Користувачі самі можуть перейменовувати статті Вікіпедії, без допомоги адміністраторів, бажано так і робити. Для цього потрібно скористатися посиланням «Перейменувати» у верхній частині сторінки. Якщо перейменувати таким чином не вдається через те, що така сторінка вже існує (як правило, вона є редиректом), то на таку сторінку слід поставити шаблон {{db-move}} із зазначенням назви статті, що перейменовується. Після вилучення адміністратором статті-редиректа можна перейменовувати статтю звичним чином. Як правило, вилучаючи сторінку, адміністратор сам і здійснює перейменування.
Але якщо є сумніви у доцільності або правильності перейменування, то краще вказати статтю тут і пояснити причину перейменування. На статтю, яку пропонується перейменувати, ставиться шаблон {{Move|Нова назва статті}}.
Регламент перейменування: якщо перейменування не є технічним (наприклад, «згідно з правилами» або «допоможіть перейменувати») і вимагає обговорення — протягом тижня відбувається обговорення і після його закінчення будь-який досвідчений користувач (бажано той, хто не брав участі в обговоренні) підводить підсумок. За взаємною згодою може бути здійснене швидке перейменування до закінчення тижневого терміну.
Якщо ви згодні з перейменуванням статті, поставте перед своїм коментарем шаблон {{За}}, якщо ні — {{Проти}}.
Важливо пам'ятати, що згідно з принципами Вікіпедії, на цій сторінці проводяться не голосування, а обговорення з перейменування статей. Тому аргументація, посилання на правила та принципи Вікіпедії є важливішими ніж шаблон «за» або «проти». Ваші неаргументовані голоси при підведенні підсумку можуть бути не враховані.
Щоб додати нову заявку
Перед тим, як подати заявку на цю сторінку, подумайте над обґрунтуванням, тобто надайте посилання на словники та авторитетні джерела. Ваша заявка має відповідати вимогам ВП:МОВА.
Щоб оформити нову заявку, потрібно зробити такі три кроки:
позначте сторінку, яку ви пропонуєте перейменувати, за допомогою шаблону {{Move|Нова назва}}
через наступну форму вводу введіть поточну назву статті замість Стара_назва, нову назву замість Нова_назва, натисніть «Створити». Далі заповніть заявку і збережіть.
Потім зазначте нову заявку нижче (тобто у списку на цій сторінці, Вікіпедія: Перейменування статей) у вигляді {{Rename|Стара назва|Нова назва}}. Нові заявки слід додавати зверху списку.
Одразу скажу, що я не експерт в цій тематиці, але згідно з обговоренням в англ. вікі на сторінці обговорення статті вказано, що унікоти є застарілим терміном, а сучасним є Аморфеї. Наводяться такі джерела як:
The Encyclopedia of Evolutionary Biology, ed. Kliman, 2016, p. 354: "The Amorphea supergroup (previously known as 'unikonts') unites Amoebozoa and Obazoa, two major taxa that are examined individually below."
Evolutionary Transitions to Multicellular Life, Ruiz-Trillo & Nedelcu, p. 5: "the major division Amorphea...roughly equivalent to 'unikonts' of Stechmann and Cavalier-Smith."
Biological Innovations that Built the World, Roberto Ligrone, 2019, p. 192
The Handbook of Protists, ed. Archibald, 2019, p. 13.
Щодо української назви Аморфеї, то є такі джерела:
Біологія і екологія. Рівень стандарту. 10 клас. Задорожний К. М.: [1]
За. Пропонована назва, судячи з усього, більш вживана. + [https ://studfile.net/preview/16701607/page:9/ ІІІ. Субдомен Amorphea (=Unіkonta, Podіata) — аморфеї, уніконти, подіати] // Леонтьєв Д. В. Система органічного світу. Історія та сучасність. — Х. : Вид. група «Основа», 2018. — (С. 81) 112 с. : іл., схеми, табл. — (Б-ка журн. «Біологія »; Вип. 2 (182)). — ISBN 978-617-00-3263-8. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 11:25, 21 травня 2025 (UTC)[відповісти]
Назва «Цілі та ключові результати» є точнішим, нормативно правильним і загальновживаним перекладом методології OKR (*Objectives and key results*) в українській мові. Обґрунтування:
Офіційний переклад літератури. У виданні «Міряй важливе. OKR: простий метод вирости вдесятеро» (офіційний переклад книги Джона Дора «Measure What Matters») використовується саме варіант «Цілі та ключові результати». Цитата: «Цілі та ключові результати — інь і ян цілепокладання…». Це підтверджує усталеність терміна у фаховій літературі. (Yakaboo Publishing, 2022)
Використання в українських компаніях та офіційних джерелах.
PeopleForce: «Objectives and key results (Цілі та ключові результати) — це гнучка методика постановки цілей…» ([3])
Dropbox Україна: «OKR означає “цілі та ключові результати”» ([4])
Вживання в українських медіа.
Forbes Україна: «Компанія має річні цілі та ключові результати» ([5])
Liga.net: «Амбітні цілі та ключові результати: як в Україні працює OKR» ([6])
Термінологічна точність. Слово «цілі» є усталеним відповідником англ. *objectives* у сфері управління, менеджменту, проєктного планування. В українському перекладі концепції *Management by Objectives* також вживається форма «керування за цілями», а не «метами».
Відповідність мовним стандартам. Згідно з мовними стандартами Вікіпедії, слід надавати перевагу термінам, які підтверджені авторитетними джерелами та відповідають нормам української мови. «Цілі та ключові результати» відповідає цим критеріям значно краще, ніж менш усталений варіант «Мета та ключові результати».
Висновок: термін «Цілі та ключові результати»:
Відповідає офіційним перекладам і усталеній практиці в україномовному середовищі;
Є нормативно правильним згідно з сучасною українською термінологією;
За перейменування. Формально форма множини від "мета" існує, однак реально ця форма практично не вживається, у множині вживається переважно слово "ціль" (синонім до "мета")--Unikalinho (обговорення) 11:12, 20 травня 2025 (UTC)[відповісти]
За. Ціль — цілковито легітимне слово на позначення мети з цілком уживаною формою множини. З множиною слова мета все складно. УЛІФ, наприклад, не подає множину, орфографічний словник подає тільки для 2, 3 та 4. Множина тут принципова, оскільки йдеться про множинність цілей, а не одну загальну, тож мета та ключові результати значно гірше передає суть. -- RajatonRakkaus⇅11:35, 20 травня 2025 (UTC)[відповісти]
Офіційна назва. Вважаю що вона більш коректно відображає суть цієї сирійської адміністрації. Ця стаття не є тотожною з регіоном Рожава чи Сирійськими Курдами (котрі також присутні в Північному Алеппо та Афріні, котрі не були частиною цієї автономії).--Duppertip (обговорення) 14:39, 14 травня 2025 (UTC)[відповісти]
За бо англійська, французька та іспанська вікіпедії мають запропоновану назву, зовсім не знаюся на темі, та знайшов таке джерело, що підтверджує пропоновану назву, єдине, що можна скоротити до Автономна адміністрація Північної та Східної Сирії як в джерелі... — Друк (обговорення) 18:43, 14 травня 2025 (UTC)[відповісти]
В інших вікі також розділяють поняття регіону Рожава, як от у en wiki є про цю адміністрацію та про Сирійський Курдистан окремо через те що різні межі та через те що сутності різні. Варто було б так само не змішувати ці поняття. Duppertip (обговорення) 15:51, 19 травня 2025 (UTC)[відповісти]
Ні, тут все добре якраз, вікідані правильні. Просто що Сирійський Курдистан =/= цьому утворенню через те що воно не охоплює всі курдські землі, не є офіційною назвою (точніше, було частиною назви дуже коротко) та охоплює арабські міста (зокрема Ракка). Про саме регіон та курдів окремої статті немає (там якраз описана історія краю та курдів на теренах Сирії в інших вікі). Duppertip (обговорення) 03:42, 20 травня 2025 (UTC)[відповісти]
З такою аргументацією Проти. Швидким пошуком не виявив перевагу, однак чинна назва вживається. Машинний переклад — майже напевно ні, оскільки блазень у широкому значенні це ще й дурень. Словники також перекладаютьfool як блазень. І серед історичних зображень цієї карти не так вже й мало безпосередньо блазнів. Тож тут треба знайти авторитетні джерела й назвати за ними. -- RajatonRakkaus⇅16:10, 12 травня 2025 (UTC)[відповісти]
Проти бо в картах таро виданих українською мовою, що є у продажу переважно саме Блазень, причому в самих різних підвидах, в картах таро російською буває Дурак, а часто Шут, ті карти таро, що французькою, латиною чи англійською не є джерелами бо перекладати можна як завгодно іноземні написи... — Друк (обговорення) 17:37, 12 травня 2025 (UTC)[відповісти]
З травня 2025 актуальні дані вказані у джерелах. Джулі Девіс найчастіше зазначено у Авторитетних джерелах. «У 2020 році вона (тоді ще під прізвищем Фішер. - Ред. Deutsche Welle) була затверджена першою посолкою США в Білорусі із 2008 року». Тимчасова очільниця посольства США Девіс прибула в Україну[1]
Тобто назва Джулі Девіс Фішер більш точна, актуальна та є у авторитетних джерелах.
