Населення Хорватії

Населення Хорватії
Населення Хорватії
	Ріст чисельності населення країни
Чисельність	4,464 млн осіб
Густота	75,8 особи/км²
Коефіцієнт міграції	1,39 ‰
Природний рух
Природний приріст	▼−0,13 %
Народжуваність	9,45 ‰
Фертильність	1,46 дітей на 1 жінку
Смертність	12,18 ‰
Смертність немовлят	5,77 ‰
Вікова структура
• до 14 років	14,42 %
• 15–64 років	67,35 %
• старіші за 65 років	18,23 %
Середня тривалість життя	76,61 року
• чоловіків	73,02 року
• жінок	80,4 року
Статева структура
загалом	0,93 чол./жін.
при народженні	1,06 чол./жін.
до 15 років	1,05 чол./жін.
15–64 років	0,95 чол./жін.
після 65 років	0,69 чол./жін.
Етнічні групи
Нація	хорвати
Найбільший етнос	хорвати
Нацменшини	серби
Мови
Офіційна	хорватська
Також у побуті	сербська

Населення Хорватії. Чисельність населення країни 2015 року становила 4,464 млн осіб (126-те місце у світі)^[1]. Чисельність хорватів стабільно зменшується, народжуваність 2015 року становила 9,45 ‰ (203-тє місце у світі), смертність — 12,18 ‰ (25-те місце у світі), природний приріст — −0,13 % (209-те місце у світі) .

Природний рух

Відтворення

Народжуваність у Хорватії, станом на 2015 рік, дорівнює 9,45 ‰ (203-тє місце у світі)^[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,46 дитини на одну жінку (201-ше місце у світі)^[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 27,9 року (оцінка на 2011 рік)^[1].

Смертність у Хорватії 2015 року становила 12,18 ‰ (25-те місце у світі)^[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року був негативним і становив -0,13 % (депопуляція) (209-те місце у світі)^[1].

Вікова структура

Середній вік населення Хорватії становить 42,7 року (20-те місце у світі): для чоловіків — 40,8, для жінок — 44,8 року^[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 76,61 року (80-те місце у світі), для чоловіків — 73,02 року, для жінок — 80,4 року^[1].

Вікова структура населення Хорватії, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

діти віком до 14 років — 14,42 % (330 355 чоловіків, 313 311 жінки);
молодь віком 15—24 роки — 11,92 % (272 249 чоловіків, 259 935 жінок);
дорослі віком 25—54 роки — 40,88 % (903 896 чоловіків, 921 337 жінок);
особи передпохилого віку (55—64 роки) — 14,55 % (314 697 чоловіків, 335 007 жінок);
особи похилого віку (65 років і старіші) — 18,23 % (331 889 чоловіків, 482 167 жінок)^[1].

Шлюбність — розлучуваність

Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 4,8; коефіцієнт розлучуваності — 1,1; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 23 (дані за 2010 рік)^[2]. Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб, дорівнює 30,6 року, жінки — 28,1 року, загалом — 29,4 року (дані за 2014 рік)^[3].

Розселення

Густота населення країни 2015 року становила 75,8 особи/км² (128-ме місце у світі)^[1]. Більшість населення концентрується в північній половині країни, чверть усього населення проживає в столиці та навколо неї. Значна кількість адріатичних островів населена досить спорадично.

Динаміка населення Хорватії згідно з даними переписів^[4]

Рік перепису	Наявне населення	Постійне населення	Густота населення (осіб/км²)
1857	2 181 499	—	38,6
1869	2 398 292	—	42,4
1880	2 506 228	—	44,3
1890	2 854 558	—	50,5
1900	3 161 456	—	55,9
1910	3 460 584	—	61,2
1921	3 443 375	—	60,9
1931	3 785 455	—	67,0
1948	3 779 958	—	66,9
1953	3 936 022	—	69,6
1961	4 159 696	—	73,6
1971	4 426 221	—	78,3
1981	4 601 469	—	81,4
1991	4 784 265	—	84,6
2001	4 492 049	4 437 460	79,4
2011	4 456 096	4 290 612	75,8

Урбанізація

Докладніше: Міста Хорватії

Хорватія високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 59 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 0,11 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)^[1].

