Населення Уганди
Населення Уганди. Чисельність населення країни 2015 року становила 37,101 млн осіб (36-те місце у світі)[1]. Оцінка кількості населення цієї держави враховує ефекти зайвої смертності через захворювання на СНІД. Чисельність угандійців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 43,79 ‰ (3-тє місце у світі), смертність — 10,69 ‰ (36-те місце у світі), природний приріст — 3,24 % (5-те місце у світі) Природний рухВідтворенняНароджуваність у Уганді, станом на 2015 рік, дорівнює 43,79 ‰ (3-тє місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 5,89 дитини на одну жінку (5-те місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 30 % (станом на 2011 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 19,3 року, медіанний вік для жінок — 20—24 роки (оцінка на 2011 рік)[1]. Смертність у Уганді 2015 року становила 10,69 ‰ (36-те місце у світі)[1]. Природний приріст населення в країні 2015 року становив 3,24 % (5-те місце у світі)[1]. Вікова структура Середній вік населення Уганди становить 15,7 року (228-ме місце у світі): для чоловіків — 15,6, для жінок — 15,8 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 54,93 року (211-те місце у світі), для чоловіків — 53,54 року, для жінок — 56,36 року[1]. Вікова структура населення Уганди, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:
Шлюбність — розлучуваністьСередній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб, дорівнює 22,4 року, жінки — 18,2 року, загалом — 20,3 року (дані за 2011 рік)[2]. РозселенняГустота населення країни 2015 року становила 195,3 особи/км² (77-ме місце у світі)[1]. УрбанізаціяУганда низькоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 16,1 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 5,43 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1]. Головні міста держави: Кампала (столиця) — 1,936 млн осіб (дані за 2015 рік)[1].
МіграціїРічний рівень еміграції 2015 року становив 0,74 ‰ (143-тє місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими. Біженці й вимушені переселенціСтаном на 2016 рік, в країні постійно перебуває 292,3 тис. біженців з Південного Судану, 201,6 тис. з Демократичної Республіки Конго, 40,44 з Бурунді, 29,37 з Сомалі, 15,09 тис. з Руанди[1]. У той самий час у країні, станом на 2015 рік, залишається 30,0 тис. з 1,8 млн внутрішньо переміщених осіб з півночі через збройне протистояння урядових загонів і угрупованням Божа Повстанська армія 2011 року[1]. Уганда є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[3]. Расово-етнічний складГоловні етноси країни: баганда — 16,9 %, баньянколе — 9,5 %, басога — 8,4 %, бакіга — 6,9 %, ітесо — 6,4 %, лангі — 6,1 %, ачолі — 4,7 %, багісу — 4,6 %, лугбара — 4,2 %, буньоро — 2,7 %, інші — 29,6 % населення (згідно з даними перепису 2002 року)[1]. Українська діаспораМовиОфіційна мова[4]: англійська. Інші поширені мови: луганда (група банту), нігеро-конголезькі, нілото-сахарські, суахілі, арабська.
РелігіїГоловні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво — 41,9 %, протестантизм — 42 % (англіканство — 35,9 %, п'ятидесятництво — 4,6 %, адвентизм — 1,5 %), іслам — 12,1 %, інші — 3,1 %, не сповідують жодної — 0,9 % (згідно з офіційним переписом 2002 року)[1]. ОсвітаРівень письменності 2015 року становив 78,4 % дорослого населення (віком від 15 років): 85,3 % — серед чоловіків, 71,5 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 2,2 % ВВП країни, станом на 2013 рік (131-ше місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 10 років, для хлопців — до 10 років, для дівчат — до 10 років (станом на 2011 рік). Середня і професійнаВищаОхорона здоров'яЗабезпеченість лікарями в країні на рівні 0,12 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2005 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 0,5 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2010 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 7,2 % ВВП країни (58-ме місце у світі)[1]. Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 59,21 ‰ (21-ше місце у світі); хлопчиків — 68,39 ‰, дівчаток — 49,75 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 343 випадків на 100 тис. народжень (37-ме місце у світі)[1]. Уганда входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO). ЗахворюванняПотенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні дуже високий. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А і Е, черевний тиф, малярія, гарячка денге, трипаносомоз (сонна хвороба), шистосомози, сказ (станом на 2016 рік)[1]. 2014 року зареєстровано 1,48 млн тис. хворих на СНІД (7-ме місце у світі), це 7,25 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (10-те місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила 32,9 тис. осіб (10-те місце у світі)[1]. Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 3,9 % (167-ме місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 14,1 % (оцінка на 2011 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань. СанітаріяДоступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 95,5 % населення в містах і 75,8 % в сільській місцевості; загалом 79 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 28,5 %, в сільській місцевості — 17,3 %, загалом по країні — 19,1 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2005 рік, дорівнює 0,32 км³ на рік, або 12,31 тонни на одного мешканця на рік: з яких 41 % припадає на побутові, 16 % — на промислові, 43 % — на сільськогосподарські потреби[1]. Соціально-економічне положенняСпіввідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших до осіб, працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 102,3 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 97,3 %; частка осіб похилого віку — 5 %, або 19,9 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом ці показники характеризують рівень потреби державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2013 року перебувало 19,7 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств в країні має такий вигляд: нижній дециль — 2,4 %, верхній дециль — 36,1 % (станом на 2009 рік)[1]. Станом на 2012 рік, у країні 32,1 млн осіб не має доступу до електромереж; 15 % населення має доступ, у містах цей показник дорівнює 55 %, у сільській місцевості — 7 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 7,131 млн унікальних інтернет-користувачів (57-ме місце у світі), що становило 19,2 % загальної кількості населення країни[1]. Трудові ресурсиЗагальні трудові ресурси 2015 року становили 18,58 млн осіб (32-ге місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 40 %; промисловість і будівництво — 10 %; сфера послуг — 50 % (станом на 2015 рік)[1]. 117,2 тис. дітей у віці від 5 до 17 років (25 % загальної кількості) 2010 року були залучені до дитячої праці[1]. Безробіття 2013 року дорівнювало 9,4 % працездатного населення серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 2,6 %, серед юнаків — 2 %, серед дівчат — 3,2 % (125-те місце у світі)[1]. КриміналТоргівля людьмиЗгідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Уганди докладає значних зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не повною мірою, країна перебуває у списку другого рівня[5][6].
Гендерний станСтатеве співвідношення (оцінка 2015 року):
Демографічні дослідження
Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:
ПереписиДив. такожПримітки
ЛітератураУкраїнською
Російською
Посилання Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Населення Уганди
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