Як варіант нову назву вказати: Джулі Девіс. --Володимир12:58, 11 травня 2025 (UTC)[відповісти]
Вибачте за мою погану українську, я погано розмовляю нею. Назву цієї статті потрібно змінити, тому що особа в статті вийшла заміж, тому її ім’я було змінено. Це редагування внесено до всієї статті, однак я ще не отримав автоматичного підтвердження, і я не можу перейменувати сторінку. — Це написав, але не підписав користувач KodingOnion (обговорення • внесок) 10:26, 11 травня 2025 (UTC).[відповісти]
За. Очевидний випадок. Можна було перейменувати й без обговорення. Як правило, в уточненні назви зупинного пункту вказують географічне положення, а не якийсь зрозумілий лише вузьким фахівцям код.--Словолюб (обговорення) 19:27, 11 травня 2025 (UTC)[відповісти]
Самоназва. Назва "Нагірно-Карабаська Республіка" вживається російською. Перейменування сепаратистами було: https://www.radiosvoboda.org/a/news/28323036.html і зараз назва вже не має попередньої дипломатичної та політичної чутливості (бо цей суб'єкт ліквідований). Оскільки "Арцах" є назвою більш унікальною від Нагірного Карабаху (а це і регіон, і колишня автономна область) то вона краще підкреслює саме самоназву колишніх сепаратистів. Після 2017 року є підвищений вжиток назви Арцах, хоча він є і до 2017. На більшості інших вікі також вживається Арцах. Тому пропоную дерусифікувати назву.--Duppertip (обговорення) 12:10, 7 травня 2025 (UTC)[відповісти]
Я теж подумав, але тут є і вживання назви Арцах цими медіа, тою ж ЄП. Для мене є 2 фактори вирішальними:
ми не вживаємо "так звана" та "невизнана" у назвах статей (і, звісно, це ніде так не вживається окрім азербайджанської вікіпедії) як це роблять чимало вказаних вами джерел; зокрема, наприклад, ми не називаємо ЛНР та ДНР як статті ОРЛО та ОРДО відповідно, хоч вони такими й є, бо вигадки сепаратистів є трішки окремим предметом від самого факту окупації
АД та просто джерела на статтю часто посилаються на власне сайти та документи та заяви цих сепаратистів, та й просто на вірменські медіа; інколи російські також, у вигляді назви НКР
Якщо прибрати вторинні джерела на назву НКР (а це російські сайти що повідомляють про те що зробили/сказали сепаратисти), то насправді особливої переваги для НКР немає. За вірменським суспільством перевага у назві Арцах. В Азербайджані обидві назви однаково нелегальні по суті, а з врахуванням знищення цього утворення сепаратистів це є тепер питанням історії. Там ділення йде або по назвам районів (Шушинський, Кельбаджарський, т.п.) або по економічним районам де ця територія поділена на Карабах та Східний Зангезур. У азербайджанській вікі навіть вживання слова "Нагірний" в статті "Нагірний Карабах" викликає обурення пересічних читачів через анти-сепаратистські настрої.
Особисто я вважаю що назва "Республіка Арцах" підвищить впізнаваність та зменшить заплутаність цієї теми, бо є Нагірний Карабах, Нагірно-Карабаська автономна область та Нагірно-Карабаська Республіка що є 3 різними поняттями що існували в дуже близькі проміжки часу, але мають різні означення та навіть кордони. А це ще без того факту що окрім цього існувала річ як "Окуповані вірменами території навколо Нагірного Карабаху" (це цитуючи звіт ОБСЄ), що було частиною НКР/Арцаху але не було частиною Нагірного Карабаху. І юридично та дипломатично навіть для Азербайджану ця різниця була суттєвою та болісною (бо саме там були етнічні чистки азербайджанців та курдів, це не були території населені вірменами). Просто про це немає статті у нас, а притримуватися російського варіанти назви ми не зобов'язані.
Втім, я це виставив на обговорення в першу чергу через те що ця тема непроста та можуть бути інші думки. Я ж хочу просто внести трішки ясності та дізнатися думку інших. Та хочу нагадати що ми все ж пишемо статтю про фактичний некролог, а не існуюче утворення. Duppertip (обговорення) 13:36, 7 травня 2025 (UTC)[відповісти]
"Окуповані вірменами території навколо Нагірного Карабаху" це оце. І це не Нагірний Карабах, але Нагірно-Карабаська Республіка/Республіка Арцах. І всі вони відмінні від Нагірно-Карабаського Автономного Округу (бо в ньому не був Шаумянівський район). Це я кажу щоб підкресити заплутаність та чому "Республіка Арцах" була б кращою назвою, зокрема з точки зору зменшення цієї заплутаності. Просто висвітлення цієї теми в нашій вікі не достатньо глибоке ще. Duppertip (обговорення) 13:48, 7 травня 2025 (UTC)[відповісти]
Мені здається, що тут треба просто слідувати тому, що пише більшість україномовних джерел. Наразі я бачу суттєву перевагу чинного варіанту. Тому Проти. Можливо, згодом ситуація зміниться, як це було, наприклад, з Ханкенді (див. СО та обговорення, на які там посилання)--Unikalinho (обговорення) 06:34, 8 травня 2025 (UTC)[відповісти]
Це різні ситуації. Бо там є політично-правовий аспект назви цього міста - його вірменська назва (Степанакерт, офіційна в СРСР та для сепаратистів) та азербайджанська (Ханкенді), і остання стала беззаперечною після відновлення азербайджанської влади в місті (це, умовно, на жаль схоже на ситуацію з назвами міст Криму, де перейменування Україною дефакто не визнається більшістю інших вікіпедій та картографів до деокупації). А тут йде мова саме про самоназву(!) сепаратистів, так само як себе називають у ПМР, ЛНР та подібне. Тут немає суперечки, бо Азербайджану все одно як вони самоназиваються, це для них юридично були (ну і до сих пір є мабуть) злочинці до котрих не застосовували їх самоназву.
Також варто звернути увагу на те що українські джерела досить непрофесійні в цій темі. Наприклад, ця об'ява від LB.UA де саме джерело цитує Associated Press що цитує сепаратистів що каже що "Республіка Арцах" припинить існування; але заголовок статті - "Нагірний Карабах припинить існування з 1 січня 2024", що є доволі абсурдно бо це просто регіон; це як сказати що "Донбас припинив своє існування".
Професійна література (українською я таких видань не бачив та згадки в енциклопедіях не було, російські посилаються на російську назву - НКР) за темою також вважає за краще називати саме колишнє квазідержавне утворення як "Республіку Арцах". Зокрема, Томас де Ваал вживав "Республіка Арцах" у саме цьому означенні після 2017 року, але чітко вживаючи її щодо квазідержавного утворення і не щодо регіону.
Я також маю доволі цікаве АД щодо назви та її правильного вживання - а саме матеріал Детектор Медіа. Де також показують приклади паралельного вживання назв та їх ризики. Але підсумки статті насправді перегукуються з тим як це подає Томас де Ваал (і як я також вважаю найоптимальніше вживати):
"Республіка Арцах" це самоназва квазідержавного утворення сепарастистів (згідно Детектор Медіа цю назву не варто згадувати, але це не поширюється на предмет статті про цих сепаратистів та назву статті)
НКР є російською версією цієї назви, але вторинна для вірмен
Нагірний Карабах є регіоном; сепаратисти нав'язували назву "Арцах", але її не слід вважати легітимною; саме як "Нагірний Карабах" ці сепаратисти найчастіше згадувалися у війні, як і власне війна, для того щоб оминати вживання назви республіки (як-от часто у нас та закордоном часто казали та кажуть "війна на сході України" та "війна на Донбасі"), і що залишиться топонімом з найбільшим вжитком (бо Нагірний Карабах вживаються як назву найчастіше)
Існував Шаумянівський район, що не є Нагірним Карабахом ні географічно, ні юридично (не був у складі НКАО)
НКАО це автономна область з історичною назвою офіційною назвою, але вона не мала у своєму складі Шаумянівський район
"Окуповані вірменами території навколо Нагірного Карабаху" (вживана назва у формулюваннях ОБСЄ), що були частиною ""Нагірно-Карабаської Республіки""/""Республіки Арцах"" (я думаю тут особливо зрозуміла плутанина
Є також ще доволі добрий розбір цієї проблеми тут. Тут доволі добре перелічена значна частина топонімічних означень та історії, а також вказується на взаємозамінність назв НКР та "Республіка Арцах".
Також згадуючи джерела у статті про НКР, там література є азербайджанською та часто звертається до сепаратистів через назву регіону.
