Населення Багамських Островів
Населення Багамських Островів. Чисельність населення країни 2015 року становила 324,7 тис. осіб (180-те місце у світі)[1]. Оцінка кількості населення цієї держави враховує ефекти зайвої смертності через захворювання на СНІД. Чисельність багамців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 15,5 ‰ (127-ме місце у світі), смертність — 7,05 ‰ (133-тє місце у світі), природний приріст — 0,85 % (129-те місце у світі) Природний рухВідтворенняНароджуваність на Багамських Островах, станом на 2015 рік, дорівнює 15,5 ‰ (127-ме місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,96 дитини на одну жінку (129-те місце у світі)[1]. Смертність на Багамських Островах 2015 року становила 7,05 ‰ (133-тє місце у світі)[1]. Природний приріст населення в країні 2015 року становив 0,85 % (129-те місце у світі)[1]. Вікова структура![]() Середній вік населення Багамських Островів становить 31,8 року (100-те місце у світі): для чоловіків — 30,6, для жінок — 32,9 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 72,2 року (142-ге місце у світі), для чоловіків — 69,77 року, для жінок — 74,7 року[1]. Вікова структура населення Багамських Островів, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:
Шлюбність — розлучуваністьКоефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 6,1; коефіцієнт розлучуваності — 0,3; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 5 (дані за 2007 рік)[2][3]. РозселенняГустота населення країни 2015 року становила 38,8 особи/км² (189-те місце у світі)[1]. Більшість населення країни мешкає у містах, 2/3 на острові Нью-Провіденс з найбільшим містом — Нассау. УрбанізаціяБагамські Острови надзвичайно урбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 82,9 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 1,53 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1]. Головні міста держави: Нассау (столиця) — 267,0 тис. осіб (дані за 2014 рік)[1].
МіграціїРічний рівень еміграції 2015 року становив 0 ‰ (108-ме місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими. Багамські Острови є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[4]. Расово-етнічний складГоловні етноси країни: темношкірі — 90,6 %, білі — 4,7 %, мулати — 2,1 %, інші — 2,7 % населення (оціночні дані за 2010 рік)[1]. Українська діаспораМовиОфіційна мова[5]: англійська. Серед гаїтянських мігрантів дуже поширена креольська. РелігіїГоловні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: протестантизм — 69,9 % (баптизм — 34,9 %, англіканство — 13,7 %, п'ятидесятництво — 8,9 % адвентизм — 4,4 %, методизм — 3,6 %, Церква Бога — 1,9 %, брати вільного духу — 1,6 %), римо-католицтво — 12 %, інші течії християнства — 13 % (свідки Єгови — 1,1 %), інші — 0,6 %, не сповідують жодної — 1,9 %, не визначились — 2,6 % (станом на 2010 рік)[1]. ОсвітаРівень письменності 2015 року становив 99 % дорослого населення (віком від 15 років): 99 % — серед чоловіків, 99 % — серед жінок. Дані про державні витрати на освіту у відношенні до ВВП країни, станом на 2015 рік, відсутні. Середня і професійнаВищаОхорона здоров'яЗабезпеченість лікарями в країні на рівні 2,82 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2008 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах 2011 року — 2,9 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 7,7 % ВВП країни (70-те місце у світі)[1]. Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 11,92 ‰ (124-те місце у світі); хлопчиків — 11,75 ‰, дівчаток — 12,1 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 80 випадків на 100 тис. народжень (111-те місце у світі)[1]. Багамські Острови входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO). Захворювання2013 року було зареєстровано 7,7 тис. хворих на СНІД (103-тє місце у світі), це 3,22 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (19-те місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила приблизно 500 осіб (85-те місце у світі)[1]. Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 36,6 % (13-те місце у світі)[1]. СанітаріяДоступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 98,4 % населення в містах і 98,4 % в сільській місцевості; загалом 98,4 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 92 %, в сільській місцевості — 92 %, загалом по країні — 92 % (станом на 2015 рік)[1]. Соціально-економічне становищеСпіввідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 41,2 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 29,6 %; частка осіб похилого віку — 11,7 %, або 8,5 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2010 року перебувало 9,3 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні має такий вигляд: нижній дециль — 1 %, верхній дециль — 22 % (станом на 2007 рік)[1]. Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 253 тис. унікальних інтернет-користувачів (151-ше місце у світі), що становило 78 % загальної кількості населення країни[1]. Трудові ресурсиЗагальні трудові ресурси 2012 року становили 196,9 тис. осіб (171-ше місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 3 %; промисловість і будівництво — 11 %; туризм — 9 %; інша сфера послуг — 37 % (станом на 2011 рік)[1]. Безробіття 2014 року дорівнювало 15 % працездатного населення, 2013 року — 15,8 % (153-тє місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 30,8 %, серед юнаків — 29,6 %, серед дівчат — 32,2 % (24-те місце у світі)[1]. КриміналНаркотики![]() Перевалочний пункт для кокаїну і марихуани, що прямує до США і Європи[1]. Торгівля людьмиЗгідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Багамських Островів докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не в повній мірі, країна знаходиться у списку другого рівня[6][7].
Гендерний станСтатеве співвідношення (оцінка 2015 року):
Демографічні дослідження
Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:
ПереписиДив. такожПримітки
ЛітератураУкраїнською
Російською
ПосиланняВікісховище має мультимедійні дані за темою: Населення Багамських Островів
|
Portal di Ensiklopedia Dunia