жінка)^[1].

Динаміка вікової структури населення Чорногорії

Рік перепису	до 15 років	15—64 років	> 65 років
1921	37,7 %	56,3 %	6,0 %
1931	36,5 %	57,2 %	6,3 %
1948	38,3 %	54,4 %	7,4 %
1953	35,5 %	57,1 %	7,4 %
1961	36,4 %	56,5 %	7,1 %
1971	31,9 %	60,4 %	7,6 %
1981	27,5 %	64,3 %	8,2 %
1991	25,3 %	66,5 %	8,2 %
2003	20,6 %	67,5 %	12,0 %
2011	19,2 %	68,1 %	12,8 %

Шлюбність — розлучуваність

Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 5,7; коефіцієнт розлучуваності — 0,8; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 14 (дані за 2011 рік)^[3]^[4]. Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 32,7 року, жінки — 28,6 року, загалом — 30,7 року (дані за 2014 рік)^[5].

Розселення

Густота населення країни 2015 року становила 46,5 особи/км² (166-те місце у світі)^[1]. Найбільш густонаселені південь і південний захід країни, що виходять до Адріатичного моря; найменш населена частина країни — гірський крайній схід.

Динаміка густоти населення Чорногорії

Рік перепису	Чисельність	Густота населення (осіб/км²)
1921	311 341	22,5
1931	360 044	26,1
1948	377 189	27,3
1953	419 873	30,4
1961	471 894	34,2
1971	529 604	38,3
1981	584 310	42,3
1991	615 035	44,5
2003	620 145	44,9
2011	620 029	44,9

Урбанізація

Докладніше: Міста Чорногорії

Чорногорія високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 64 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 0,34 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)^[1].

Головні міста держави: Подгориця (столиця) — 165,0 тис. осіб (дані за 2014 рік)^[1].

Міграції

Біженці й вимушені переселенці

У країні мешкає 3,26 осіб без громадянства^[1].

Чорногорія є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)^[6].

Расово-етнічний склад

Етнічний склад (2011 рік)^[1]
Етнос:			Відсоток:
чорногорці			45.0%
серби			28.7%
бошняки			12.0%
албанці			4.9%
цигани			1.0%
хорвати			1.0%
інші			7.5%

Докладніше: Народи Чорногорії

Головні етноси країни: чорногорці — 45 %, серби — 28,7 %, бошняки — 8,7 %, албанці — 4,9 %, мусульмани — 3,3 %, цигани — 1 %, хорвати — 1 %, інші — 7,5 % населення (оціночні дані за 2011 рік)^[1]. Переважна більшість (понад 90 %) населення Чорногорії слов'янського походження. Слов'янське населення Чорногорії використовує велику різноманітність етнічних ідентичностей, щоб описати свою етнічну приналежність. Протягом перших десятиліть після Другої світової війни більшість слов'янських народів ідентифікували себе як чорногорці, з менш ніж 2 % сербів і менше 2 % хорватів в 1948 році. Протягом останніх десятиліть існування Югославії до 5 % населення оголосили себе югославами. Під час і після югославських воєн, етнічна ідентичність сербів (і взагалі політичний вплив Сербії) став все більш і більш важливим в Чорногорії і в перепису 2003 року майже третина населення ідентифікували себе як сербів. Серби живуть в основному уздовж кордонів з Боснією і Сербією, в той час як чорногорці живуть в центрі країни. Слов'янське населення в більшості православні християни, але є також велика мусульманська меншина, як в Боснії і Герцеговині. Хоча більшість слов'янських мусульман спочатку також ідентифікували себе як чорногорці, поступово з плином часу все більше і більше слов'яни-мусульмани почали використовувати мусульманина як етнічної ідентичності, а не тільки релігійної ідентичності. Після югославських воєн становище змінилося знову і при переписах 2003 і 2011 років найбільш слов'ян-мусульман оголосили себе боснійцями, тому що вони мають стосунки з боснійцями в Боснії і Герцеговині та в основному живуть на північному сході Чорногорії.