Оскільки Детектор Медіа сам зазначав про те що часті згадки "Арцаху" та неправильні згадки (плутали регіон, квазідержавне утворення, несталі традиції вживання назв) я просто пропоную перейти до того як це робить англійська та більшість міжнародних вікіпедій за відсутності авторитетної української літератури (а не перекладів поляків наприклад) про цю тему. З окремим зазначенням що "Нагірний Карабах" не буде і не є "Арцахом", там у тій статті насправді більше проблем щодо того як не зазначено що вірмени просували свою топонімічну політику на Нагірному Карабасі та окупованих районах Азербайджану. Duppertip (обговорення) 08:02, 8 травня 2025 (UTC)[відповісти]
Приклад Ханкенді я навів лише для ілюстрації того, як може змінитися вжиток в україномовних джерелах. От наразі цього не сталося в нашому випадку. Бо Ви посилаєтесь на суперспеціалізовані джерела (у яких якраз скоріше висвітлюється проблематика, але нема одностайного вжитку запропонованого Вами варіанту), але ж справа в тому, що є ще авторитетні ЗМІ. Саме авторитетні, на кшталт тих, які були тут уже наведені вище. У них майже скрізь поки що Нагірно-Карабаська Республіка (хоча насправді граматично це неправильно, бо нагірнокарабаська, за правилами укр.мови, має писатися разом)--Unikalinho (обговорення) 11:33, 8 травня 2025 (UTC)[відповісти]
У нас немає суттєвої переваги НКР. Вживається все як салат, терміни часто плутаються. Чимала частина матеріалу - переклад з російської, ось як у цій ніби українській статті що написана за російськомовними джерелами. Української літератури немає про це, як і згадок в енциклопедіях. Саме через це я і кажу що україномовні джерела не є дуже авторитетним джерелом в цій темі для питання яку назву краще використовувати. Особливо коли первинні джерела вживають іншу назву. Duppertip (обговорення) 11:42, 8 травня 2025 (UTC)[відповісти]
Авторитетні ЗМІ на кшталт Associated Press та на які посилаються наші ЗМІ, та й самі первинні заяви, вживають Арцах. А наші ЗМІ перекручують назву, ще й часто граматично неправильно як ви вказали, бо це калька з російської. Як я показав у матеріалі Детектор Медіа, там було чимало прикладів вжитку "Арцах". ЄП вживала Арцах щодо республіки, і Суспільне, та й інші. Власне, можна подивитися на гугл тренди та порівняти. НКР та Нагірно-Карабаську республіку не шукають, Арцах шукають - і він має явно одне значення (квазідержавне ірредентиське утворення). А більшість просто шукає загальні назви регіону (Нагірний Карабах та Карабах). Duppertip (обговорення) 11:59, 8 травня 2025 (UTC)[відповісти]
Ну в мене в гуглі на запит "Арцах" вибило одне посилання на Суспільне, де сказано "Невизнана Нагірно-Карабаська Республіка (Арцах) припинила своє існування" [7], а решта посилань справді на Арцах, але не про державне утворення, а про напій! І дві перші сторінки -- лише про нього. Ось така картина. Отже, на двох перших сторінках державне утворення під назвою Арцах просто не розпізнається (лише раз є згадка саме як альтернативна назва), що й свідчить про маловживаність такої назви цього державного утворення--Unikalinho (обговорення) 13:43, 8 травня 2025 (UTC)[відповісти]
Якби назва Арцах саме про наш об'єкт була широко вживана, вона б перекрила все це накручування. Бо якщо ввести, наприклад, "Україна", то посилання на перших сторінках будуть саме про країну, а не про стадіон, готель, палац чи якийсь гаражний кооператив --Unikalinho (обговорення) 11:28, 9 травня 2025 (UTC)[відповісти]
На запит "Республіка Арцах" (без російськомовних посилань) вибиває лише одне посилання від 2017 року на запропоновану назву, а решта -- це посилання, де фігурує конструкція "Нагірно-Карабаська республіка (Арцах)", тобто знову ж таки Арцах усталений саме як альтернативна назва.--Unikalinho (обговорення) 13:54, 8 травня 2025 (UTC)[відповісти]
Поточна назва є тавтологією, бо хванху означає імператриця, а тому має бути або Мьонсонхванху, або імператриця Мьонсон. Щодо джерел, то «В.А. Рубель (2010). Партійне будівництво як сегмент національно-визвольної боротьби корейського народу за державний суверенітет батьківщини(PDF). Східний світ (2): 86—100.» використовує королева Мін та імператриця Мьонсон (див. примітка 12 та с. 89); «Кім Чжонбе, Мін Хьонґу, Пак Йонун, Чжо Ґван, Чхве Доксу, Чхве Ґвансік, Чжон Унйон, Пак Хьонсук, Чжон Тхехон, Лі Чжінхан. Новий погляд на історію Кореї: Підручник. За ред. Хо Сун Чьол. Переклад з корейської Ю.А.Ковальчук. – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2010. – 336 с. ISBN 978-966-489-076-9» використовує королева Мін (див. с. 224, саму книгу можна знайти в Інтернеті у вільному доступі). Щодо джерел на поточну назву, то їх начебто не має.--Repakr (обговорення) 15:51, 29 квітня 2025 (UTC)[відповісти]
ВП:ІС-К каже, що «Назва статей про королів іменуються за їхнім ім'ям, за яким вони вступили на трон...», — за таким принципом, має бути Королева Мін, хоч вона й була консортом, а не правителем, якщо я правильно розумію --MonAx(обговорення)18:03, 29 квітня 2025 (UTC)[відповісти]
За бо на Мьонсонхванху джерел не знайшов, вона дружина першого корейського імператора, тож не королева, а імператриця, її посмертне ім'я Мьонсон заміняє прижиттєве ім'я Мін, аналогічно до японських імператорів, мабуть так, тим паче є джерело, тож Імператриця Мьонсон... — Друк (обговорення) 18:10, 29 квітня 2025 (UTC)[відповісти]
Оскільки цей інструмент походить саме з Гуцульщини - а на Гуцульщині її називають джоломіґа, то вважаю, що первісна назва має пріоритет при називанні. Гнат Хоткевич на початку 20 ст. описував цей інструмент під назвою монтелев. Але у новітні часи на Гуцульщині з'явився інший інструмент з аналогічною назвою, але зовсім іншим за конструкцією - фрілка з доданими денцями, яку теж місцево назвали монтелевом. --Siapa109 (обговорення) 18:19, 2 травня 2025 (UTC)[відповісти]
Утримуюсь Далекий від музики та спробув розібраться з нуля, маємо такі факти: 1) у вказаних словниках Грінченка та СУМ слово Жоломія є синонімом до слова сопілка/свіріель, тож бо не є окремим різновидом інструменту, проте інші джерела пишуть, що Жоломія це самостійний різновид сопілки 2) хоча у жодному джерелі не має поточної назви з Ґ, є назва Джоломіга, війну з Ґ не ведем тож прирівняємо Джоломіґа = Джоломіга, знайшов, що ще цю сопілку називають Джурунькалка 3) поширеною назвою є Дводенцівка, і як синонім чи то різновид Монтелєв 4) у вікіпедії є стаття Шоломія і шось воно дуже подібне за назвою і одночасно паралельно невидно наявності й Шоломії і Жоломії в джерелах, та технічно це різні інструменти, збиває фото з двох шоломій, та по суті Шоломія це така собі денцівка, тож бо однотрубна сопілка Висновок: схоже на те, що первісно Жоломія і Шоломія це одне і просто регіональні назва сопілки, а пізніше різновиди одинарної і подвійної сопілки, потім десятки народних назв хтось об'єднав в одне, а хтось роз'єднав на підвиди інструментів, звісно оригінальні дослідження у вікіпедії недопустимі тож фахові джерела вказані в стаття перевірити складно, вони без посилань, ті що з посиланнями то основною назвою є Дводенцівка, враховуючі що є ще статті Денцівка і Півтораденцівка, тож можливо варто перейменувати цю статтю на Дводенцівка, а можливо варто створити окрему статтю Дводенцівка де перерахувати різновиди чи то синонімічні назви, а цю статтю залишити як є, принаймні поки хтось з фаховою музичною освітою не упорядкує статті... — Друк (обговорення) 07:44, 4 травня 2025 (UTC)[відповісти]
Війну з ґ ми не ведемо в іншомовних прізвищах-іменах, там де Правопис дозволяє обидва варіанти. Українських загальних назв це не стосується, там якщо "г", то "г", а якщо "ґ", то "ґ". P.S. Щодо Шоломії: я-то думаю, чому всі знайомі мені Соломії або співають десь у хорі чи соло, або грають на музичному інструменті --Unikalinho (обговорення) 19:41, 4 травня 2025 (UTC)[відповісти]
ПротиЗа Словник Грінченка за 1924 рік надає слово саме "пердіж". Власне, я не бачу підстав для перейменування оскільки інші запропоновані варіанти просто не вживаються взагалі. Єдине що - виправити назву до "Підпал пердіжу" бо це ніби правильна форма відмінювання слова "пердіж". Якщо будуть інші варіанти то можна їх розглянути, але наразі я не бачу підстав для перейменування. Duppertip (обговорення) 12:54, 7 березня 2025 (UTC)[відповісти]
Але воно є в принципі, і саме в формі іменнику. Слово "пердіти" точно є у словниках. Проблема "пірофлатуленції" в тому що її майже ніде немає... Якщо є питання до приведення назви до більш енциклопедичного виду, то звісно мабуть це варіант (бо й "підпал пердіжу" не зустріти українською), але тоді все одно треба замінити назву перенаправлення "пердеж" на "пердіж", бо "пердежу" немає. Я змінив свій голос, але прошу врахувати під час редагування вжиток слова "пердіж". Duppertip (обговорення) 09:22, 11 березня 2025 (UTC)[відповісти]
Утримуюсь. Я не дуже добре знаюсь на транспорті та його особливостях в Австрії та Німеччині, однак хотілось би розуміти кілька моментів. По-перше, як я бачу, вона не лише міська (як у Києві), але й приміська. По-друге, чи точно "електричка" тут буде грати на користь точності та впізнаваності, коли термін S-Bahn широко відомий і має свою статтю? -- RajatonRakkaus⇅11:43, 1 лютого 2025 (UTC)[відповісти]
Якби існував окремий різновид метро, що він присутній у Лондоні чи Нью-Йорку, то можливо. Тут ідеться про те, що існує окремий широко відомий термін S-Bahn, про який навіть є стаття 24 мовами. Я не стверджую, що має бути саме S-Bahn, я лише маю сумніви в тому, що конкретно така назва буде впізнавана. -- RajatonRakkaus⇅19:56, 2 лютого 2025 (UTC)[відповісти]
