Населення Польщі

Населення Польщі
Населення Польщі
	Ріст чисельності населення країни
Чисельність	37,770 млн осіб
Густота	126,3 особи/км²
Коефіцієнт міграції	0,35 ‰
Природний рух
Природний приріст	▲+0,03 %
Народжуваність	9,97 ‰
Фертильність	1,39 дітей на 1 жінку
Смертність	10,17 ‰
Смертність немовлят	2,9 ‰
Вікова структура
• до 14 років	14,7 %
• 15–64 років	69,63 %
• старіші за 65 років	15,67 %
Середня тривалість життя	78,0 року
• чоловіків	73,53 року
• жінок	81,5 року
Статева структура
загалом	0,94 чол./жін.
при народженні	1,06 чол./жін.
до 15 років	1,06 чол./жін.
15–64 років	1,02 чол./жін.
після 65 років	0,64 чол./жін.
Етнічні групи
Нація	поляки
Найбільший етнос	поляки
Нацменшини	силезці, німці, українці
Мови
Офіційна	польська
Також у побуті	сілезька, кашубська

Чисельність населення країни 2020 року становила 37 846 611 осіб -2021 37 760 315 осіб - 2022 37 770 500 осіб(38-те місце у світі)^[1]. За кількістю населення Польща посідає 5-те місце серед країн Європейського Союзу. Чисельність поляків стабільно зменшується, народжуваність 2015 року становила 9,74 ‰ (200-те місце у світі), смертність — 10,19 ‰ (35-те місце у світі), природний приріст — +0,03 % (206-те місце у світі) .

Природний рух

Відтворення

Народжуваність у Польщі, станом на 2015 рік, дорівнює 9,74 ‰ (200-те місце у світі)^[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,33 дитини на одну жінку (216-те місце у світі)^[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 26,9 року (оцінка на 2011 рік)^[1].

Смертність у Польщі 2015 року становила 10,19 ‰ (39-те місце у світі)^[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року був негативним і становив -0,09 % (депопуляція) (206-те місце у світі)^[1].

Вікова структура

Середній вік населення Польщі становить 40,3 року (46-те місце у світі): для чоловіків — 38,6, для жінок — 42 роки^[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 77,4 року (71-ше місце у світі), для чоловіків — 73,53 року, для жінок — 81,5 року^[1].

Вікова структура населення Польщі, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

діти віком до 14 років — 14,7 % (2 915 674 чоловіка, 2 753 218 жінок);
молодь віком 15—24 роки — 11,52 % (2 279 404 чоловіка, 2 163 621 жінка);
дорослі віком 25—54 роки — 43,56 % (8 471 593 чоловіка, 8 326 656 жінок);
особи передпохилого віку (55—64 роки) — 14,54 % (2 645 228 чоловіків, 2 962 305 жінок);
особи похилого віку (65 років і старіші) — 15,67 % (2 362 421 чоловік, 3 682 069 жінок)^[1].

Шлюбність — розлучуваність

Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 6,0; коефіцієнт розлучуваності — 1,6; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 27 (дані за 2010 рік)^[2]. Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 29,1 року, жінки — 26,7 року, загалом — 27,9 року (дані за 2014 рік)^[3].

Розселення

Густота населення країни 2015 року становила 126,1 особи/км² (91-ше місце у світі)^[1]. Населення країни розподілене досить рівномірно в сільських регіонах, міське населення концентрується в агломераціях Кракова і Сілезії на півдні, Варшави і Лодзя в центрі, Гданська на півночі.

Урбанізація

Докладніше: Міста Польщі

Польща високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 60,5 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зменшення частки міського населення — 0,1 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)^[1]. З року в рік кількість міського населення меншає і, відповідно, збільшується сільське. Згідно з даними, які подає Центральний статистичний офіс Польщі, найбільша кількість людей 2008 року переселилась до сіл в 9 воєводствах. На території країни розміщено 9 міських агломерацій, кожна з яких має близько 2 млн осіб. Вплив столиці на життя країни дещо нижчий, ніж в інших країнах регіону, що пояснюється наявністю кількох розвинутих промислових центрів.

Головні міста держави: Варшава (столиця) — 1,722 млн осіб, Краків — 760,0 тис. осіб (дані за 2015 рік)^[1].

Міграції

Річний рівень еміграції 2015 року становив 0,46 ‰ (134-те місце у світі)^[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Біженці й вимушені переселенці

Станом на 2015 рік, в країні постійно перебуває 12,3 тис. біженців з Росії, 71,3 тис. українців очікують на легалізацію свого перебування^[1].

У країні мешкає 10,85 тис. осіб без громадянства^[1].

Польща є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)^[4].

