Населення Демократичної Республіки Конго

Населення Демократичної Республіки Конго
Ріст чисельності населення країни
Чисельність	79,375 млн осіб
Густота	34,1 особи/км²
Коефіцієнт міграції	0,27 ‰
Природний рух
Природний приріст	▲2,45 %
Народжуваність	34,88 ‰
Фертильність	4,66 дітей на 1 жінку
Смертність	10,07 ‰
Смертність немовлят	71,47 ‰
Вікова структура
• до 14 років	42,65 %
• 15–64 років	54,72 %
• старіші за 65 років	2,63 %
Середня тривалість життя	56,93 року
• чоловіків	55,39 року
• жінок	58,51 року
Статева структура
загалом	0,99 чол./жін.
при народженні	1,03 чол./жін.
до 15 років	1,02 чол./жін.
15–64 років	1 чол./жін.
після 65 років	0,73 чол./жін.
Етнічні групи
Нація	конголезці (заїрці)
Мови
Офіційна	французька

Населення Демократичної Республіки Конго. Чисельність населення країни 2015 року становила 79,375 млн осіб (20-те місце у світі)^[1]. Оцінка кількості населення цієї держави враховує ефекти зайвої смертності через захворювання на СНІД. Чисельність конголезців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 34,88 ‰ (23-тє місце у світі), смертність — 10,07 ‰ (43-тє місце у світі), природний приріст — 2,45 % (26-те місце у світі) .

Народжуваність у Демократичній Республіці Конго, станом на 2015 рік, дорівнює 34,88 ‰ (23-тє місце у світі)^[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 4,66 дитини на одну жінку (23-тє місце у світі)^[1]. Рівень застосування контрацепції 17,7 % (станом на 2010 рік)^[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 19,9 року, медіанний вік для жінок — 25—29 років (оцінка на 2014 рік)^[1].

Смертність в Демократичній Республіці Конго 2015 року становила 10,07 ‰ (43-тє місце у світі)^[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 2,45 % (26-те місце у світі)^[1].

Середній вік населення Демократичної Республіки Конго становить 18,4 року; 18,118,6 (213-те місце у світі): для чоловіків — 18,1, для жінок — 18,6 року^[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 56,93 року (206-те місце у світі), для чоловіків — 55,39 року, для жінок — 58,51 року^[1].

Вікова структура населення Демократичної Республіки Конго, станом на 2015 рік, виглядає таким чином:

• діти віком до 14 років — 42,65 % (17 061 640 чоловіків, 16 793 575 жінок);
• молодь віком 15—24 роки — 21,41 % (8 522 085 чоловіків, 8 474 211 жінки);
• дорослі віком 25—54 роки — 29,75 % (11 783 887 чоловіків, 11 829 078 жінок);
• особи передпохилого віку (55—64 роки) — 3,56 % (1 329 384 чоловіки, 1 495 329 жінок);
• особи похилого віку (65 років і старіші) — 2,63 % (879 823 чоловіки, 1 206 123 жінки)^[1].

Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб, дорівнює 24,2 року, жінки — 19 років, загалом — 21,6 року (дані за 2007 рік)^[2].

Густота населення країни 2015 року становила 34,1 особи/км² (185-те місце у світі)^[1].

Демократична Республіка Конго середньоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 42,5 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 3,96 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)^[1].

Головні міста держави: Кіншаса (столиця) — 11,587 млн осіб, Лубумбаші — 2,015 млн осіб, Мбужі-Маї — 2,0 млн осіб, Кананга — 1,17 млн осіб, Кісангані — 1,04 млн осіб, Букаву — 832,0 тис. осіб (дані за 2015 рік)^[1].

п о р Найбільші міста Демократичної Республіки Конго Оціночні дані 2016 року.
	№	Назва	Провінція	Населення
Кіншаса Лубумбаші	1	Кіншаса	Кіншаса	11 116 000	Мбужі-Маї Кананга
	2	Лубумбаші	Катанга	1 936 000
	3	Мбужі-Маї	Східне Касаї	1 919 000
	4	Кананга	Лулуа	1 119 000
	5	Кісангані	Чопо	1 001 000
	6	Гома	Північне Ківу	1 000 000
	7	Букаву	Південне Ківу	1 000 000
	8	Чикапа	Касаї	600 000
	9	Масіна	Кіншаса	485 167
	10	Колвезі	Катанга	453 147

Річний рівень еміграції 2015 року становив 0,27 ‰ (123-тє місце у світі)^[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Станом на 2016 рік, у країні постійно перебуває 245,05 тис. біженців з Руанди, 5,59 тис. з Південного Судану, 112,77 тис. з Центральноафриканської Республіки, 34,29 тис. з Бурунді^[1].

У той самий час у країні, станом на 2015 рік, налічується 1,555 млн внутрішньо переміщених осіб, через збройний конфлікт між урядовими загонами і повстанцями з середини 1990-х років, переважно в східних провінціях^[1].

Демократична Республіка Конго є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)^[3].

Головні етноси (з більш ніж 200) країни: народи банту (монго, луба, конго та інші) — 80 % населення^[1].

Офіційна мова^[4]: французька. Інші поширені мови: лінгала — лінгва франка, кінгвана, кіконго, чилуба.

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво — 50 %, протестантизм — 20 %, кімбангізм — 10 %, іслам — 10 %, синкретичні секти і місцеві вірування — 10 % (станом на 2015 рік)^[1].