S-Bahn, як і паризький RER до речі що не є "Паризькою міською електричкою", є системою зі своїми особливостями, брендом та по факту є різними підрозділами національних залізниць. Де частина сервісів включена, а частина ні. Або як у кількох випадках, це не міська залізниця, а регіональна що має назву S-Bahn (є і таке). Це клас організації залізниці що поширений у Німеччині, Австрії та Швейцарії (там ще є свій RER місцевий). Вони не їздять виключно містом або виключно приміським сполученням, що вже є протиріччям для типової класифікації на міську/приміську електричку. З U-Bahn все нормально, воно відоме, але це чітко метро і всі його так називають з однозначною відповідністю, там просто немає питань. З S-Bahn є питання через те що "міська електричка" не є терміном що чітко означений ні легально, ні у Вікіпедії, та й статей про цей термін мало (як і питання про відношення приміського сполучення до "міської" електрички). Власне, у нас всі статті про інші такі системи використовують оригінальні назви цих компаній або систем (через бренд). S-tog у нас не є Копенгагезькою міською електричкою наприклад. Duppertip (обговорення) 09:56, 3 лютого 2025 (UTC)[відповісти]
Для U-Bahn є чіткий відповідник - метро, котрий не зважаючи на організаційні різниці по суті однаковий. Навіть у Токіо, де тунелі метро можуть використовувати інші потяги. Для залізниць немає чітких відповідників чи уніфікованої назви, стаття Міська електричка взагалі мала б бути видалена (втім, у контексті теми, варто обговорити її спочатку, бо у Києві вона була ж офіційно), а по закону майже нічого про міські електрички немає. Навіть у російській вікіпедії, де стаття значно більша, насправді немає посилань на означення терміну - це чистий ОД. В Україні єдиний відповідник цьому - це City Express, що також точно не S-Bahn. Власне, майже всі вікі вживають назву S-Bahn, а ті що не вживають мають схожу на нашу проблему (наприклад Rýchlodráha у словенській, де термін ще більш суперечливий та включає трамвайні лінії, а у шведській вікі використовують і S-Bahn, і просто називають це по суті приміськими електричками). У поточному стані не можна називати статті міськими залізницями/електричками. Duppertip (обговорення) 09:12, 4 лютого 2025 (UTC)[відповісти]
Тут доречніше порівнювати з лондонським Overground, ніж з лондонським метрополітеном. Бо лондонський Overground є подібним терміном до S-Bahn, який важко перекласти (точніше його можна перекласти як надземка, але чи не буде це занадто просторічно і невпізнавано) й чи взагалі є доцільність для його перекладу. --Repakr (обговорення) 08:03, 3 лютого 2025 (UTC)[відповісти]
Мені подобаються аргументи Duppertip, вони значно ширше розкривають мої сумніви, тому я радше Проти перейменування до з'ясування обставин. Тут або варто все перейменувати як S-Bahn (точний і впізнаваний термін, жодного ОД) або визначитись, як точно перекладається S-Bahn. Якщо це необов'язково електричка, то може "міська залізниця"? Але залишається в силі питання, чи це поняття може охоплювати передмістя. А може це буде "швидкісна залізниця" від Schnellbahn? Хоча як для залізниці, то С-бани відносно повільні… Отже, запитань дуже багато, потрібні якісні аргументи. -- RajatonRakkaus⇅20:05, 2 лютого 2025 (UTC)[відповісти]
S-Bahn може розшифровуватись як Schnellbahn або Stadtschnellbahn — (міська) швидкісна залізниця. А щодо міська/приміська — це умовності (навіть в Україні Dnipro City Express — курсує не тільки в межах Дніпра, а аж до Кам'янського, хоча Кам'янське — теж місто, тож міська не обов'язково значить, що в цьому місці, а між містами або в міській місцевості). За такою логікою і Віденською називати не можна, бо вона не тільки у Відні.--Анатолій (обг.) 23:02, 19 лютого 2025 (UTC)[відповісти]
Проти бо "електричка" тут здається некоректним, S-Bahn, це щось типу наземної частини метро у Києві, тож пропоную уніфікувати навпаки, всі статті в категорії S-Bahn, що мають назву "міська електричка" перейменувати на "Такийто S-Bahn"... — Добродій Чумацький Шлях (обговорення) 12:02, 1 лютого 2025 (UTC)[відповісти]
U- і S-Bahn'и — це різні системи. S-Bahn'и їздять по залізничних рейках, по тих же реках можуть їздити і інші поїзди. Тоді як U-Bahn (метро) — відокремлена мережа. Дійсно — це на щось на зразок Київської чи Дніпровської міської електрички.--Анатолій (обг.) 22:50, 19 лютого 2025 (UTC)[відповісти]
а як вона може називатися електричка, якщо в законі України є лише термін «міська залізниця» та «міський електропоїзд»? УЛІФ ТА СУМ-20 мають позначення, що слово розмовне. --「Shiro D. Neko」✉16:04, 1 лютого 2025 (UTC)[відповісти]
У Києві це "Kyiv City Express" офіційно, а не "міська електричка". Тобто навіть в українських випадках назва "міська електричка" не є сталою... чи виключно міською. Київ-Васильків теж частина проєкту City Express, а це суто приміська електричка. Duppertip (обговорення) 08:19, 2 лютого 2025 (UTC)[відповісти]
Думаю, що U-Bahn та S-Bahn не рівнозначні, в німецькомовній статті U-Bahn так і написано або Metro, тожбо U-Bahn має чіткий відповідник в українській мові як Метро/Метрополітен, а S-Bahn не має, саме тому у нас є стаття S-Bahn і відповідні категорії... --Добродій Чумацький Шлях (обговорення) 16:34, 1 лютого 2025 (UTC)[відповісти]
Проти S-Bahn це не Міська електричка (сама стаття звісно теж чудо, просто вигадка по суті) чи міська залізниця. Це мабуть просто початково збережена калька з російського перекладу або ОД. Взагалі посилання на "Київську міську електричку" дещо дивні, бо вона називається "Kyiv City Express" - і для інших міст ці проєкти називаються "City Express". За відсутності назви та означення що таке "Міська Залізниця" чи "Міська електричка" я взагалі не розумію як така назва може вживатися в принципі. Чому S-Bahn це міська електричка коли немає взагалі визначення що таке "міська залізниця"? Що таке Берлінська """міська електричка""" та чому, наприклад, інші приміські електрички не є її частиною? Тут потрібно навпаки перейменувати статті в С-бани власне - або суттєво доповнити та означити що таке міська залізниця (що робити якщо це не електрифікований транспорт та чому він виключений поняттям "міська електричка" я, власне, не розумію, просто якийсь маразм). Duppertip (обговорення) 08:19, 2 лютого 2025 (UTC)[відповісти]
До речі, власне, і підтвердження маразму - Мюнхенський С-бан був міською залізницею раніше, бо електрифікацію завершили аж у 2014 (Dachau–Altomünster лінія була дизельною). Але чомусь С-бан називають виключно "міською електричкою" за замовченням. Що робити з системами що лише називають С-бан, але не є С-банами (наприклад частина Регіоналбану) я теж не бачу. На якій підставі та як відбувається категоризація С-банів чи то міські залізниці, чи то в міські електрички? От наприклад Мюнхенська міська електричка була перейменована учасником @Gzhegozh (правильно перейменована в контексті уточнення та уніфікації, претензій немає + учасник мабуть там був особисто) але там не було зазначення що електрифікація закінчилася лише в 2014 році і що до 2014 року Мюнхен мав не тільки електрички, але й дизелі ганяли. Через хибне означення С-банів могла б відбутися помилка; та й у вікі не було та немає статті що таке "міська залізниця" (окремо від "міської електрички"). Це дуже бентежить та неправильно, як можна вживати те що ніде нормально не означено? Це ж стосується і проєктів City Express в Україні. Duppertip (обговорення) 09:02, 2 лютого 2025 (UTC)[відповісти]
Не отримав повідомлення, але побачив, що згадали мене. Я десь місяць тому уніфікував усі назви німецьких S-банів, перейменувавши як «міські електрички», бо більшість сторінок про них так називалися. Це рішення здалося мені правильним суто в контексті розчищення того гармидеру назв, який існував між цима статтями. Однак я погоджуюся з тим, що назви цих систем доречніше не перекладати, а так і назвиати — S-Bahn. S-бани справді не обмежені містами, а часто об'єднують агломерації та переймають ролі приміських сполучень. До того ж згадані дизельні поїзди також створюють невеличку плутанину. Тому тут я виступлю Проти перейменування, але давайте за остаточним підсумком цього обговорення перейменуємо тоді й усі інші статті на S-бани. --Gzhegozhобг.13:31, 14 лютого 2025 (UTC)[відповісти]
Так а в Німеччині, Австрії і Швейцарії вони однакову суть мають? Тобто якщо поширювати підсумок на всі — то по всіх трьох країнах чи лише по Австрії? Бо я трохи почитав, знайшов, що в Німеччині S-Bahn означає Stadtschnellbahn, а в Австрії — Schnellbahn.--Анатолій (обг.) 23:06, 19 лютого 2025 (UTC)[відповісти]
Думаю, має сенс поширити підсумок на всі німецькомовні країни, особливо Німеччину, звідки цей тип систем походить. Пересічний німець навряд чи скаже, що саме означає S у S-Bahn. У всіх трьох країнах цей термін використовується як стандарт: як у повсякденному спілкуванні, так і в офіційних комунікаціях, тоді як повні назви практично не вживаються та взагалі не факт що існують для окремих систем. --Gzhegozhобг.07:51, 20 лютого 2025 (UTC)[відповісти]
Для цього питання також важливо ще означити що таке "міська електричка" і мені здається я знайшов відповідь тут (по аналогії до статті з Приміський поїзд):
Міський поїзд (М) - поїзд, сформований з вагонів, призначених для перевезення пасажирів та ручної поклажі (багажу) у міському сполученні з визначеною кількістю місць для сидіння.