Головні міста держави: Загреб (столиця) — 687,0 тис. осіб (дані за 2015 рік)^[1].

Міграції

Річний рівень імміграції 2015 року становив 1,39 ‰ (57-ме місце у світі)^[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Біженці й вимушені переселенці

За побіжними оцінками, на літо 2016 року в країні налічувалось 658 тис. біженців^[1].

У країні перебуває 2,87 тис. осіб без громадянства^[1].

Хорватія є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)^[5].

Етнічний склад

Етнічний склад (2012 рік)^[1]
Етнос:			Відсоток:
хорвати			90.4%
серби			4.4%
інші			5.2%

Докладніше: Народи Хорватії

Головні етноси країни: хорвати — 90,4 %, серби — 4,4 %, бошняки, угорці, словенці, чехи і цигани разом — 4,4 %, інші — 0,8 % населення (оціночні дані за 2011 рік)^[1]. Чисельність і питома вага сербів у населенні значно скоротилася з часів розпаду Югославії (з 12,2 % у 1991 р. до 4,4 % у 2011 р.), тоді як питома вага хорватів зросла (з 78,1 % до 90,4 %). Проживають також значні громади босняків, італійців, албанців та інших.

Етнічна мапа Хорватії, 1948 рік (англ.) (хор.)
Розселення сербів, 1991 рік (англ.) (англ.)
Етнічна мапа Хорватії, 2001 рік (хор.)

Динаміка національного складу Хорватії за даними переписів населення 1948—2011 років

Етнос	1948 рік		1953 рік		1961 рік		1971 рік		1981 рік		1991 рік		2001 рік		2011 рік
Хорвати	2975399	79,2 %	3117513	79,6 %	3339841	80,3 %	3513647	79,4 %	3454661	75,1 %	3736356	78,1 %	3977171	89,6 %	3874321	90,42 %
Серби	543795	14,5 %	588411	15,0 %	624985	15,0 %	626789	14,2 %	531502	11,6 %	581663	12,2 %	201631	4,5 %	186633	4,4 %
Югослави					15559	0,4 %	84118	1,9 %	379057	8,2 %	106041	2,2 %	176	0,0 %	331	0,0 %
Слов'яни-мусульмани	1077	0,0 %	16185	0,4 %	3113	0,1 %	18457	0,4 %	23740	0,5 %	43459	0,9 %	19677	0,4 %	7558	0,17 %
Босняки	1077	0,0 %	16185	0,4 %	3113	0,1 %	18457	0,4 %	23740	0,5 %	43459	0,9 %	20755	0,5 %	31479	0,73 %
Італійці	76093	2,0 %	33316	0,9 %	21103	0,5 %	17433	0,4 %	11661	0,3 %	21303	0,4	19636	0,4 %	17807	0,42 %
Угорці	51399	1,4 %	47711	1,2 %	42347	1,0 %	35488	0,8 %	25439	0,6 %	22355	0,5 %	16595	0,4 %	14048	0,33 %
Албанці	635	0,0 %	1001	0,0 %	2126	0,1 %	4175	0,1 %	6006	0,1 %	12032	0,3 %	15082	0,3 %	17513	0,41 %
Словенці	38734	1,0 %	43010	1,1 %	39101	0,9 %	32497	0,7 %	25136	0,5 %	22376	0,5 %	13173	0,3 %	10517	0,25 %
Чехи	28991	0,8 %	25954	0,7 %	23391	0,6 %	19001	0,4 %	15061	0,3 %	13086	0,3 %	10510	0,2 %	9641	0,22 %
Цигани	405	0,0 %	1261	0,0 %	313	0,0 %	1257	0,0 %	3858	0,1 %	6695	0,1 %	9463	0,2 %	16975	0,40 %
Чорногорці	2871	0,1 %	5128	0,1 %	7465	0,2 %	9706	0,2 %	9818	0,2 %	9724	0,2 %	4926	0,1 %	4517	0,11 %
Македонці	1387	0,0 %	2385	0,1 %	4381	0,1 %	5625	0,1 %	5362	0,1 %	6,280	0,1 %	4270	0,1 %	4138	0,10 %
Інші/невказали	36021	1,0 %	36942	0,9 %	35971	0,9 %	58028	1,3 %	110168	2,4 %	246354	5,1 %	124395	2,8 %	84991	1,98 %
Усього	3 756 807		3 918 817		4 159 696		4 426 221		4 601 469		4 784 265		4 437 460		4 284 889

