Населення Сомалі
Населення Сомалі. Чисельність населення країни 2015 року становила приблизно 10,7 млн осіб (86-те місце у світі)[1]. Оцінка сучасного населення країни ґрунтується головним чином на переписі 1975 року. Через тривалу громадянську війну, міжплеменні сутички, частий голод, постійні міграції кочових племен обчислення населення ускладнене й досить приблизне. Чисельність сомалійців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 40,45 ‰ (8-ме місце у світі), смертність — 13,62 ‰ (13-те місце у світі), природний приріст — 1,83 % (62-ге місце у світі) Природний рухВідтворенняНароджуваність у Сомалі, станом на 2015 рік, дорівнює 40,45 ‰ (8-ме місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 5,99 дитини на одну жінку (4-те місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 14,6 % (станом на 2006 рік)[1]. Смертність у Сомалі 2015 року становила 13,62 ‰ (13-те місце у світі)[1]. Природний приріст населення в країні 2015 року становив 1,83 % (62-ге місце у світі)[1]. Вікова структура![]() Середній вік населення Сомалі становить 17,9 року (217-те місце у світі): для чоловіків — 18,1, для жінок — 17,8 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 51,96 року (218-те місце у світі), для чоловіків — 49,93 року, для жінок — 54,06 року[1]. Вікова структура населення Сомалі, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:
Шлюбність — розлучуваністьРозселенняГустота населення країни 2015 року становила 17,2 особи/км² (210-те місце у світі)[1]. УрбанізаціяСомалі середньоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 39,6 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 4,06 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1]. Головні міста держави: Могадішо (столиця) — 2,138 млн осіб, Харгейса — 760,0 тис. осіб (дані за 2015 рік)[1].
МіграціїРічний рівень еміграції 2015 року становив 8,49 ‰ (211-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими. Біженці й вимушені переселенціСтаном на 2015 рік, у країні постійно перебуває 3,2 тис. біженців з Ємену[1]. У той самий час у країні, станом на 2015 рік, налічується 1,133 млн внутрішньо переміщених осіб через громадянську війну з 1988 року, голод 2011 року[1]. Сомалі є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[2]. Расово-етнічний складГоловні етноси країни: сомалійці — 85 %, народи банту та інші — 15 % населення, араби — 30 тис.[1]. Українська діаспораМовиОфіційні мови[3]: сомалійська, арабська. Інші поширені мови: італійська, англійська. РелігіїЗгідно з визначенням Перехідного федерального уряду Сомалі, іслам сунітського спрямування визначено державною релігією країни[1]. ОсвітаРівень письменності 2015 року становив 99 % дорослого населення (віком від 15 років): 99 % — серед чоловіків, 99 % — серед жінок. Дані про державні витрати на освіту у відношенні до ВВП країни, станом на 2015 рік, відсутні. Охорона здоров'яЗабезпеченість лікарями в країні на рівні 0,04 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2006 рік)[1]. Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 98,39 ‰ (3-тє місце у світі); хлопчиків — 107,07 ‰, дівчаток — 89,45 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 732 випадків на 100 тис. народжень (3-тє місце у світі)[1]. Сомалі входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO). ЗахворюванняПотенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні дуже високий. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А і Е, черевний тиф, гарячка денге, малярія, гарячка Рифт Валлі, шистосомози, сказ (станом на 2016 рік)[1]. 2014 року зареєстровано 34,9 тис. хворих на СНІД (65-те місце в світі), це 0,55 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (63-тє місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила 2,4 тис. осіб (54-те місце у світі)[1]. Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 3,9 % (162-ге місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 23 % (оцінка на 2009 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань. СанітаріяДоступ до облаштованих джерел питної води 2011 року мало 69,6 % населення в містах і 8,8 % в сільській місцевості; загалом 31,7 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 52 %, в сільській місцевості — 6,3 %, загалом по країні — 23,6 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2003 рік, дорівнює 3,3 км³ на рік, або 377,6 тонни на одного мешканця на рік: з яких 0 % — на промислові, 0 % — на промислові, 100 % — на сільськогосподарські потреби[1]. Соціально-економічне становищеСпіввідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 98,1 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 92,5 %; частка осіб похилого віку — 5,6 %, або 17,9 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом ці показники характеризують рівень потреби державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. Дані про відсоток населення країни, що перебуває за межею бідності, відсутні. Дані про розподіл доходів домогосподарств у країні відсутні[1]. Станом на 2013 рік, в країні 8,9 млн осіб не має доступу до електромереж; 15 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 33 %, у сільській місцевості — 4 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 187 тис. унікальних інтернет-користувачів (164-те місце у світі), що становило 1,8 % загальної кількості населення країни[1]. Трудові ресурсиЗагальні трудові ресурси 2014 року становили 3,109 млн осіб (103-тє місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 71 %; промисловість, будівництво і сфера послуг — 29 % (станом на 1975 рік)[1]. 1,148 млн дітей у віці від 5 до 14 років (49 % загальної кількості) 2006 року були залучені до дитячої праці[1]. Дані про рівень безробіття серед працездатного населення країни, станом на 2015 рік, відсутні. КриміналТоргівля людьмиЗгідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Сомалі докладає значних зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не повною мірою, країна перебуває у списку другого рівня[4][5].
Гендерний станСтатеве співвідношення (оцінка 2015 року):
Демографічні дослідження
Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:
ПереписиГалерея
Див. такожПримітки
ЛітератураУкраїнською
Російською
ПосиланняВікісховище має мультимедійні дані за темою: Населення Сомалі
|
Portal di Ensiklopedia Dunia