Відповідно, це надає змогу переробити статтю Міська електричка (ближче по аналогії до Приміський поїзд) та вивести S-Bahn з поняття "міська електричка" як поєднання маршрутів "міського поїзду" та "приміського поїзду" згідно української класифікації. Це схоже з тим як City Express має і приміські, і міські поїзди водночас (Kyiv City Express, Dnipro City Express). Або окремі транспортні системи інших країн, регіонів та міст. Duppertip (обговорення) 08:56, 20 лютого 2025 (UTC)[відповісти]
Я ж кажу, міський — це не в конкретному місті, а в міській місцевості (urban), а не в сільській. Тобто він не зобов'язаний бути саме в одному місті, а може бути і в сусідніх.--Анатолій (обг.) 19:40, 20 лютого 2025 (UTC)[відповісти]
Проти бо джерел багато і на одну й на іншу назву, часто паралельно, те що писати "інколи" недоречно згоден, можна підрехтувати, суб'єктивно треба зберегти основною назвою саме "Водолікування" бо це питомий український термін для лікування дотичного до нетрадиційної медицини, як то плавання у воді, обливання водою, контрастний душ, таке, звісно трагедії теж не бачу якщо стаття буде називатись "Гідротерапія"... — Добродій Чумацький Шлях (обговорення) 18:12, 30 листопада 2024 (UTC)[відповісти]
«Інтуїтивність» і «зрозумілість» ― суб'єктивні. Тут вагоміше АД. А взагалі-то це наукова термінологія, вона інтернаціональна. Гідротерапія зрозуміла і болгарам, і англійцям, і полякам... А водолікування просто український відповідник. До речі, слово «гідротерапія» відоме в українській мові ще з 19 (!) сторіччя: 1) «Статї наукові: ... Дра Вас. Павлюка ― Гідротерапія (113, 114 і 116)» 1895; 2)«Гідротерапія, яко науковий метод» 1897; 3) «Помічним ліком в бромовім лїченю є вода (гідротерапія), бо дїлає не тілько на сам нервний устрій, але надто хоронить від злих сторін бромової терапії» 1898. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 11:46, 7 грудня 2024 (UTC)[відповісти]
Як же вони суб'єктивні, якщо об'єктивно більше українців розуміє, що таке "вода" і "лікування", ніж "гідро" і "терапія"? А наукова термінологія у кожній мові своя, просто є мови які розвинули власну термінологію, а є такі, що не розвинули. Ми постколоніальна країна з недорозвиненою наукою, що відображається у мові та наукових поняттях. Проте, цієї відсталості треба позбуватися, а не вкорінювати її. Цьому українська Вікіпедія мала би сприяти. --Shulha (обговорення) 15:46, 7 грудня 2024 (UTC)[відповісти]
«А наукова термінологія у кожній мові своя, просто є мови які розвинули власну термінологію, а є такі, що не розвинули» — чит. статтю про інтернаціоналізми, зокрема розділ Греко-латинська_лексика. Вживання міжнародного терміну жодним чином науці не шкодить, а навіть навпаки. Перечитайте, будьте ласкаві, мою репліку вище, я там навів докази, що термін «гідротерапія» відомий в українській мові та українській науці з давніх часів (перша знайдена згадка майже 130 років тому), тому нема причин нехтувати ним. «цієї відсталості треба позбуватися, а не вкорінювати її» — вживання усталеного терміну (який в мові існує понад 100 років) це не відсталість, за жодними критеріями. А щодо того, чому має сприяти вікіпедія, а чому ні — чит. ВП:НЕТРИБУНА. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 16:02, 7 грудня 2024 (UTC)[відповісти]
„Водолікування“ вперше вдалося знайти в діаспорному «Медичному латинсько-українському словнику» (С. 111) 1926 року. Тобто воно відоме в українській мові теж близько 100 років. Але скоріш за все це пізніше запропонований термін-відповідник. Бо є незаперечні докази того, що гідротерапія відома з 1890-х років! Говорити про її незрозумілість недоречно. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 18:30, 14 грудня 2024 (UTC)[відповісти]
Аргументи "проти" є повністю суб'єктивними, вони не спираються на правила Вікіпедії та джерела. Вжиток обох варіантів схожий, однак наявність такого гасла в авторитетній енциклопедії однозначно схиляє вибір на користь запропонованого варіанту. -- RajatonRakkaus⇅18:46, 8 грудня 2024 (UTC)[відповісти]
Дозволю собі заперечити проти хибного визначення усіх доводів "проти" суб'єктивними та непідкріпленими правилами. Цитую перше речення ВП:МОВА: "Політика Вікіпедії щодо дотримання мовних стандартів виходить з того, що зміст статей повинен бути зрозумілим і легко сприйматися усіма читачами, які володіють українською мовою". Таким чином, мій довід про більшу зрозумілість і легкість сприйняття слова "водолікування" порівняно з "гідротерапія" цілком обгрунтований і його не можна відкинути на зазначених підставах. --Shulha (обговорення) 16:22, 14 грудня 2024 (UTC)[відповісти]
Ми говоримо про конкретний термін, зрозумілість і сприйнятя якого визначається джерелами. Звісно, окремі складники слова можуть бути впізнавані в іншому вигляді в інших контекстах. Скажімо, подібно є усталеним термін "гідроакумуляційна електростанція", а не "водонакопичувальна електровиробниця", хоча аналогічний аргумент можна застосувати й тут. Те саме можна було би сказати про "душезнавство" замість "психологія". Знову ж таки, в обговоренні показано зрозумілість і усталеність частин "гідро" та "терапія" й не показано зворотного.
Щодо правил мені є що сказати також. Є не лише ВП:МОВА, але й ВП:НТЗ, яке передбачає, що ми маємо діяти не відповідно до власних переконань, що, очевидно, намагаєтесь робити ви. Натомість слід відображати реальність чесно, що передусім означає опору на джерела. З цього правила можна зробити два висновки для цієї ситуації: 1) реальність така, що один варіант вжито в дуже авторитетному джерелі, тоді як інший ні — отже, Вікіпедія має надавати перевагу такому варіанту, який найточніше відображає реальність за джерелами; 2) обидва варіанти представлені в джерелах і обов'язково мають бути наведені в преамбулі статті. Щобільше, обидва цілком прийнятні для вжитку в інших статтях.
Уточніть, будь ласка, яке джерело ви вважаєте більш авторитетним, ніж Українська радянська та Українска загальна енциклопедії, які містять поняття "водолікування". --Shulha (обговорення) 20:18, 15 грудня 2024 (UTC)[відповісти]
Звісно, не вважаю. Але вона не настільки більш авторитетна, щоб брати до уваги лише те, що в ній немає поняття "водолікування", тим часом як в інших двох, не менш авторитетних енциклопедіях це поняття є. --Shulha (обговорення) 07:22, 16 грудня 2024 (UTC)[відповісти]
Я так розумію, статтю можна повернути на обговорення й попросити підбити підсумки іншого користувача, який не бере участь у обговоренні. У нас можуть бути протилежні погляди на тлумачення правил, але принаймні нехай новий суддя не заявлятиме, що наведені доводи не спираються на правила. --Shulha (обговорення) 19:54, 15 грудня 2024 (UTC)[відповісти]
Саме так. Ви оскаржили підсумок, тому новий підіб'є інший адміністратор. Що він заявлятиме — вже на його розсуд, але я сумніваюсь, що ви можете розраховувати на інший результат, якщо не спробуєте обґрунтувати вашу назву джерелами та правилами, але не суб'єктивно. UPD: обговорення я повернув до списку активних -- RajatonRakkaus⇅20:52, 15 грудня 2024 (UTC)[відповісти]
Ось суть заперечень з посиланнями на джерела і правила:
Поняття "Водолікування" і "Гідротерапія" цілком рівнозначні, обидва присутні в надійних джерелах (як енциклопедіях, так і наукових статтях). По кількості згадувань у джерелах, жодне поняття не має беззаперечної переваги. Усі твердження про протилежне не підтвердилися (на приклад, рахунок в Google Scholar 650 на 550). Тому за цією ознакою не можна надати перевагу жодному з варіантів.
Головним доводом на користь переваги "водолікування" над "гідротерапією" є вимога ВП:МОВА про "зрозумілість" і "легкість сприйняття" статей усіма читачами. Не потребує доведення, що поняття "водолікування" зрозуміле усім читачам будь-якого рівня освіти (умовна 10-річна дитина чи бабця з Калуша), тим часом як поняття "гідротерапія" потребує додаткових знань в галузі охорони здоров'я чи іноземних мов (що однозначно ускладнює сприйняття, а отже суперечить правилу ВП:МОВА). --Shulha (обговорення) 08:44, 16 грудня 2024 (UTC)[відповісти]
10-річна дитина чи бабця з Калуша, як Ви висловилися, може також не знати, що таке психологія, ацетилсаліцилова кислота, трансплантація та цілий ряд інших термінів, однак це не привід відмовлятися від цих назв, бо вони є усталеними в джерелах. Зрештою, якщо людина чогось не знає, то саме у вікіпедії вона може прочитати і дізнатись (процитована Вами "легкість сприйняття" стосується не стільки назв статей, скільки тексту, бо, зрештою, саме в тексті й дається пояснення назві). Якщо ж вона, з огляду на суб'єктивні обставини, не має такої можливості (не вміє читати, наприклад), то тоді який сенс підлаштовувати вікіпедію саме під таку людину? --Unikalinho (обговорення) 09:27, 5 травня 2025 (UTC)[відповісти]
Незрозумілу і нелегку для сприйняття 10-річної дитини психологію, міняємо на «душезнавство», аборт на «уровище», математику на «численицю» і так далі, і ігноруємо десятки років існування й функціонування слова в мові. Ало! Слово буквально в УКРАЇНСЬКІЙ мові існує з 1890-х років: 1) «Статї наукові: ... Дра Вас. Павлюка ― Гідротерапія (113, 114 і 116)» 1895; 2)«Гідротерапія, яко науковий метод» 1897; 3) «Помічним ліком в бромовім лїченю є вода (гідротерапія), бо дїлає не тілько на сам нервний устрій, але надто хоронить від злих сторін бромової терапії» 1898. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 16:56, 5 травня 2025 (UTC)[відповісти]
Ми ж не сперечаємося про те, чи існує слово "гідротерапія" -- ми визначаємо, яка назва буде більш прийнятною для статті україномовної вікіпедії. Мені здається, що у разі неможливості визначити перевагу за звичайними ознаками, можна брати до уваги походження слова і надати перевагу українському над іншомовним. --Shulha (обговорення) 05:35, 16 травня 2025 (UTC)[відповісти]
Зауважу також, що назва хибна. Трамвайні лінії виходять за межі цих місцин. Трамвай не на Борщагівці та Троєщині, він на Борщагівку та Троєщину. Тобто, назва в будь-якому разі неправильна. Тоді краще використати трохи більш формальні, але не менш однозначні та впізнавані назви. -- RajatonRakkaus⇅07:25, 21 червня 2024 (UTC)[відповісти]
Коментар в 2012 році Ahonc перейменував статті без обговорення зазначивши, що терміни "Лівобережна та "Правобережна лінії" не є офіційними. Можливо, на рахунок "офіційності" я помилився, але поточні назви статей, без згадки населеного пункту, виглядають дивно. --Андрій ЯЧ (обговорення) 17:24, 23 червня 2024 (UTC)[відповісти]
ПротиЗа, бо на Анастасію Олексіївну пиришки-пупиришки не тянуть, тож Настя Каменських... — Синьйор Карабас Барабас (обговорення) 10:58, 14 травня 2024 (UTC)... невдалий жарт, звісно проти, до поки чинне правило ПіБ, в правилі дійсно є розмиті формулюванні, що дозволяють протягувати ІП, але загалом тотальне ігнорування правила для будь-кого, хто заспівав "попукакукім" чи з'являється по телевізору неприйнятне, тож і Марічка Падалко (в школі так її називали), і Тіна Кароль, і Ані Лорак і всі інші, окрім Лесі Українки, повинні писатись за ПіБ, або змінюємо правило на ІП і вирішуємо буде Настя чи Анастасія Каменських, чи Кошовий Євген Вікторович чи Жека Кошовий або може більш відомий як "Лисий із Квартала"... — Синьйор Карабас Барабас (обговорення) 14:56, 15 травня 2024 (UTC)[відповісти]