Українська діаспора

Докладніше: Українці Хорватії

Мови

Мови Хорватії (2011 рік)^[1]
Мова:			Відсоток:
хорватська			95.5%
сербська			1.5%
інші			3%

Докладніше: Мови Хорватії

Офіційна мова^[6]: хорватська — розмовляє 95,6 % населення країни. Інші поширені мови: сербська 1,2 %, інші мови (угорська, чеська, словацька, албанська) — 3 % (дані на 2011 рік). Хорватія, як член Ради Європи, 5 листопада 1997 року підписала і того ж дня ратифікувала Європейську хартію регіональних мов (вступила в дію 1 березня 1998 року). Регіональними мовами визнані: чеська, словацька, угорська, італійська, русинська, сербська, українська^[7].

Діалекти хорватської мови (англ.)

Динаміка змін мовної картини в Хорватії, згідно з офіційними переписами^[8]

Рідна мова	Перепис 1991 року	%	Перепис 2001 року	%	Перепис 2011 року	%
Хорватська	3 922 725	81,99 %	4 265 081	96,12 %	4 096 305	95,6 %
Сербська	207 300	4,33 %	44 629	1,01 %	52 879	1,23 %
Італійська	26 580	0,56 %	20 521	0,46 %	18 573	0,43 %
Албанська	12 735	0,27 %	14 621	0,33 %	17 069	0,40 %
Боснійська	6 933	0,14 %	9 197	0,21 %	16 856	0,39 %
Циганська	7 657	0,16 %	7 860	0,18 %	14 369	0,34 %
Угорська	19 684	0,41 %	12 650	0,29 %	10 231	0,24 %
Словенська	19 341	0,40 %	11 872	0,27 %	9 220	0,22 %
Сербохорватська	288 578	6,03 %	4 961	0,11 %	7 822	0,18 %
Чеська	10 378	0,22 %	7 178	0,16 %	6 292	0,15 %
Словацька	5 265	0,11 %	3 993	0,09 %	3 792	0,09 %
Македонська	5 462	0,11 %	3 534	0,08 %	3 519	0,08 %
Хорватосербська	166 837	3,49 %	2 054	0,05 %	3 059	0,07 %
Німецька	3 586	0,07 %	3 013	0,07 %	2 986	0,07 %
Російська	746	0,02 %	1 080	0,02 %	1 592	0,04 %
Русинська	2 845	0,06 %	1 828	0,04 %	1 472	0,03 %
Українська	1 430	0,03 %	1 027	0,02 %	1 008	0,02 %
Румунська	2 118	0,04 %	1 205	0,03 %	955	0,02 %
Чорногорська	528	0,01 %	460	0,01 %	876	0,02 %
Польська	627	0,01 %	536	0,01 %	639	0,01 %
Турецька	492	0,01 %	347	0,01 %	342	0,01 %
Болгарська	355	0,01 %	265	0,01 %	293	0,01 %
їдиш	23		8		30
Волоська	129		7		14
Інші мови	7 496	0,16 %	2 824	0,06 %	5 367	0,13 %
Невідомо	64 415	1,35 %	16 709	0,38 %	9 329	0,22 %

Релігії

Релігії в Хорватії (2011 рік)^[1]
Віросповідання:			Відсоток:
католики			86.3%
православні			4.4%
мусульмани			1.5%
інші			1.5%
агностики			2.5%
атеїсти			3.8%

Докладніше: Релігія в Хорватії

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво — 86,3 %, православ'я — 4,4 %, іслам — 1,5 %, інші — 1,5 %, не визначились — 2,5 %, атеїсти — 3,8 % (станом на 2011 рік)^[1].

