Населення Туркменістану
Населення Туркменістану. Чисельність населення країни 2015 року становила 5,231 млн осіб (120-те місце у світі)[1]. Чисельність туркменів стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 19,4 ‰ (89-те місце у світі), смертність — 6,13 ‰ (158-ме місце у світі), природний приріст — 1,14 % (106-те місце у світі) Природний рухВідтворенняНароджуваність у Туркменістані, станом на 2015 рік, дорівнює 19,4 ‰ (89-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 2,09 дитини на одну жінку (109-те місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 48 % (станом на 2006 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 24,6 року (оцінка на 2006 рік)[1]. Смертність у Туркменістані 2015 року становила 6,13 ‰ (158-ме місце у світі)[1]. Природний приріст населення в країні 2015 року становив 1,14 % (106-те місце у світі)[1]. Вікова структура Середній вік населення Туркменістану становить 27,5 року (141-ше місце у світі): для чоловіків — 27, для жінок — 28 років[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 69,78 року (157-ме місце у світі), для чоловіків — 66,77 року, для жінок — 72,93 року[1]. Вікова структура населення Туркменістану, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:
Шлюбність — розлучуваністьСередній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб, дорівнює 24,6 року, жінки — 23,3 року, загалом — 24 роки (дані за 2006 рік)[2]. РозселенняГустота населення країни 2015 року становила 11,4 особи/км² (219-те місце у світі)[1]. УрбанізаціяТуркменістан високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 50 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 1,94 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1]. Головні міста держави: Ашгабат (столиця) — 746,0 тис. осіб (дані за 2015 рік)[1].
МіграціїРічний рівень еміграції 2015 року становив 1,84 ‰ (163-тє місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими. Біженці й вимушені переселенціУ країні мешкає 7,12 тис. осіб без громадянства[1]. Туркменістан є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[3]. Расово-етнічний складГоловні етноси країни: туркмени — 85 %, узбеки — 5 %, росіяни — 4 %, інші — 6 % населення (оціночні дані за 2003)[1]. Українська діаспораМовиОфіційна мова[4]: туркменська — розмовляє 72 % населення країни. Інші поширені мови: російська — 12 %, узбецька — 9 %, інші мови — 7 %. РелігіїГоловні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: іслам — 89 %, православ'я — 9 %, інші — 2 % (станом на 2015 рік)[1]. ОсвітаРівень письменності 2015 року становив 99,7 % дорослого населення (віком від 15 років): 99,8 % — серед чоловіків, 99,6 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 3 % ВВП країни, станом на 2012 рік Середня тривалість освіти становить 11 років, для хлопців — до 11 років, для дівчат — до 11 років (станом на 2014 рік). Середня і професійнаВищаОхорона здоров'яЗабезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 4,0 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 2,1 % ВВП країни (190-те місце у світі)[1]. Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 36,82 ‰ (60-те місце у світі); хлопчиків — 44,13 ‰, дівчаток — 29,14 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 42 випадків на 100 тис. народжень (89-те місце у світі)[1]. Туркменістан входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO). ЗахворюванняКількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15—49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1]. Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 18,8 % (125-те місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 9,2 % (оцінка на 2006 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань. СанітаріяДоступ до облаштованих джерел питної води 2012 року мало 89,1 % населення в містах і 53,7 % в сільській місцевості; загалом 71,1 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 100 %, в сільській місцевості — 98,2 %, загалом по країні — 99,1 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2004 рік, дорівнює 27,95 км³ на рік, або 5,752 тонни на одного мешканця на рік: з яких 3 % припадає на побутові, 3 % — на промислові, 94 % — на сільськогосподарські потреби[1]. Соціально-економічне становищеСпіввідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15-64 роки) загалом становить 47,9 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 41,7 %; частка осіб похилого віку — 6,1 %, або 16,3 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом ці показники характеризують рівень потреби державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я та пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2012 року перебувало 0,2 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні має такий вигляд: нижній дециль — 2,6 %, верхній дециль — 31,7 % (станом на 1998 рік)[1]. Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 785 тис. унікальних інтернет-користувачів (133-тє місце у світі), що становило 15 % загальної кількості населення країни[1]. Трудові ресурсиЗагальні трудові ресурси 2015 року становили 2,305 млн осіб (118-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 48,2 %; промисловість і будівництво — 14 %; сфера послуг — 37,8 % (станом на 2004 рік)[1]. Безробіття 2014 року дорівнювало 11 % працездатного населення, 2013 року — 10,6 % (125-те місце у світі)[1]. КриміналНаркотики Транзитна країна для наркотиків з Афганістану, що прямують до Російської Федерації й Західної Європи; прекурсорів до Афганістану[1]. Торгівля людьмиЗгідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Туркменістану докладає значних зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але не в повній мірі, країна перебуває у списку спостереження другого рівня[5][6].
Гендерний станСтатеве співвідношення (оцінка 2015 року):
Демографічні дослідження
Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:
ПереписиДив. такожПримітки
ЛітератураУкраїнською
Російською
Посилання Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Населення Туркменістану
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