Расово-етнічний склад

Етнічний склад (2016 рік)^[1]
Етнос:			Відсоток:
поляки			96.9%
сілезці			1.1%
німці			0.2%
українці			0.1%
інші			1.7%

Докладніше: Етнічні меншини Польщі

Головні етноси країни: поляки — 96,9 %, сілезці — 1,1 %, німці — 0,2 %, українці — 0,1 %, інші — 1,7 % (оціночні дані за 2011 рік)^[1]. Згідно з переписом 2002 року, 96,74 % опитаних ідентифікували себе як поляки, 2,03 % осіб не змогли відповісти на запитання стосовно свого походження. Примітно, що тільки 1,23 % осіб свою національність не вважають польською.

Територія проживання нацменшин у Польщі

Національний склад воєводств Польщі за переписом 2002 року^[5]

Воєводство	Населення загалом	Поляки	%	Сілезці	%	Німці	%	Білоруси	%	Українці	%	Цигани	%	Литовці	%	Кашуби	%	Інші	%	Не вказали	%
Нижньосілезьке	2 907 212	2 849 627	98,0	99		2 158	0,1	150		1 859	0,1	1 331		62		9		3 457	0,1	45 366	1,6
Куявсько-Поморське	2 069 321	2 043 240	98,7	13		717		83		191		635		24		29		1 019	0,1	23 343	1,1
Лодзинське	2 612 890	2 562 281	98,1	22		325		100		290		1 029		32		4		2 148	0,1	46 612	1,8
Люблінське	2 199 054	2 171 415	98,7	9		112		207		694		677		12		4		1 177	0,1	24 729	1,1
Любуське	1 008 954	985 914	97,7	20		651	0,1	68		769	0,1	277		24		1		771	0,1	19 663	1,9
Малопольське	3 232 408	3 191 026	98,7	74		261		62		754		1 678	0,1	25		4		3 881	0,1	33 050	1,0
Мазовецьке	5 124 018	4 947 397	96,6	66		574		761		1 281		1 310		132		31		9 126	0,1	163 228	3,2
Опольське	1 065 043	869 258	81,6	24 199	2,3	106 855	10,0	20		275		861	0,1	8		3		1 108	0,1	62 443	5,9
Підкарпатське	2 103 837	2 079 208	98,8	12		116		27		3 271	0,2	717		3		1		1 273	0,1	19 055	0,9
Підляське	1 208 606	1 135 347	93,9	4		85		46 420	3,8	1 441	0,1	369		5 156	0,4	3		1 702	0,1	18 060	1,5
Поморське	2 179 900	2 123 753	97,4	45		2 319	0,1	166		2 987	0,1	196		83		4 897	0,2	1 794	0,1	43 606	2,0
Сілезьке	4 742 874	4 362 979	92,0	148 544	3,1	31 882	0,7	136		660		1 209		56		46		3 774	0,1	193 552	4,1
Свентокшиське	1 297 477	1 278 011	98,5	3		70		13		141		339		5		0		562		18 328	1,4
Вармінсько-Мазурське	1 428 357	1 387 297	97,1	5		4 535	0,3	274		12 009	0,8	435		102		8		863	0,1	22 815	1,6
Великопольське	3 351 915	3 328 189	99,3	21		1 013		91		392		1 090		40		11		1 613		19 392	0,6
Західнопоморське	1 698 214	1 668 778	98,3	17		1 224	0,1	159		3 943	0,2	702		82		11		1 584	0,1	21 643	1,3
Польща	38 230 080	36 983 720	96,7	173 153	0,5	152 897	0,4	48 737	0,1	30 957	0,1	12 855	0,03	5 846	0,02	5 062	0,01	35 852	0,1	774 885	2,0

Поляки

Сілезці (етнічна група поляків)

Кашуби

Кашуби живуть переважно на півночі Польщі, в Поморському воєводстві. Щодо Кашубів нема єдиної думки, чи є вони окремим Західно-слов'янським народом, чи лише етнографічною групою поляків. Згідно з даними перепису населення Польщі 2002 року, лише 5100 осіб назвали себе Кашубами. Однак, кашубську мову, визнали за рідну 51 000 осіб.

Українська діаспора

Докладніше: Українці Польщі

Найбільше число польських українців (39 % їх загального числа) проживає у Вармінсько-мазурському воєводстві. Після 2014 до Польщі стали активно їздили на заробітки українські громадяни. Тому в деяких містах українці стали становити значну частину населення. Так у Вроцлаві українці складали станом на 2019 рік 10%. Це один з найвищих показників у Польщі.^[6]

Білоруси

Згідно з даними перепису населення Польщі 2002 року, у ній проживало близько 50 тисяч білорусів, головно у Підляському воєводстві. Білоруси офіційно переважають у чотирьох ґмінах Підляського воєводства.