Релігійна мапа Хорватії, 2001 рік (англ.) (хор.)
Кількість віруючих, 2011 рік

Релігійний склад серед представників різних національностей за переписом 2011 року^[9]

Етнос	Загальна чисельність	католики	православні	протестанти	інші християни	мусульмани	юдеї	східні релігії	інші релігії	агностики	атеїсти, нерелігійні	не вказали	невідомо
Хорвати	3 874 321	92,9 %	0,4 %	0,2 %	0,3 %	0,2 %	0,0 %	0,1 %	0,0 %	0,7 %	3,2 %	1,8 %	0,1 %
Албанці	17 513	40,6 %	0,0 %	0,0 %	0,1 %	54,8 %		0,0 %	0,1 %	0,2 %	1,6 %	2,4 %	0,2 %
Австрійці	297	69,4 %	0,3 %	2,0 %	3,0 %	1,0 %	0,7 %	1,0 %		1,3 %	12,5 %	8,8 %
Босняки	31 479	1,0 %	0,9 %	0,1 %	0,1 %	88,8 %		0,0 %	0,0 %	1,0 %	5,1 %	2,9 %	0,1 %
Болгари	350	23,1 %	45,1 %	2,6 %	2,3 %	0,6 %		0,6 %	0,6 %	2,6 %	18,0 %	4,0 %	0,6 %
Чорногорці	4 517	8,4 %	40,3 %	0,5 %	0,8 %	3,5 %		0,2 %	0,3 %	5,9 %	32,3 %	7,7 %	0,1 %
Чехи	9 641	88,4 %	0,1 %	2,5 %	0,4 %	0,0 %		0,1 %	0,1 %	1,0 %	4,6 %	2,5 %	0,4 %
Угорці	14 048	66,9 %	0,6 %	23,8 %	1,5 %		0,0 %	0,0 %	0,1 %	0,6 %	3,7 %	2,5 %	0,3 %
Македонці	4 138	11,9 %	58,0 %	0,8 %	1,2 %	5,2 %		0,2 %	0,1 %	2,4 %	14,3 %	5,6 %	0,2 %
Німці	2 965	62,3 %	0,7 %	16,7 %	1,6 %	0,2 %	0,0 %	0,2 %	0,3 %	1,5 %	10,8 %	5,4 %	0,3 %
Поляки	672	87,1 %	0,9 %	0,4 %	0,4 %				0,1 %	1,2 %	5,1 %	4,3 %	0,4 %
Цигани	16 975	48,9 %	14,0 %	0,4 %	1,0 %	29,7 %		0,0 %	0,7 %	0,1 %	1,5 %	2,4 %	1,2 %
Румуни	435	42,8 %	33,8 %	3,2 %	7,1 %			0,2 %	0,2 %	0,5 %	6,7 %	5,1 %	0,5 %
Росіяни	1 279	16,3 %	57,0 %	0,8 %	1,6 %	0,7 %		0,5 %	0,2 %	2,5 %	12,7 %	7,6 %	0,1 %
Русини	1 936	87,4 %	4,6 %	0,6 %	1,3 %					0,9 %	3,9 %	1,3 %	0,1 %
Словаки	4 753	66,5 %	0,3 %	26,1 %	0,8 %			0,1 %	0,0 %	0,6 %	2,8 %	2,5 %	0,4 %
Словенці	10 517	76,8 %	0,4 %	0,8 %	0,6 %	0,1 %		0,1 %	0,1 %	2,3 %	14,0 %	4,5 %	0,4 %
Серби	186 633	1,3 %	85,5 %	0,2 %	0,4 %	0,0 %	0,0 %	0,0 %	0,0 %	1,1 %	9,3 %	2,1 %	0,1 %
Італійці	17 807	84,7 %	0,1 %	0,1 %	0,3 %	0,0 %	0,0 %	0,1 %	0,1 %	1,3 %	8,9 %	3,8 %	0,4 %
Турки	367	1,4 %				93,5 %				0,3 %	3,0 %	1,6 %	0,3 %
Українці	1 878	71,3 %	18,2 %	0,3 %	0,7 %			0,1 %	0,1 %	1,0 %	4,6 %	3,6 %	0,1 %
Волохи	29	13,8 %	37,9 %		3,4 %				3,4 %	6,9 %	20,7 %	13,8 %
Євреї	509	2,8 %	0,6 %	0,2 %	0,6 %		52,3 %	0,4 %	0,4 %	5,9 %	28,9 %	7,7 %	0,4 %
Інші	8 052	23,8 %	10,1 %	5,6 %	1,9 %	29,3 %	0,1 %	3,4 %	1,0 %	2,1 %	14,2 %	8,0 %	0,5 %
Загалом	4 284 889	86,3 %	4,4 %	0,3 %	0,3 %	1,5 %	0,0 %	0,1 %	0,1 %	0,8 %	3,8 %	2,2 %	0,3 %