Ліберман Тетяна Григорівна має сценічний псевдонім Тіна Кароль, паспорт вона не змінювала, ПіБ, ІП, сценічний псевдонім це все різне, а в указах Вовки Зеленського про нагородження співачки то Тіна Кароль, коли призначить послом, буде ПіБ або Тетяна Ліберман... — Синьйор Карабас Барабас (обговорення) 06:26, 16 травня 2024 (UTC)[відповісти]
Добрий вечір, пардон, не знав, цікаво було б подивитись її паспорт, поки що технічно не передбачно, щоб ім'я йшло попереду прізвища, тож бо там повинно бути якби ПІ Кароль Тіна, в правилі про таку чудасію нема нічого, треба доповнювать... — Синьйор Карабас Барабас (обговорення) 17:19, 16 травня 2024 (UTC)[відповісти]
Після ковіду було таке, пару місяців не чув, зараз нормально... друзяко, я не знавець юридичних лазєйок в правилах вікіпедії, ви хочете, щоб була Настя Каменських, я хочу щоб була Каменських Анастасія Батьківна, чинне правило дозволяє і те і те, хтось з адмінів хитне в ту чи іншу сторну, якось буде... --Синьйор Карабас Барабас (обговорення) 07:03, 18 травня 2024 (UTC)[відповісти]
За. У цьому випадку маємо сценічне ім'я, що за ВП:ІС-П варто розглядати як псевдонім. Впізнаваність сценічного імені значно перевищує таку для повного імені. -- RajatonRakkaus⇅ 09:10, 14 серпня 2024 (UTC)
За Сценічне ім'я, яке широко використовують у джерелах.Arxivist (обговорення) 12:34, 11 листопада 2024 (UTC)[відповісти]
За бо це дійсно сценічне ім'я. NK та "Настя Каменських" є її сценічними іменами (і NK вже значно відоміше в світі), і найбільше в Україні вона відома як Настя Каменських. В англійській вікі вона взагалі NK вже. І тут важливо додати що вона є інтернаціональною співачкою і що стандартні вимоги ПІБ не такі суворі до неї, бо її знають досить багато і за кордоном і саме як NK та як Настю Каменських. Оскільки інших Анастасій Каменських немає, то ПІБ уточнювати не потрібно як для, наприклад, Тараса Григоровича. Duppertip (обговорення) 08:06, 29 квітня 2025 (UTC)[відповісти]
Проти категорично, аргументи подекуди вкрай дивні, а для тих, хто в танку (вище вже про це сказано з дивним голосуванням), у співачки вже багато років дійсно є сценічний псевдонім (на відміну від пропонованого, що був не сценічним, а похідним ім'ям від ПІБ), тож або залишити нинішню назву або переменувати на NK, голосую за За це перейменування і проти неактуального пропонованого.--Yasnodark (обговорення) 14:18, 19 травня 2025 (UTC)[відповісти]
Точно не "світ", оскільки Pax, з якого було перекладено на рос. "мир" означає українською саме "мир", а не "світ". Також можливий варіант Російський мир або Русский мир. Моя номінація стосується слова "світ", яке тут стоїть некоректно. Та й у джерелах не зустрічав вислову "російський світ", натомість зустрічав "русский мир" і транслітерований варіант "русскій мір"--Unikalinho (обговорення) 13:32, 6 березня 2024 (UTC)[відповісти]
Не згоден щодо некоректності слова «світ». По суті, маємо справу з цим словом у геополітичному сенсі, «русский мир» — це або про спільні з Росією цінності загалом, або про ту частину світу, яка нібито до цих цінностей має стосунок. Миром це назвати важко. Я гадаю, що причиною непорозуміння щодо слова pax є вирази Pax Romana та Pax Britannica, в яких насправді йдеться про процвітання, мир та золоту добу відповідних країн. Але різниця з Pax Rossica в тому, що для Римської та Британської імперій це реальні історичні періоди, а для Росії це пропагандистське кліше, яке пояснює гаданий «новий світопорядок». У ВУЕ добре про це написано. У самій ВУЕ є джерела, там або «русский мир», або «русскій мір», справді. Але тут треба дуже ретельно подивитись на джерела та оцінити вжиток. -- RajatonRakkaus⇅14:20, 6 березня 2024 (UTC)[відповісти]
Слово pax буквально означає "мир". У ширшому розумінні -- те, про що Ви сказали. В статті ж говориться, що вислів "русский мир" є відповідником до Pax Russica, що означає лише одне: вислів "русский мир" є перекладом лат.Pax Russica. Очевидно, що це злизано з відомого всім Pax Romana, але факт є факт: саме злизано, а не утворено незалежно від латинського Pax. А отже, це так і слід перекладати, і не має значення, реальний це мир чи ні (до речі, Pax Romana насправді не був власне миром, це була диктатура Риму і його тиранічні способи придушення будь-яких внутрішніх конфліктів (тим самим створювалася ілюзія миру), тобто він базувався на тих засадах, на яких зараз намагаються встановити Русский мир)--Unikalinho (обговорення) 18:43, 6 березня 2024 (UTC)[відповісти]
Так, ваші аргументи слушні. Але ж вони не суперечать моїм. Звісно, термін злизано, звісно, pax — це мир. Але тут проблема в тому, що цей вираз почав «жити своїм життям» і розумітись саме як світ. Це на мою думку. А по факту тут треба джерела на те, як це слід розуміти і як в українській мові подається це поняття. Трансплантація (передача в оригінальному вигляді) цілком припустима і в назві, і в тексті. -- RajatonRakkaus⇅19:25, 6 березня 2024 (UTC)[відповісти]
І там скрізь, включно з заголовком, фігурує вислів "русский мир", а вислів "російський світ" зустрічається лише раз (плюс ще раз у родовому відмінку в тому ж абзаці), та й то з метою демонстрації його некоректності (щоб зрозуміти, що я маю на увазі, введіть у пошуку на тій сторінці "російський світ" і прочитайте цілий абзац, на який Вас виведе)--Unikalinho (обговорення) 10:33, 7 березня 2024 (UTC)[відповісти]
Там не пояснення некоректності, там пояснення, що він поширюється за Росію, а тому не є тільки російським. Тобто, він каже, що «російський світ» це ок, якщо він російський — але не ок, коли він уже більший за Росію. Але на сторінках 5, 7, 27, 31, 67, 69, 70 є саме вжиток слова «світ», дуже дотичний до поняття. Навіть зі слів Killreal'а можна зрозуміти, що там теж значення, ближче до «світу». -- RajatonRakkaus⇅10:43, 7 березня 2024 (UTC)[відповісти]
Все ж таки я підтримую варіант російською, "русский мир", як у ВУЕ. Це найбільш однозначний варіант, важко обрати одну конкретну українську форму, оскільки я не бачу перевагу за жодною, а значення в них можуть дещо відрізнятись, як видно з обговорення. А вже в преамбулі можна подати всі варіанти з джерелами. Якщо ми за ВП:ЛАТ передаємо латинські вирази в оригіналі, то немає проблеми й у тому, щоби передати цей. -- RajatonRakkaus⇅09:21, 14 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
Уже якось казав: за буквою Правопису мусить бути «Руський мир». Є правила передачі морфем та рос. И. На додаток у цих слів є відповідні значення (див. СУМ-11): мир 2 — «І мир первозданний / Одпочив на лоні ночі» (Тарас Шевченко), руський — те саме, що російський, людина російської національності: «За окремим столом похмуро обідав руський і боязко позирав навкруги» (Михайло Коцюбинський).--Юе-Артеміш (обговорення) 10:14, 7 березня 2024 (UTC)[відповісти]
Там є примітка, що це розмовний стиль. На практиці слід розрізняти руський (Русь) та російський (Росія), тому цей варіант можна було би застосувати хіба що для часів Володимира чи Ярослава, але аж ніяк не до росіян. Ми ж про Pax Rossica говоримо, не про Pax Ruthenica. -- RajatonRakkaus⇅10:25, 7 березня 2024 (UTC)[відповісти]
Тобто, ви пропонуєте правильну морфологічну адаптацію, але абсолютно хибний з погляду змістового навантаження вислів. Тобто, треба йти до джерел. У них трансплантація, транслітерація або переклад, які взагалі не регулюються правописом, тому хибними їх вважати навряд чи можна. -- RajatonRakkaus⇅10:27, 7 березня 2024 (UTC)[відповісти]
Справа Суслова і Білодіда живе і перемагає, відкидаючи Грушевського з 13 томами "Історії України-Руси", сучасних істориків і політологів, логіку і сучасну термінологію, посилаючись на давнього малорозвиненого Коцюбинського з наслідком його недолугості - сином-манкуртом, чи посилаючись на Правопис. Правопис тут абсолютно недоречний, бо йдеться про двослівний термін імперської "новомови", де термін має зовсім інше значення порівняно зі значенням кожного слова окремо, а тому найточнішим передаванням значення є не переклад, а ТРАНСЛІТЕРАЦІЯ. --Oleh z Kalusha (обговорення) 13:40, 7 жовтня 2024
щодо цього вже зазначено Літеросполука ch y sch, sche, schen наприкінці слова у простих та складених назвах не вимовляється і не передається, проте в географічних назвах іноді зберігається написання. Тобто треба джерела, що це слово передається як сх. --『Shiro Neko』Обг.19:06, 5 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
@Shiro D. Neko: Не плутайте букву g і звук g. Так от буква g в нідерландській мові як x, причому дуже чітке (не схоже на h). Відкрийте будь-яке відео цією мовою і послухайте, як вони це вимовляють. Або можете послухати хоч ось тут. А ось ця довідка, яку Ви тут навели, по-перше, сама по собі не АД, а по-друге, базується на традиції передачі букв, а не на власне звучанні букв у мові-оригіналі (до речі, якщо Ви не помітили, то, згідно з нею ж, sch вимовляється таки як "сх", оскільки ch → х і плюс s перед ним; тому Ваше "де там сх" також недоречне. Чи може Ви думаєте, що в оригіналі місто має на кінці просто s?). Нідерландський алфавіт з вимовою кожної букви є. наприклад, ось тут, можете глянути на букву g, який вона позначає звук. Тому, Ваш менторський тон щодо мене абсолютно не виправданий--Unikalinho (обговорення) 06:59, 7 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
@Unikalinhoбуква g … як х … послухайте — Ви схоже плутаєте щось, але букви не слухають. оригіналі місто має на кінці просто s — на відміну від Вас я послухав. Також Ви і прочитали власне джерело — деяких діалектах g = [ɣ]. Зазначте будь ласка джерела з нідерланської, що звук /ɣ/ став Х, а sch передається як сх, бо за наведеними Вами лінками, які безперечно можна назвати АД, назва передається як Хертогенбос. --『Shiro Neko』Обг.07:53, 7 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
"що звук /ɣ/ став Х..." -- Ви далі плутаєте звуки і букви. А між тим, буква g позначає звук Х не тільки в нідерландській, а ще й в іспанській перед i, e (Gijón → Хіхон, Cartagena → Картахена). Отже, буква g -- звук Х. Тому звук /ɣ/ ніколи не ставав Х, але буква g може позначати, в різних мовах, звуки не тільки g, а й Х, ʒ та інші. От коли Ви це зрозумієте, то питання відпадуть. Єдине, з чим я можу погодитись, це що в деяких діалектах нідерландської g → /ɣ/. Але "в деяких діалектах" якраз і означає, що це не норма. Щодо sch → сх, то навіть Ваше джерело показує це. Вище я вже пояснив яким чином--Unikalinho (обговорення) 10:58, 7 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
Моє джерело показує лише для усталених назв, що я і зацитував вище. Як Ви і зазначили це не норма. У Вас є джерела, що для цього слова писання сх?