Етнічна мапа Чорногорії, 1981 рік (англ.) (серб.)
Етнічна мапа Чорногорії, 2003 рік
Етнічна мапа Чорногорії, 2011 рік

Чисельність основних етносів Чорногорії за общинами^[7]

Община	Усього	чорногорці	%	серби	%	бошняки	%	албанці	%	слов'яни-мусульмани	%	роми	%	хорвати	%	інші	%	не вказали	%
Чорногорія	620029	278865	45,0 %	178110	28,7 %	53605	8,6 %	30439	4,9 %	20537	3,3 %	6251	1,0 %	6021	1,0 %	16031	2,6 %	30170	4,9 %
Андрієвиця	5071	1646	32,5 %	3137	61,9 %	0	0,0 %	1	0,0 %	7	0,1 %	0	0,0 %	2	0,0 %	83	1,6 %	195	3,8 %
Бар	42048	19553	46,5 %	10656	25,3 %	2153	5,1 %	2515	6,0 %	3236	7,7 %	203	0,5 %	254	0,6 %	1381	3,3 %	2097	5,0 %
Беране	33970	8838	26,0 %	14592	43,0 %	6021	17,7 %	70	0,2 %	1957	5,8 %	531	1,6 %	42	0,1 %	669	2,0 %	1250	3,7 %
Бієло-Полє	46051	8808	19,1 %	16562	36,0 %	12592	27,3 %	57	0,1 %	5985	13,0 %	334	0,7 %	41	0,1 %	720	1,6 %	952	2,1 %
Будва	19218	9262	48,2 %	7247	37,7 %	82	0,4 %	100	0,5 %	113	0,6 %	33	0,2 %	167	0,9 %	1064	5,5 %	1150	6,0 %
Даниловград	18472	11857	64,2 %	5001	27,1 %	16	0,1 %	81	0,4 %	38	0,2 %	28	0,2 %	55	0,3 %	362	2,0 %	1034	5,6 %
Жабляк	3569	1800	50,4 %	1474	41,3 %	0	0,0 %	0	0,0 %	4	0,1 %	0	0,0 %	2	0,1 %	74	2,1 %	215	6,0 %
Колашин	8380	4812	57,4 %	2996	35,8 %	0	0,0 %	0	0,0 %	18	0,2 %	0	0,0 %	7	0,1 %	224	2,7 %	323	3,9 %
Котор	22601	11047	48,9 %	6910	30,6 %	29	0,1 %	102	0,5 %	64	0,3 %	74	0,3 %	1553	6,9 %	876	3,9 %	1946	8,6 %
Мойковац	8622	5097	59,1 %	3058	35,5 %	8	0,1 %	0	0,0 %	4	0,0 %	16	0,2 %	2	0,0 %	107	1,2 %	330	3,8 %
Никшич	72443	46149	63,7 %	18334	25,3 %	194	0,3 %	73	0,1 %	421	0,6 %	483	0,7 %	149	0,2 %	1794	2,5 %	4846	6,7 %
Плав	13108	822	6,3 %	2098	16,0 %	6803	51,9 %	2475	18,9 %	727	5,5 %	0	0,0 %	5	0,0 %	71	0,5 %	107	0,8 %
Плужине	3246	902	27,8 %	2131	65,7 %	0	0,0 %	0	0,0 %	0	0,0 %	0	0,0 %	2	0,1 %	10	0,3 %	201	6,2 %
Плєвля	30786	7494	24,3 %	17569	57,1 %	2128	6,9 %	17	0,1 %	1739	5,6 %	12	0,0 %	16	0,1 %	363	1,2 %	1448	4,7 %
Подгориця	185937	106642	57,4 %	43248	23,3 %	3687	2,0 %	9538	5,1 %	4122	2,2 %	3988	2,1 %	664	0,4 %	5156	2,8 %	8892	4,8 %
Рожає	22964	401	1,7 %	822	3,6 %	19269	83,9 %	1158	5,0 %	1044	4,5 %	0	0,0 %	6	0,0 %	192	0,8 %	72	0,3 %
Тиват	14031	4666	33,3 %	4435	31,6 %	96	0,7 %	97	0,7 %	114	0,8 %	35	0,2 %	2304	16,4 %	1009	7,2 %	1275	9,1 %
Ульцинь	19921	2478	12,4 %	1145	5,7 %	449	2,3 %	14076	70,7 %	770	3,9 %	159	0,8 %	45	0,2 %	374	1,9 %	425	2,1 %
Херцег-Новий	30864	10395	33,7 %	15090	48,9 %	74	0,2 %	41	0,1 %	160	0,5 %	258	0,8 %	662	2,1 %	1276	4,1 %	2908	9,4 %
Цетинє	16657	15082	90,5 %	727	4,4 %	4	0,0 %	38	0,2 %	12	0,1 %	97	0,6 %	42	0,3 %	198	1,2 %	457	2,7 %
Шавник	2070	1114	53,8 %	878	42,4 %	0	0,0 %	0	0,0 %	2	0,1 %	0	0,0 %	1	0,0 %	28	1,4 %	47	2,3 %