Освіта

Докладніше: Освіта в Хорватії

Рівень письменності 2015 року становив 99,3 % дорослого населення (віком від 15 років): 99,7 % — серед чоловіків, 98,9 % — серед жінок^[1]. Державні витрати на освіту становлять 4,2 % ВВП країни, станом на 2011 рік (99-те місце у світі)^[1]. Середня тривалість освіти становить 15 років, для хлопців — до 15 років, для дівчат — до 16 років (станом на 2014 рік).

Середня і професійна

Вища

Охорона здоров'я

Докладніше: Охорона здоров'я в Хорватії

Забезпеченість лікарями у країні на рівні 2,84 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)^[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 5,9 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2014 рік)^[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 7,8 % ВВП країни (84-те місце у світі)^[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 5,77 ‰ (168-ме місце у світі); хлопчиків — 5,91 ‰, дівчаток — 5,62 ‰^[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 8 випадків на 100 тис. народжень (142-ге місце у світі)^[1].

Хорватія входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання

Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами у країні середній. Найпоширеніші інфекційні захворювання: кліщовий енцефаліт (станом на 2016 рік)^[1].

Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15—49 років відсутні^[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні^[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 25,6 % (66-те місце у світі)^[1].

Санітарія

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 99,6 % населення в містах і 99,7 % в сільській місцевості; загалом 99,6 % населення країни^[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 97,8 %, в сільській місцевості — 95,8 %, загалом по країні — 97 % (станом на 2015 рік)^[1].

Соціально-економічне становище

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 51,1 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 22,5 %; частка осіб похилого віку — 28,6 %, або 3,5 потенційно працездатного на 1 пенсіонера^[1]. Загалом ці показники характеризують рівень потреби державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2014 року перебувало 19,5 % населення країни^[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні має такий вигляд: нижній дециль — 3,3 %, верхній дециль — 27,5 % (станом на 2008 рік)^[1].

Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж^[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 3,117 млн унікальних інтернет-користувачів (86-те місце у світі), що становило 69,8 % загальної кількості населення країни^[1].

Трудові ресурси

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 1,708 млн осіб (126-те місце у світі)^[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 1,9 %; промисловість і будівництво — 27,6 %; сфера послуг — 70,4 % (станом на 2014 рік)^[1]. Безробіття 2015 року дорівнювало 19,3 % працездатного населення, 2014 року — 20,3 % (167-ме місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 45,5 %, серед юнаків — 44,9 %, серед дівчат — 46,4 % (9-те місце у світі)^[1].

Кримінал

Докладніше: Злочинність у Хорватії

Наркотики

Транзитна країна на шляху наркотрафіку південно-східноазійського героїну і південноамериканського кокаїну до Західної Європи через Балкани (оцінка ситуації 2008 року)^[1].

Торгівля людьми

Докладніше: Торгівля людьми в Хорватії

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Хорватії докладає значних зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не повною мірою, країна перебуває у списку другого рівня^[10]^[11].

Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)

Гендерний стан

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

при народженні — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці до 14 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці 15—24 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці 25—54 років — 0,98 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці 55—64 років — 0,94 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці за 64 роки — 0,69 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
загалом — 0,93 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої^[1].