g → /ɣ/ — я читаю джерела, а не погляди користувачів, і підсумок за ними буде, а не за непідтвердженими АД поглядами. У статті ІРА з /ɣ/. Якщо Ви без джерел говорите про g = /х/, то це щось типу оригінального дослідження. Під АД розуміється рецензовані видання, і Ваші джерела ще більше не АД, ніж укр.-нід. транскрипція, що використовується на державних сайтах. --『Shiro Neko』Обг.20:47, 7 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
Ну якщо місто Manchester буде в україномовних джерелах фігурувати як Ліверпуль, то зрозуміло, що стаття буде називатись Ліверпуль, але за транскрипцією буде все одно Манчестер. Це вже інше питання. Зрештою, є й реальний приклад: Марсель, що французькою Marseille читається "Марсей". Так от за транскрипцією залишається Марсей. Джерела не завжди узгоджуються з транскрипцією, є ще таке поняття, як традиційна передача (добре це чи погано). "...ніж укр.-нід. транскрипція, що використовується на державних сайтах" -- Державні сайти використовують Довідка:Нідерландсько-українська практична транскрипція? Іншими словами: Довідка:Нідерландсько-українська практична транскрипція є АД для державних сайтів? Ну тоді зрозуміло, чому так хибно передають скрізь оце g --Unikalinho (обговорення) 23:17, 7 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
Ну ненаголошені голосні там редукуються, тому й чутно щось близьке до "у" (як на мене, то там взагалі "Сєртохнбус", тобто "е" перед "н" редукувалось практично повністю, що, до речі, цілком типово для германських мов). R в германських мовах грасоване, тому чується то як "г", то як "ґ", то ще якось. Що ж до решти приголосних, то це якраз оте, про що я кажу: h → х-придихове, щось середнє між "г" і "х" (передаємо через "г"), g → х-хрипляче (тобто чітке "х"), єдине що ще -- це те що перед h стоїть s, яке поглинає це h. Ну але штука в тому, що в нас ще не запровадили традицію передавати нідерландське g черех "х", подібно як років 100 тому не було традиції передавати німецьке ei через "ай". Можливо, років через 20 така традиція з'явиться, а поки її нема, то й пишуть як бачать--Unikalinho (обговорення) 11:13, 8 грудня 2023 (UTC)[відповісти]
Проти. Що ВУЕ, що УМІФ — джерела не найбільш актуальні та якісні. А нідерландська h зазвичай позначає звук /ɦ/ (той самий звук, що позначає українська «г»), традиційно передається українською «г». І хоч у цьому слові h не читається через артикль, немає підстав для переваги «х». Усталення написання через «х» я не побачив. -- Rajaton Rakkaus🖂23:49, 2 січня 2024 (UTC)[відповісти]
Проти Це двічі нелогічна передача. По-перше, нідерландська G ближча до української Х, а нідерландська H ближча до української Г (чим нідерландська відрізняється від інших мов) — було б логічніше передати Гертохенбос, ніж Хертогенбос. По-друге, назва походить від слова герцог, тож етимологічно не виходить там Хертог. Зрештою, у ВУЕ буде Гертогенбос, тож з огляду на ВП:ІГО це є припустимим варіантом назви — NickK (обг.) 21:14, 10 травня 2025 (UTC)[відповісти]
Слово "року" в заголовках статей ми в укрвікі не ставимо. Крім того, не впевнений, що теперішня назва узгоджується з ВП:НТЗ. В усіх інтервікі стаття має зовсім інші назви (в англійській, наприклад, "Прелюдія до російського вторгнення 2022"). Ну і плюс той факт, що Україна ж теж готувалася до можливого вторгнення... хай навіть на рівні розмов... але ж не скажеш, що Росія напала на Україну несподівано. Тому пропоную обговорити назву цієї статті тут. Є варіант Підготовка до російського вторгнення в Україну (з 2022). Варіант "російсько-українська криза" (як у переважній більшості інтервік) також не відкидаю--Unikalinho (обговорення) 22:08, 5 лютого 2023 (UTC)[відповісти]
За "криза". Слово "прелюдія" на позначення передумов є занадто художнім/публіцистичним. Натомість слово "криза", «різка зміна звичайного стану речей; злам, загострення становища» за словниками, є найточнішим позначенням. Інше питання — як його вжити? «Російсько-українська криза (2021—2022)» може скласти враження, нібито стосується також і вторгнення (але це невелика проблема, бо вторгнення триває й після 2022); «Російсько-українська криза (2021 — початок 2022)» задовга; «Російсько-українська криза перед повномасштабним вторгненням у 2022» теж дуже довга. -- Rajaton Rakkausобг09:04, 11 квітня 2023 (UTC)[відповісти]
"«Російсько-українська криза (2021—2022)» може скласти враження, нібито стосується також і вторгнення" -- Ну чому? Зовсім ні. Комбінація "2021-2022" зовсім не означає, що подія тривала весь 2021 і весь 2022 рік. Воно лише означає, що подія почалася у 2021 році й закінчилася у 2022--Unikalinho (обговорення) 12:24, 11 квітня 2023 (UTC)[відповісти]
за назву Підготовка Росії до повномасштабного вторгнення в Україну чи щось таке зі словами підготовка. "Прелюдія" тут не підійде, це поетична назва, а "криза" тим більше, бо це вже не НТЗ, а наратив кремля, що постійно говорив про кризу у відносинах між росією і Україною. --Flavius (обговорення) 17:42, 27 вересня 2023 (UTC)[відповісти]
прелюдія використовується в історичних працях, і не думаю, що це є дивним, бо є термін театр воєнний дій, тож прелюдія тут може підійти. --『白猫』Обг.18:25, 27 вересня 2023 (UTC)[відповісти]
"а "криза" тим більше, бо це вже не НТЗ, а наратив кремля..." -- Ну якщо "кремль" (ну Путін чи ще хтось) скаже, що 2 + 2 = 4, то це не стане автоматично його наративом, і не перестане відповідати дійсності. А у 2021-22 роках дійсно відбувалася ескалація конфлікту між двома країнами, що цілком підпадає під визначення "криза"--Unikalinho (обговорення) 20:39, 17 листопада 2023 (UTC)[відповісти]
Що має означати ця назва — Підготовка до російського вторгнення в Україну (з 2022)? Уточнення у дужках подає період, в який подія відбулася. Тема статті — ескалація 2021—2022 років, наслідком якої стало повномасштабне вторгнення лютого 2022 року. То що значить Підготовка до російського вторгнення в Україну (з 2022)? Це цілковито позбавлено змісту.
Були б несуперечливими варіанти (це не пропозиція підсумку, це пояснення на основі одного формату)
Ще більше викликає запитань «За результатами обговорення». Де ви в обговоренні побачили те, що користувачі до цього схилилися? Тільки автор на початку побічно згадав це, і лише як один варіант. Більше про це ніхто не писав, не підтримував, не аргументував чому це хороший варіант. Про яке тоді обговорення йдеться? --VoidWanderer (обговорення) 09:54, 4 травня 2024 (UTC)[відповісти]
До автора створення теми перейменування. Ось це твердження хибне:
Слово "року" в заголовках статей ми в укрвікі не ставимо.
Правда полягає в тому, що дуже часто слово «року» можна прибрати із заголовка статті без жодної втрати змісту. Тим не менш, буває, що без цього не обійтися:
Тобто вторгнення 2022 року — це поняття, яке не є темою статті, але до якого стаття звертається. Якби це була якась олімпіада, ми б це замінили на вторгнення-2022 чи вторгнення—2022, але таких традицій у нас нема. Англомовні статті могли б використати форму Prelude to the 2022 Russian invasion of Ukraine, але такої форми запису у нас також нема.