Розселення чорногорців, згідно з переписом 2011 року (англ.) (серб.)
Розселення сербів, 2011 рік
Розселення бошняків, 2011 рік
Розселення албанців, 2011 рік
Розселення слов’ян-мусульман, 2011 рік

Динаміка етнічної картини Чорногорії згідно з офіційними переписами


Етнічна група	Перепис 1948 року		Перепис 1953 року		Перепис 1961 року		Перепис 1971 року		Перепис 1981 року		Перепис 1991 року		Перепис 2003 року		Перепис 2011 року
Етнічна група	Чисельність	%	Чисельність	%	Чисельність	%	Чисельність	%	Чисельність	%	Чисельність	%	Чисельність	%	Чисельність	%
Чорногорці	342009	90,7	363686	86,6	383988	81,4	355632	67,2	400488	68,5	380647	61,9	267669	43,2	278865	45,0
Серби	6707	1,8	13864	3,3	14087	3,0	39512	7,5	19407	3,3	57453	9,3	198414	32,0	178110	28,7
Хорвати	6808	1,8	9814	2,3	10664	2,3	9192	1,7	6904	1,2	6244	1,0	6811	1,1	6021	0,9
Югослави					1559	0,3	10943	2,1	31243	5,3	26159	4,3	1860	0,3	1154	0,2
Мусульмани	387	0,1	6424	1,5	30665	6,5	70236	13,3	78080	13,4	89614	14,6	24625	4,0	20537	3,3
Боснійці	387	0,1	6424	1,5	30665	6,5	70236	13,3	78080	13,4	89614	14,6	48184	7,8	53605	8,6
Албанці	19425	5,1	23460	5,6	25803	5,5	35671	6,7	37735	6,5	40415	6,6	31163	5,0	30439	4,9
Цигани	162	0,0	230	0,1	183	0,0	396	0,1	1471	0,3	3282	0,5	2601	0,4	5251	0,8
Македонці	133	0,0	362	0,1	593	0,1	723	0,1	875	0,1	1072	0,2	819	0,1	900	0,1
Інші	1558	0,4	2033	0,5	4352	0,9	7299	1,4	8107	1,4	10149	1,7	37999²	6,1	30547⁴	4,9
Загальна	377189		419873		471894		529604		584310		615035		620145³		620029
¹Джерело: Статистичне управління Чорногорії. [Архівовано 6 квітня 2020 у Wayback Machine.] ² У тому числі 415 словенців (0,07 %), 362 угорців (0,06 %), 240 росіян (0,03 %), 225 циган (0,04 %), 127 італійців (0,02 %), 118 німців (0,02 %), інші (2180 0,31 %), немає відповіді 26906 (4,34 %), регіональної приналежності 1258 (0,2 %), невідомі 6168 (0,99 %) ³ Загальна чисельність населення, в тому числі діаспора 672 656 осіб (чорногорці — 273,3 тис. (40,64 %), серби — 201,89 тис. (30,01 %), боснійці — 63,27 тис. (9,41 %), албанці — 47,68 тис. (7,09 %), мусульмани — 28,71 тис. (4,27 %), хорвати — 7,06 тис. (1,05 %). ⁴ Включно з: 354 словенців (0,05 %), 337 угорців (0,05 %), 946 росіян (0,15 %), 2054 циган (0,33 %), 135 італійців (0,02 %), 131 німців (0,02 %), 197 горанців (0,03 %), 194 турків (0,03 %), інші (8090 1,30 %), регіональна приналежність 1202 (0,2 %), невідомі 30170 (4,8 %)

Українська діаспора

Докладніше: Українці Чорногорії

Мови

Мови Чорногорії (2012 рік)^[1]
Мова:			Відсоток:
сербська			42.9%
чорногорська			37%
боснійська			5.3%
албанська			5.3%
сербохорватська			2%
інші			3.5%

Докладніше: Мови Чорногорії

Офіційні мови^[8]: сербська — володіє 42,9 % населення країни, чорногорська — 37 %. Інші поширені мови: боснійська — 5,3 %, албанська — 5,3 %, сербохорватська — 2 %, інші мови — 3,5 % (дані на 2011 рік). Чорногорія, як член Ради Європи, 22 березня 2005 року підписала (в складі союзної держави Сербія і Чорногорія) і ратифікувала 15 лютого 2006 року Європейську хартію регіональних мов (набрала чинності 6 червня 2006 року). Регіональними мовами визнані: албанська, циганська^[9].