Чехи

Докладніше: Чехи в Польщі

За даними перепису 2002 року в Польщі мешкало 386 чехів. Більшість з них живуть у районі міста Зелюв (Лодзьке воєводство, 81 особа), південно-західній частині Клодзького повіту (Нижньосілезьке воєводство, 47 осіб) та польської частини Тешинської Сілезії (61 чоловік). Також чехи живуть в Варшаві.

До Другої світової війни у Польщі мешкала велика кількість чехів, особливо в районі Зелюва і Волинському воєводстві (1,5 % населення воєводства). Після війни чехи були вигнані з Волині радянською владою, і вони іммігрували в Чехословаччину.

Мови

Мови Польщі (2012 рік)^[1]
Мова:			Відсоток:
польська			98.2%
сілезька			1.4%
інші			0.4%

Докладніше: Мови Польщі

Офіційна мова^[7]: польська — розмовляє 98,2 % населення. Інші регіонально поширені мови: сілезька — 1,4 %, кашубська, чеська, їдиш, іврит, білоруська, литовська, німецька, вірменська, російська, татарська, словацька й українська, що окрім українців, слугують також мовою спілкування караїмів, лемків і ромів (дані на 2011 рік). Польща, як член Ради Європи, 12 травня 2003 року підписала і ратифікувала 12 лютого 2009 року Європейську хартію регіональних мов (вступила в дію 1 червня 2009 року). Регіональними мовами визнані: білоруська, чеська, іврит, їдиш, караїмська, кашубська, литовська, лемківська, німецька, вірменська, циганська, російська, словацька, татарська, українська^[8].

Релігії

Релігії в Польщі (2015 рік)^[1]
Віросповідання:			Відсоток:
католики			87.2%
православні			1.3%
інші			0.8%
агностики			10.8%

Докладніше: Релігія в Польщі

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: католицтво — 87,2 % (римо-католицтво — 86,9 %, греко-католицтво і григоріанство — 0,3 %), православ'я — 1,3 % (Польська православна автокефальна церква), п'ятидесятництво — 0,4 %, інші — 0,4 % (Свідки Єгови, буддизм, кришнаїзм, вайшнавізм, іслам, юдаїзм, мормони), не визначились — 10,8 % (станом на 2012 рік)^[1].

Освіта

Докладніше: Освіта в Польщі

Рівень письменності 2015 року становив 99,8 % дорослого населення (віком від 15 років): 99,9 % — серед чоловіків, 99,7 % — серед жінок^[1]. Державні витрати на освіту становлять 4,8 % ВВП країни, станом на 2012 рік (65-те місце у світі)^[1]. Середня тривалість освіти становить 16 років, для хлопців — до 16 років, для дівчат — до 17 років (станом на 2013 рік).

Середня і професійна

Вища

Охорона здоров'я

Докладніше: Охорона здоров'я в Польщі

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 2,22 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)^[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 6,5 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)^[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 6,4 % ВВП країни (89-те місце у світі)^[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 4,5 ‰ (182-ге місце у світі); хлопчиків — 4,89 ‰, дівчаток — 4,09 ‰^[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 3 випадків на 100 тис. народжень (175-те місце у світі)^[1].

Польща входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання

Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні середній. Найпоширеніші інфекційні захворювання: кліщовий енцефаліт (станом на 2016 рік)^[1].

Кількість хворих на СНІД невідома, це 0,07 % населення в репродуктивному віці 15-49 років (115-те місце у світі)^[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні^[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 27 % (56-те місце у світі)^[1].

Санітарія

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 99,3 % населення в містах і 96,9 % в сільській місцевості; загалом 98,3 % населення країни^[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 97,5 %, в сільській місцевості — 96,7 %, загалом по країні — 97,2 % (станом на 2015 рік)^[1]. Споживання прісної води, станом на 2009 рік, дорівнює 11,96 км³ на рік, або 312,3 тонни на одного мешканця на рік: з яких 31 % припадає на побутові, 60 % — на промислові, 10 % — на сільськогосподарські потреби^[1].

Соціально-економічне положення

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 43,8 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 21,5 %; частка осіб похилого віку — 22,3 %, або 4,5 потенційно працездатного на 1 пенсіонера^[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2012 року перебувало 17,3 % населення країни^[1]. Розподіл доходів домогосподарств в країні має такий вигляд: нижній дециль — 3,3 %, верхній дециль — 25,6 % (станом на 2012 рік)^[1].

Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж^[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 26,221 млн унікальних інтернет-користувачів (22-ге місце у світі), що становило 68 % загальної кількості населення країни^[1].