Демографічні дослідження

Населення Хорватії
Рік	Населення	Зміна
1950	3 861 000	—
1955	4 011 000	+3.9%
1960	4 140 000	+3.2%
1965	4 273 000	+3.2%
1970	4 406 000	+3.1%
1975	4 500 000	+2.1%
1980	4 588 000	+2.0%
1985	4 702 000	+2.5%
1990	4 778 000	+1.6%
1995	4 669 000	−2.3%
2000	4 381 000	−6.2%
2005	4 442 000	+1.4%
2010	4 418 000	−0.5%
Джерело: Відділ соціально-економічних справ секретаріату ООН, 2010 рік^[12].

Демографічні дослідження у країні ведуться рядом державних і наукових установ:

Статистичне управління Хорватії (хорв. Državni zavod za statistiku Republike Hrvatske; DZS).

Будівля Державного статистичного управління Республіки Хорватія
Тека з документами для опитування під час перепису 2011 року

Переписи

Переписи населення Хорватії
Рік	Населення	Зміна
1857	2 181 499	—
1869	2 398 292	+9.9%
1880	2 506 228	+4.5%
1890	2 854 558	+13.9%
1900	3 161 456	+10.8%
1910	3 460 584	+9.5%
1921	3 443 375	−0.5%
1931	3 785 455	+9.9%
1948	3 779 958	−0.1%
1953	3 936 022	+4.1%
1961	4 159 696	+5.7%
1971	4 426 221	+6.4%
1981	4 601 469	+4.0%
1991	4 784 265	+4.0%
2001	4 492 049	−6.1%
2011	4 456 096	−0.8%
Джерело: Офіційні дані переписів населення^[4].

Див. також

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р ^с ^т ^у ^ф ^х ^ц ^ш ^щ ^ю ^я ^аа ^аб ^ав ^аг ^ад ^ае ^аж ^аи ^ак ^ал ^ам ^ан ^ап ^ар ^ас ^ат ^ау ^аф ^ах Croatia : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
↑ Marriage and divorce statistics : [англ.] // Eurostat, European Commission. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — статистика шлюбів і розлучень в Європі.
↑ ' Marriage indicators : [англ.] // Eurostat, European Commission. — .
↑ ^а ^б (англ.) (хор.) Statistiki ljetopis Republike Hrvatske 2010. — Državni zavod za statistiku Republike Hrvatske, Godina 42. Zagreb. Prosinac 2010. ISSN 1333-3305
↑ International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
↑ Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
↑ European Charter for Regional or Minority Languages. The list of signatories. : [англ.] // Council of Europe. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-підписанти Європейської хартії регіональних мов.
↑ (англ.) Population by ethnicity and religion, 2011 census. — Državni zavod za statistiku Republike Hrvatske.
↑ (хор.) Stanovništvo prema materinskom jeziku, popisi 1991., 2001. I 2011.
↑ Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
↑ UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
↑ ' World Population Prospects: The 2012 Revision : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat. — . — Дата звернення: 29 січня 2018 року.

Література

Українською

Атлас. 10—11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
Гудзеляк І. І., Уманців Б. Б. Хорватія : суспільно-географічна характеристика. Навчальний посібник. — Л. : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2002. — 136 с.
Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.

Російською

(рос.) Югославия // Демографический энциклопедический словарь / главн. ред. Валентей Д. И. — М. : Советская энциклопедия, 1985. — 608 с.
(рос.) Югославия // Страны и народы. Зарубежная Европа. Восточная Европа / Редкол. : В. П. Максаковский (отв. ред.), Ю. В. Иванова и др. — М. : «Мысль», 1980. — 349 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
(рос.) Атлас народов мира / Отв. ред. С. И. Брук и В. С. Апенченко. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с. — 20 тис. прим.
(рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
(рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — ISBN 5-691-00047-0.
(рос.) Урланис Б. Ц. Рост населения в Европе (опыт исчисления). — М. : ОГИЗ-Госполитиздат, 1941. — 436 с.
(рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.