# І якщо вже згадали ще й про Пропозиції безпольотної зони під час російського вторгнення в Україну 2022 року, то відповім стосовно обох цих статей. Справа в тому, що вторгнення не обмежується 2022 роком (зрештою, маємо Російське вторгнення в Україну (з 2022)), тому чинні назви цих двох статей некоректні саме з цієї точки зору. Тобто "з 2022" стосується не підготовки і не пропозиції, а саме вторгнення, до якого відбувалася підготовка і під час якого мали місце пропозиції безпольотної зони.
@Unikalinho, звісно, готувалася не тільки Росія. Україна та Захід також бачили ці приготування, і якось реагували. Але це виглядає прикладом однієї з логічних хиб Argumentum ad temperantiam або Псевдозбалансованість: немає сенсу додавати туману для опису подій, де був чіткий ініціатор, і де були ті, хто діяв з позиції реакції. Росія ескалювала, решта реагували на це. Саме це і має бути описано у статті, її заголовок не означає заборону на опис того, як реагувала Україна, Захід і світ.
Я б пошукав як період 2021—2022 перед вторгненням називають серйозні джерела. В ідеалі, які тільки про нього пишуть вже з висоти сьогоднішньої поінформованості про те, що сталося потім. --VoidWanderer (обговорення) 10:59, 26 травня 2024 (UTC)[відповісти]
"її заголовок не означає заборону на опис того, як реагувала Україна, Захід і світ" -- Але якраз заголовок повинен і відображати контент статті. Тобто з заголовка має бути зрозуміло, про що йдеться в ній. Інакше читач, який апріорі дивиться насамперед на заголовок (і власне від заголовка статті має певне розуміння того, про що там ідеться, причому може, залежно від цього, прийняти рішення, чи читати цю статтю), просто буде введений в оману щодо контенту цієї статті. А щодо "Росія ескалювала, решта реагували на це", то заголовок у вигляді "Підготовка до..." не заперечує цієї тези. А от заголовок "Підготовка Росії до..." якраз створить у читача враження, ніби готувалася тільки Росія. Щодо джерел, то я не бачив якогось усталеного варіанту на позначення цих подій--Unikalinho (обговорення) 15:02, 26 травня 2024 (UTC)[відповісти]
Ні, це хибний підхід — намагатися до заголовку статті винести такі тонкі нюанси.
Наведу приклад. Я сам колись виступав на назву статті Війна на сході України (бо там же бої були і в Приазов'ї, і Слобожанщині, а це не Донбас), але зараз вважаю, що цим ми, як вікіпедисти, пішли всупереч широкоприйнятому уявленню. Ця стаття мала б називатися Війна на Донбасі, навіть попри те, що вона відбувалася технічно не тільки на Донбасі. Бо джерела переважно так її називають. Бо бої були здебільшого на Донбасі. А те, що події були і в інших місцях — це надто незначна причина для того, щоб більш ємінсну, значущу назву, заміняти на більш обтічну, «технічно повну».
Те саме і з цією статтею — головним у статті є ескалація з боку Росії. І навіть якщо технічно були якісь кроки з боку України і Заходу — це занадто дрібне уточнення. При спробі його внести у заголовок ми якраз випускаємо з поля зору головне, і досягаємо псевдозбалансованості. Тобто, ми порушуємо НТЗ, розмиваючи змістовність заголовку, а не відновлюємо НТЗ: Вікіпедія:Нейтральна точка зору § Зваженість викладу.
Давайте наведу дещо перебільшений приклад: статтю про Пограбування банку в якомусь містечку ми б подали як Сутичка нападників та охорони у банку в якомусь містечку. Так-то воно так, сутичка була, і стаття тепер названа «більш нейтрально», але втрачається реальний зміст того, що відбулося.
Ваш приклад з банком тут некоректний, оскільки в ньому вже про акт пограбування. Так само як і війна на Донбасі чи от власне повномасштабне вторгнення. Тобто Ваш приклад співставний з Російське вторгнення в Україну (з 2022) (і неправильно було б називати Збройний конфлікт між Росією та Україною (з 2022) саме з тих причин, що Ви зазначаєте). А тут ідеться про підготовку двох сторін до цього російського вторгнення: Росія готувалась до нападу, а Україна до спротиву. Якщо би в цій статті були описані лише підготовчі дії Росії, тоді б так, "Підготовка Росії". Але там є цілі розділи, присвячені діям другої сторони. Плюс переговори, Мюнхенська конференція. Тому достатньо "Підготовка", що не буде порушувати отої самої зваженості викладу (бо нюанси не вносяться до заголовка, як Ви кажете, а скоріше навпаки прибираються). Ну а читач уже сам побачить у статті, хто і що робив.-Unikalinho (обговорення) 22:02, 26 травня 2024 (UTC)[відповісти]
"Збройний конфлікт між Росією та Україною (з 2022) нічим не відрізняється від пропонованої вами «взаємної підготовки»" -- Це Ваша думка. Моя інша, вона відмінна від Вашої. Я зроблю ще одну спробу пояснити. Знову ж таки, на основі Вашого прикладу з банком. Тут все, як на мене, просто. Якщо вторгнення Росії є аналогом до пограбування банку, то аналогом до "Підготовка Росії до вторгнення" є "Підготовка (такого-то грабіжника) до пограбування". Але в цьому випадку підготовка дійсно одностороння, бо банк навіть не очікував нападу, його застали зненацька. Але в нашому випадку якраз не було одностороньої підготовки і тим більше неочікуваності Україною нападу на неї. Статтю можна назвати "Підготовка Росії до..." хіба що в тому випадку, якщо там не буде нічого про дії України, дії Заходу, а також заходи типу Мюнхенської конференції (хай навіть і як реакція на дії Росії), а буде написано лише про дії Росії. Якось так. Відмінність між злочином і підготовкою до нього полягає в тому, що злочин здійснюється завжди односторонньо, а підготовка може бути двосторонньою (тобто взаємною)--Unikalinho (обговорення) 21:56, 27 травня 2024 (UTC)[відповісти]
Але ця ідея позбавлена змісту. Ми викладаємо у статті дії обох сторін.
Саме з цих причин Підготовка Росії до вторгнення в Україну — хороша, точна, змістовна назва, яка цілком відповідає вимогам ВП:ІС та ВП:НТЗ. В рамках статті з такою назвою так само логічно викласти дії обох сторін — Росії та України, — як і у статті Російське вторгнення в Україну (з 2022) описувати не тільки наступальні дії російських військ, але й українську оборону, контрнаступи, російські відступи тощо. --VoidWanderer (обговорення) 16:23, 1 червня 2024 (UTC)[відповісти]
Я Вам пояснив різницю між злочином і підготовкою до нього. Тому вважаю коректним писати "Російське вторгнення" (злочин), але "Підготовка до російського вторгнення" (злочину). Злочин здійснила одна сторона, але до цього злочину готувалися обидві, хоча й у кожного ця підготовка була своя: одна сторона готувалася його вчинити, а друга -- від нього захиститися. Однак і те і те була підготовка. А заголовок "Підготовка Росії" створює в читача (а читач апріорі виходить з заголовка статті) враження, що вторгнення відбулося несподівано для цілого світу (крім, звичайно, Росії), тобто що ніхто навіть не очікував, що Росія може таке скоїти --Unikalinho (обговорення) 18:34, 1 червня 2024 (UTC)[відповісти]
Ваше пояснення не є поясненням, бо ви або суперечите самі собі, або не можете описати суть різниці між цими поняттями.
Готувалися обидва, і воювали обидва.
Почала готуватися Росія (країни діяли у відповідь), і почала вторгнення Росія (країни діяли у відповідь).
"Готувалися обидва, і воювали обидва" -- Але вторгався один. Росія не почала вторгнення, як Ви сказали, а здійснила його, тобто була єдиною, хто його здійснив (Україна у відповідь не вторгалася). Тому "Російське вторгнення" (бо вторглася тільки Росія, тобто лише одна сторона), "Російсько-українська війна" (бо воюють дві сторони). Готувалися також дві, тому або "Російсько-українська підготовка" (аналогічно до "Російсько-українська війна"), або просто "Підготовка". По-моєму, все очевидно. "Ваше пояснення не є поясненням, бо ви або суперечите самі собі, або не можете описати суть різниці між цими поняттями" -- Quod licet Jovi, non licet bovi. На жаль--Unikalinho (обговорення) 12:36, 3 червня 2024 (UTC)[відповісти]
Я вас запевняю, українські ДРГ також заходили потім на територію Росії. І тут мова не про якісь РДК із російських громадян.
Наскільки значущими енциклопедично були ці входи українських ДРГ на територію Росії, і чи співставні вони з цієї точки зору з контрпідготовкою України та Заходу? От в тому й різниця. Втім, очевидно, що кожен залишиться при своїй думці щодо заголовка нашої статті--Unikalinho (обговорення) 13:48, 8 червня 2024 (UTC)[відповісти]
не зовсім розумію, чому термін прелюдія неможливо використати, коли він є вживаним у АД [11], включно на рос.-укр. війну [12] Тобто це є достатньо вживаним терміном як і театр бойових дій. На мою думку дата може бути зайвою, бо ми не вивчали термінологію попереднього вторгнення, а воно може усталитися як Прелюдія до вторгнення на Схід України, або бути частиною … російсько-української війни. Якщо ж обирати варіант з датою, то найточніший з (2021—2022) відповідно до нинішньої уніфікації статей на тему неперіодичної хронології. --『Shiro Neko』Обг.00:21, 27 травня 2024 (UTC)[відповісти]
Вже пропонувалось перейменувати основну статтю на Повномасштабне вторгнення РФ в Україну, пропозицію відхилили. Ну і також тут є той мінус, який я власне й пропоную усунути: "підготовка РФ" (з цієї точки зору навіть чинна назва є кращою, бо в ній є енциклопедичний, а не, скажемо так, публіцистичний з негативним забарвленням, варіант назви країни-агресорки) --Unikalinho (обговорення) 06:16, 8 травня 2025 (UTC)[відповісти]
.png)