Трудові ресурси

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 18,29 млн осіб (33-тє місце у світі)^[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 12,6 %; промисловість і будівництво — 30,4 %; сфера послуг — 57 % (2012)^[1]. Безробіття 2015 року дорівнювало 10,6 % працездатного населення, 2014 року — 12,3 % (122-ге місце у світі); серед молоді у віці 15-24 років ця частка становила 23,9 %, серед юнаків — 22,7 %, серед дівчат — 25,5 % (34-те місце у світі)^[1].

Кримінал

Докладніше: Злочинність у Польщі

Наркотики

Незважаючи на заходи уряду по боротьбі з обігом наркотиків і міжнародному обміну інформацією щодо транскордонної злочинності, країна залишається значним виробником синтетичних наркотиків на міжнародному ринку; невеликий перевалочний пункт для південно-східноазійського героїну і південноамериканського кокаїну до Західної Європи^[1].

Торгівля людьми

Докладніше: Торгівля людьми в Польщі

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Польщі докладає усіх можливих зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, законодавство відповідає усім вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s), держава знаходиться у списку першого рівня^[9]^[10].

Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)

Статевий склад

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

при народженні — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці до 14 років — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці 15—24 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці 25—54 років — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці 55—64 років — 0,89 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці за 64 роки — 0,64 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
загалом — 0,94 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої^[1].

Імміграція

Найбільші групи іноземних громадян
Громадянство	Населення (2019)^[11]
Україна	212,730
Білорусь	24,808
Німеччина	21,324
Росія	12,455
В'єтнам	12,175
Індія	10,065
КНР	8,656
Італія	8,489
Велика Британія	6,240
Іспанія	5,866
Франція	5,757
Болгарія	5,448
Грузія	5,074
Туреччина	4,792
Румунія	4,281
Вірменія	3,444
Нідерланди	2,601
Швеція	2,554
США	2,445
Литва	2,437

Демографічні дослідження

Населення Польщі
Рік	Населення	Зміна
1950	24 824 000	—
1955	27 281 000	+9.9%
1960	29 561 000	+8.4%
1965	31 496 000	+6.5%
1970	32 526 000	+3.3%
1975	34 022 000	+4.6%
1980	35 578 000	+4.6%
1985	37 203 000	+4.6%
1990	38 119 000	+2.5%
1995	38 588 000	+1.2%
2000	38 649 000	+0.2%
2005	38 166 000	−1.2%
2010	38 530 000	+1.0%
Джерело: Відділ соціально-економічних справ секретаріату ООН, 2010 рік^[12].

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

Центральний статистичний офіс (пол. Główny Urząd Statystyczny, GUS).

Переписи

2002 року відбувся Національний перепис населення.

Див. також

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р ^с ^т ^у ^ф ^х ^ц ^ш ^щ ^ю ^я ^аа ^аб ^ав ^аг ^ад ^ае ^аж ^аи ^ак ^ал ^ам ^ан ^ап ^ар ^ас ^ат ^ау ^аф ^ах ^ац Poland : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
↑ Marriage and divorce statistics : [англ.] // Eurostat, European Commission. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — статистика шлюбів і розлучень в Європі.
↑ ' Marriage indicators : [англ.] // Eurostat, European Commission. — .
↑ International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
↑ (англ.) (пол.) Статистичні дані на сайті pop-stat.mashke.org
↑ Польща наша: як масовий приїзд українців змінив сусідню країну [Архівовано 18 червня 2019 у Wayback Machine.], Європейська правда, 18 червня 2019
↑ Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
↑ European Charter for Regional or Minority Languages. The list of signatories. : [англ.] // Council of Europe. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-підписанти Європейської хартії регіональних мов.
↑ Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
↑ UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
↑ Numbers of immigrants in Poland with valid documents. Архів оригіналу за 18 січня 2020. Процитовано 26 березня 2020.
↑ ' World Population Prospects: The 2012 Revision : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat. — . — Дата звернення: 29 січня 2018 року.

Література

Українською

Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.

Російською

(рос.) Польша // Демографический энциклопедический словарь / главн. ред. Валентей Д. И. — М. : Советская энциклопедия, 1985. — 608 с.
(рос.) Польша // Страны и народы. Зарубежная Европа. Восточная Европа / Редкол. : В. П. Максаковский (отв. ред.), Ю. В. Иванова и др. — М. : «Мысль», 1980. — 349 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
(рос.) Атлас народов мира / Отв. ред. С. И. Брук и В. С. Апенченко. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с. — 20 тис. прим.
(рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
(рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — ISBN 5-691-00047-0.
(рос.) Урланис Б. Ц. Рост населения в Европе (опыт исчисления). — М. : ОГИЗ-Госполитиздат, 1941. — 436 с.
(рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.