Етнолінгвістична картина в Чорногорії по громадах, згідно з переписом 2011 року (англ.) (серб.)
Поширення чорногорської мови, згідно з переписом 2011 року
Поширення сербської мови, 2011 рік
Поширення босняцької мови, 2011 рік
Поширення албанської мови, 2011 рік

Чисельність носіїв мови за общинами^[7]

Община	усього	сербська	%	чорногорська	%	боснійська	%	албанська	%	сербохорватська	%	циганська	%	хорватська	%	російська	%	інша	%	не вказали	%	усього
Чорногорія	595281	265895	44,67 %	229251	38,51 %	36739	6,17 %	32671	5,49 %	12559	2,1 %	5169	0,9 %	2791	0,5 %	1026	0,2 %	9180	1,5 %	24748	4,2 %	620029
Андрієвиця	4937	3903	79,06 %	973	19,71 %	1	0,02 %	5	0,10 %	30	0,6 %	0	0,0 %	1	0,0 %	1	0,0 %	23	0,5 %	134	2,7 %	5071
Бар	40556	16299	40,19 %	18217	44,92 %	981	2,42 %	2738	6,75 %	1010	2,5 %	197	0,5 %	151	0,4 %	271	0,7 %	692	1,7 %	1492	3,7 %	42048
Беране	33039	18625	56,37 %	9778	29,60 %	3289	9,95 %	245	0,74 %	216	0,7 %	526	1,6 %	17	0,1 %	9	0,0 %	334	1,0 %	931	2,8 %	33970
Бієло-Полє	45313	20717	45,72 %	16972	37,46 %	6378	14,08 %	48	0,11 %	433	1,0 %	301	0,7 %	10	0,0 %	9	0,0 %	445	1,0 %	738	1,6 %	46051
Будва	18383	9974	54,26 %	6684	36,36 %	79	0,43 %	244	1,33 %	519	2,8 %	29	0,2 %	84	0,5 %	243	1,3 %	527	2,9 %	835	4,5 %	19218
Даниловград	17714	8535	48,18 %	8141	45,96 %	15	0,08 %	78	0,44 %	531	3,0 %	15	0,1 %	27	0,2 %	27	0,2 %	345	1,9 %	758	4,3 %	18472
Жабляк	3434	2177	63,40 %	1156	33,66 %	0	0,00 %	0	0,00 %	60	1,7 %	0	0,0 %	1	0,0 %	0	0,0 %	40	1,2 %	135	3,9 %	3569
Колашин	8174	4881	59,71 %	3052	37,34 %	3	0,04 %	0	0,00 %	137	1,7 %	0	0,0 %	4	0,0 %	6	0,1 %	91	1,1 %	206	2,5 %	8380
Котор	21007	9575	45,58 %	8693	41,38 %	29	0,14 %	163	0,78 %	1168	5,6 %	31	0,1 %	686	3,3 %	63	0,3 %	599	2,9 %	1594	7,6 %	22601
Мойковац	8365	4779	57,13 %	3331	39,82 %	8	0,10 %	0	0,00 %	121	1,4 %	17	0,2 %	2	0,0 %	2	0,0 %	105	1,3 %	257	3,1 %	8622
Никшич	67932	32915	48,45 %	31695	46,66 %	71	0,10 %	553	0,81 %	1342	2,0 %	402	0,6 %	45	0,1 %	30	0,0 %	879	1,3 %	4511	6,6 %	72443
Плав	12999	2611	20,09 %	1838	14,14 %	6093	46,87 %	2395	18,42 %	9	0,1 %	0	0,0 %	4	0,0 %	1	0,0 %	48	0,4 %	109	0,8 %	13108
Плужине	3096	2613	84,40 %	459	14,83 %	1	0,03 %	0	0,00 %	17	0,5 %	0	0,0 %	1	0,0 %	2	0,1 %	3	0,1 %	150	4,8 %	3246
Плєвля	29582	20787	70,27 %	7199	24,34 %	1020	3,45 %	22	0,07 %	255	0,9 %	38	0,1 %	8	0,0 %	5	0,0 %	248	0,8 %	1204	4,1 %	30786
Подгориця	178416	76541	42,90 %	78837	44,19 %	1648	0,92 %	10276	5,76 %	4241	2,4 %	3367	1,9 %	258	0,1 %	150	0,1 %	3098	1,7 %	7521	4,2 %	185937
Рожає	22803	1026	4,50 %	3967	17,40 %	16631	72,93 %	1055	4,63 %	13	0,1 %	0	0,0 %	4	0,0 %	3	0,0 %	104	0,5 %	161	0,7 %	22964
Тиват	12930	5493	42,48 %	4319	33,40 %	48	0,37 %	401	3,10 %	876	6,8 %	17	0,1 %	1167	9,0 %	57	0,4 %	552	4,3 %	1101	8,5 %	14031
Ульцинь	19666	2385	12,13 %	2138	10,87 %	349	1,77 %	14352	72,98 %	123	0,6 %	42	0,2 %	28	0,1 %	9	0,0 %	240	1,2 %	255	1,3 %	19921
Херцег-Новий	28732	18986	66,08 %	7224	25,14 %	84	0,29 %	67	0,23 %	1178	4,1 %	182	0,6 %	271	0,9 %	127	0,4 %	613	2,1 %	2132	7,4 %	30864
Цетинє	16177	1874	11,58 %	13797	85,29 %	5	0,03 %	29	0,18 %	256	1,6 %	5	0,0 %	22	0,1 %	10	0,1 %	179	1,1 %	480	3,0 %	16657
Шавник	2026	1199	59,18 %	781	38,55 %	1	0,05 %	0	0,00 %	24	1,2 %	0	0,0 %	0	0,0 %	1	0,0 %	20	1,0 %	44	2,2 %	2070