Рівень письменності 2012 року становив 63,8 % дорослого населення (віком від 15 років, що можуть читати й писати французькою, або мовами лінгала, кінгвана, шилуба): 78,1 % — серед чоловіків, 50 % — серед жінок^[1]. Державні витрати на освіту становлять 2,2 % ВВП країни, станом на 2013 рік (157-ме місце у світі)^[1]. Середня тривалість освіти становить 9 років, для хлопців — до 10 років, для дівчат — до 8 років (станом на 2013 рік).

Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 0,8 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2006 рік)^[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 4,3 % ВВП країни (123-тє місце у світі)^[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 71,47 ‰ (12-те місце у світі); хлопчиків — 75,07 ‰, дівчаток — 67,75 ‰^[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 693 випадків на 100 тис. народжень (17-те місце у світі)^[1].

Демократична Республіка Конго входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні дуже високий. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А, черевний тиф, малярія, гарячка денге, трипаносомоз (сонна хвороба), шистосомози, сказ (станом на 2016 рік)^[1].

2014 року зареєстровано 446,6 тис. хворих на СНІД (17-те місце в світі), це 1,04 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (46-те місце у світі)^[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила 24,1 тис. осіб (12-те місце у світі)^[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 3,7 % (185-те місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 23,4 % (оцінка на 2014 рік)^[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 81,1 % населення в містах і 31,2 % в сільській місцевості; загалом 52,4 % населення країни^[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 28,5 %, в сільській місцевості — 28,7 %, загалом по країні — 28,7 % (станом на 2015 рік)^[1]. Споживання прісної води, станом на 2005 рік, дорівнює 0,68 км³ на рік, або 11,25 тонни на одного мешканця на рік: з яких 68 % припадає на побутові, 21 % — на промислові, 11 % — на сільськогосподарські потреби^[1].

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 95,9 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 90,1 %; частка осіб похилого віку — 5,8 %, або 17,2 потенційно працездатного на 1 пенсіонера^[1]. Загалом ці показники характеризують рівень потреби державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2012 року перебувало 63 % населення країни^[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні виглядає таким чином: нижній дециль — 2,3 %, верхній дециль — 34,7 % (станом на 2006 рік)^[1].

Станом на 2013 рік, в країні 61,4 млн осіб не має доступу до електромереж; 9 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 19 %, у сільській місцевості — 2 %^[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 3,016 млн унікальних інтернет-користувачів (143-тє місце у світі), що становило 3,8 % загальної кількості населення країни^[1].

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 28,58 млн осіб (24-те місце у світі)^[1]. Дані по структурі зайнятості економічно активного населення у господарстві країни відсутні. 8,284 млн дітей у віці від 5 до 14 років (42 % загальної кількості) 2010 року були залучені до дитячої праці^[1]. Дані про рівень безробіття серед працездатного населення країни, станом на 2015 рік, відсутні^[1].

Один з найбільших африканських виробників канабісу, переважно для домашнього вжитку; наркоторговці використовують відсутність контролю судноплавства для транзиту псевдоефедрину через столицю; через корупцію і відсутність контролю в банківській сфері, країна уразлива до відмивання грошей (оцінка ситуації 2008 року)^[1].

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Демократичної Республіки Конго не докладає зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, законодавство не відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s), країна перебуває у списку третього рівня^[5][6].

• 
  Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
• 
  Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

• при народженні — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці до 14 років — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці 15—24 років — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці 25—54 років — 1 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці 55—64 років — 0,89 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці за 64 роки — 0,73 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• загалом — 0,99 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої^[1].

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

• .

• Населення Землі
• Населення Африки

• Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
• Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
• Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
• Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
• Головченко В. І., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
• Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
• Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
• Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
• Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
• Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
• Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
• Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
• Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
• Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
• Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
• Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
• Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
• Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.

• (рос.) Заир // Демографический энциклопедический словарь / главн. ред. Валентей Д. И. — М. : Советская энциклопедия, 1985. — 608 с.
• (рос.) Заир // Африка: энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / гл. ред. А. Громыко. — М. : Советская энциклопедия, 1986. — Т. 1. — 672 с.
• (рос.) Заир // Страны и народы. Африка. Западная и Центральная Африка / Редкол. : М. Б. Горнунг, Г. Б. Старушенко (отв. ред.) и др. — М. : «Мысль», 1979. — 301 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
• (рос.) Атлас народов мира / Отв. ред. С. И. Брук и В. С. Апенченко. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с. — 20 тис. прим.
• (рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
• (рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — ISBN 5-691-00047-0.
• (рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Населення Демократичної Республіки Конго

• World Population Prospects : [англ.] // United Nation. Department of Economic and Social Affairs. — демографічні показники населення світу.
• Global Health Observatory. The Democratic Republic of the Congo : [англ.] // World Health Organization (WHO). — медико-статистичні показники Демократичної Республіки Конго.
• Demographic and Health Surveys : [англ.] // U.S. Agency for International Development. — репрезентативні дані про стан здоров'я і населення в країнах, що розвиваються.
• At a glance: The Democratic Republic of the Congo. Statistics and Monitoring : [англ.] // UNICEF. — статистичні дані про стан і становище дітей у Демократичної Республіки Конго.
• The Democratic Republic of the Congo. World Bank Open Data : [англ.] // The World Bank. — статистично-економічні показники Демократичної Республіки Конго.
• The Democratic Republic of the Congo. Country Profile : [англ.] // International Labor Organization. — економіко-статистичні показники Демократичної Республіки Конго від Міжнародної організації праці.
• United Nations Development Programme in The Democratic Republic of the Congo : [англ.] // UNDP. — сторінка локального відділення Програми розвитку ООН.
• United Nations Economic Commission for Europe (UNECE) : [англ.]. — Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН).
• World Population Estimates : [англ.] // U.S. Census Bureau. — оцінки населення світу.