Релігії

Релігії в Чорногорії (2015 рік)^[1]
Віросповідання:			Відсоток:
православні			72.1%
мусульмани			19.1%
католики			3.4%
атеїсти			1.2%
інші			1.5%
агностики			2.6%

Докладніше: Релігія в Чорногорії

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: православ'я — 72,1 %, іслам — 19,1 %, католицтво — 3,4 %, атеїсти — 1,2 %, інші — 1,5 %, не визначились — 2,6 % (станом на 2011 рік)^[1].

Релігійна мапа Чорногорії, перепис 2011 року (англ.) (серб.)
Розселення православних у Чорногорії, 2011 рік
Розселення мусульман у Чорногорії, 2011 рік
Розселення католиків у Чорногорії, 2011 рік

Чисельність вірян відповідних релігій і конфесій по общинах^[7]

Община	Населення загалом	православні	%	мусульмани	%	католики	%	атеїсти	%	інші християни	%	агностики	%	буддисти	%	інші	%	не вказали	%	Усього
Чорногорія	603849	446858	74,00 %	118477	19,62 %	21299	3,53 %	7667	1,27 %	2642	0,4 %	451	0,1 %	118	0,0 %	6337	1,0 %	16180	2,7 %	620029
Андрієвиця	4991	4909	98,36 %	8	0,16 %	6	0,12 %	5	0,10 %	6	0,1 %	0	0,0 %	0	0,0 %	57	1,1 %	80	1,6 %	5071
Бар	40919	24452	59,76 %	12671	30,97 %	3043	7,44 %	415	1,01 %	135	0,3 %	34	0,1 %	7	0,0 %	162	0,4 %	1129	2,8 %	42048
Беране	33403	23287	69,72 %	9502	28,45 %	81	0,24 %	100	0,30 %	69	0,2 %	1	0,0 %	3	0,0 %	360	1,1 %	567	1,7 %	33970
Бієло-Полє	45629	24662	54,05 %	19640	43,04 %	79	0,17 %	80	0,18 %	143	0,3 %	5	0,0 %	1	0,0 %	1019	2,2 %	422	0,9 %	46051
Будва	18635	16947	90,94 %	654	3,51 %	432	2,32 %	342	1,84 %	116	0,6 %	22	0,1 %	11	0,1 %	111	0,6 %	583	3,1 %	19218
Даниловград	17962	17047	94,91 %	262	1,46 %	140	0,78 %	187	1,04 %	80	0,4 %	6	0,0 %	5	0,0 %	235	1,3 %	510	2,8 %	18472
Жабляк	3490	3345	95,85 %	5	0,14 %	6	0,17 %	32	0,92 %	15	0,4 %	1	0,0 %	0	0,0 %	86	2,5 %	79	2,3 %	3569
Колашин	8232	7795	94,69 %	45	0,55 %	28	0,34 %	79	0,96 %	33	0,4 %	1	0,0 %	0	0,0 %	251	3,0 %	148	1,8 %	8380
Котор	21533	17634	81,89 %	375	1,74 %	2658	12,34 %	459	2,13 %	134	0,6 %	32	0,1 %	4	0,0 %	237	1,1 %	1068	5,0 %	22601
Мойковац	8453	8250	97,60 %	25	0,30 %	8	0,09 %	74	0,88 %	23	0,3 %	0	0,0 %	0	0,0 %	73	0,9 %	169	2,0 %	8622
Никшич	69950	66198	94,64 %	1732	2,48 %	222	0,32 %	735	1,05 %	256	0,4 %	36	0,1 %	6	0,0 %	765	1,1 %	2493	3,6 %	72443
Плав	13045	2815	21,58 %	10046	77,01 %	124	0,95 %	6	0,05 %	26	0,2 %	1	0,0 %	0	0,0 %	27	0,2 %	63	0,5 %	13108
Плужине	3185	3152	98,96 %	0	0,00 %	2	0,06 %	27	0,85 %	3	0,1 %	0	0,0 %	0	0,0 %	1	0,0 %	61	1,9 %	3246
Плєвля	30020	24346	81,10 %	5039	16,79 %	24	0,08 %	127	0,42 %	51	0,2 %	2	0,0 %	1	0,0 %	430	1,4 %	766	2,6 %	30786
Подгориця	181354	145575	80,27 %	20883	11,52 %	7947	4,38 %	3698	2,04 %	1013	0,6 %	225	0,1 %	52	0,0 %	1961	1,1 %	4583	2,5 %	185937
Рожає	22916	1055	4,60 %	21805	95,15 %	11	0,05 %	3	0,01 %	28	0,1 %	0	0,0 %	0	0,0 %	14	0,1 %	48	0,2 %	22964
Тиват	13156	9057	68,84 %	716	5,44 %	2870	21,82 %	239	1,82 %	147	1,1 %	19	0,1 %	4	0,0 %	104	0,8 %	875	6,7 %	14031
Ульцинь	19694	2964	15,05 %	14308	72,65 %	2196	11,15 %	53	0,27 %	116	0,6 %	3	0,0 %	3	0,0 %	51	0,3 %	227	1,2 %	19921
Херцег-Новий	29037	26012	89,58 %	622	2,14 %	1267	4,36 %	751	2,59 %	185	0,6 %	52	0,2 %	11	0,0 %	137	0,5 %	1827	6,3 %	30864
Цетинє	16199	15349	94,75 %	127	0,78 %	153	0,94 %	241	1,49 %	54	0,3 %	11	0,1 %	10	0,1 %	254	1,6 %	458	2,8 %	16657
Шавник	2046	2007	98,09 %	12	0,59 %	2	0,10 %	14	0,68 %	9	0,4 %	0	0,0 %	0	0,0 %	2	0,1 %	24	1,2 %	2070

Освіта

Докладніше: Освіта в Чорногорії

Рівень письменності 2015 року становив 98,7 % дорослого населення (віком від 15 років): 99,5 % — серед чоловіків, 98 % — серед жінок^[1].

Дані про державні витрати на освіту у відношенні до ВВП країни, станом на 2015 рік, відсутні. Середня тривалість освіти становить 15 років, для хлопців — до 15 років, для дівчат — до 15 років (станом на 2010 рік).

Середня і професійна

Вища

Охорона здоров'я

Докладніше: Охорона здоров'я в Чорногорії

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 2,11 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2013 рік)^[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 4 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)^[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 6,4 % ВВП країни (65-те місце у світі)^[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 7 випадків на 100 тис. народжень (160-те місце у світі)^[1].

Чорногорія входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання

Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні середній. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, Крим-Конго геморагічна гарячка (станом на 2016 рік)^[1].

Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15—49 років відсутні^[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні^[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 21,4 % (79-те місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 1 % (оцінка на 2013 рік)^[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.

Санітарія

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 100 % населення в містах і 99,2 % в сільській місцевості; загалом 99,7 % населення країни^[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 98 %, в сільській місцевості — 92,2 %, загалом по країні — 95,9 % (станом на 2015 рік)^[1].

Соціально-економічне положення

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 47,7 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 27,6 %; частка осіб похилого віку — 20,2 %, або 5 потенційно працездатних на 1 пенсіонера^[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2013 року перебувало 8,6 % населення країни^[1]. Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж^[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 418 тис. унікальних інтернет-користувачів (136-те місце у світі), що становило 64,6 % загальної кількості населення країни^[1].

Трудові ресурси

Загальні трудові ресурси 2014 року становили 263,2 тис. осіб (166-те місце у світі)^[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 5,3 %; промисловість і будівництво — 17,9 %; сфера послуг — 76,8 % (станом на 2014 рік)^[1]. 8,52 тис. дітей у віці від 5 до 14 років (10 % загальної кількості) 2005 року були залучені до дитячої праці^[1]. Безробіття 2014 року дорівнювало 18,5 % працездатного населення, 2013 року — 19,1 % (165-те місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 41,1 %, серед юнаків — 42,3 %, серед дівчат — 39,7 % (11-те місце у світі)^[1].

Кримінал

Докладніше: Злочинність у Чорногорії

Наркотики

Торгівля людьми

Докладніше: Торгівля людьми в Чорногорії

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Чорногорії докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не в повній мірі, країна знаходиться у списку другого рівня^[10]^[11].

Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)

Гендерний стан

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

при народженні — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці до 14 років — 0,96 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці 15—24 років — 0,86 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці 25—54 років — 1,17 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці 55—64 років — 1 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці за 64 роки — 0,66 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
загалом — 0,99 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої^[1].

Демографічні дослідження

Населення Чорногорії
Рік	Населення	Зміна
1950	397 000	—
1955	435 000	+9.6%
1960	467 000	+7.4%
1965	499 000	+6.9%
1970	525 000	+5.2%
1975	561 000	+6.9%
1980	583 000	+3.9%
1985	613 000	+5.1%
1990	644 000	+5.1%
1995	601 000	−6.7%
2000	613 000	+2.0%
2005	624 000	+1.8%
2010	619 000	−0.8%
Джерело: Відділ соціально-економічних справ секретаріату ООН, 2010 рік^[2].

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

Статистичне управління Чорногорії (серб. Zavod za statistiku Crne Gore; MONSTAT).

Переписи

Переписи населення Чорногорії
Рік	Населення	Зміна
1921	311 341	—
1931	360 044	+15.6%
1948	377 189	+4.8%
1953	419 873	+11.3%
1961	471 894	+12.4%
1971	529 604	+12.2%
1981	584 310	+10.3%
1991	615 035	+5.3%
2003	620 145	+0.8%
2011	620 029	−0.0%
Джерело: Дані офіційних переписів^[7].

Див. також

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р ^с ^т ^у ^ф ^х ^ц ^ш ^щ ^ю ^я ^аа ^аб ^ав ^аг ^ад ^ае ^аж ^аи ^ак ^ал ^ам ^ан ^ап Montenegro : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
↑ ^а ^б ' World Population Prospects: The 2012 Revision : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat. — . — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
↑ ' Marriages and crude marriage rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 24 May. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
↑ ' Divorces and crude divorce rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 24 May. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
↑ ' Marriage indicators : [англ.] // Eurostat, European Commission. — .
↑ International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
↑ ^а ^б ^в ^г (серб.) Popis stanovništva, domaćinstava i stanova u Crnoj Gori 2011. godine. — Izdaje i štampa Zavod za statistiku Crne Gore — MONSTAT.
↑ Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
↑ European Charter for Regional or Minority Languages. The list of signatories. : [англ.] // Council of Europe. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-підписанти Європейської хартії регіональних мов.
↑ Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
↑ UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.

Література

Українською

Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.

Російською

(рос.) Югославия // Демографический энциклопедический словарь / главн. ред. Валентей Д. И. — М. : Советская энциклопедия, 1985. — 608 с.
(рос.) Югославия // Страны и народы. Зарубежная Европа. Восточная Европа / Редкол. : В. П. Максаковский (отв. ред.), Ю. В. Иванова и др. — М. : «Мысль», 1980. — 349 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
(рос.) Атлас народов мира / Отв. ред. С. И. Брук и В. С. Апенченко. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с. — 20 тис. прим.
(рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
(рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — ISBN 5-691-00047-0.
(рос.) Урланис Б. Ц. Рост населения в Европе (опыт исчисления). — М. : ОГИЗ-Госполитиздат, 1941. — 436 с.
(рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.